Рішення № 79806732, 11.02.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/159/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2019 Справа № 908/2529/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28, код ЄДРПОУ 31793056)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 687 630,05 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10/010.02-08 від 08.01.2019, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 4040 від 19.12.2018р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 54 від 01.01.2019, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001544 від 09.02.2018р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.11.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” за вих. № 596/010.01-03 від 19.11.2018 (вх. № 2713/08-07/18 від 23.11.2018р.) до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення 550 104,04 грн.

ОСОБА_3 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018р. справу № 908/2529/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 27.11.2018р. № 908/2529/18 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 11.12.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2529/18 у порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження – 5/159/18, підготовче засідання призначено на 09.01.2019р. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою. У судовому засіданні 09.01.2019р. оголошувалась перерва до 30.01.2019р. Ухвалою від 30.01.2019р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.02.2019р. о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

28.12.2018р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 28.12.2018р. за вих. № 33-33/19374, у якому відповідач просить суд розстрочити виконання рішення в частині сплати заборгованості та судового збору на дванадцять календарних місяців.

08.01.2019р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 08-08/163/19 від 08.01.2019р.).

29.01.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 24.01.2019р.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. 08-08/163/19 від 08.01.2019р.), суд встановив, що вказана заява подана до закінчення підготовчого засідання, відповідає вимогам ГПК України, направлена іншим учасникам судового процесу і підлягає прийняттю, про що суд зазначив в ухвалі суду від 30.01.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), судові засідання 09.01.2019р., 30.01.2019р. та 11.02.2019р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

В судовому засіданні 11.02.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, щодо підстав для звернення до суду з позовом зокрема зазначив, що між ПрАТ “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” та ПуАТ “Запоріжжяобленерго” укладено договір від 01.01.2013р. про спільне використання технологічних мереж № 0-14 відповідно до якого позивач зобов’язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача та (або) інших суб’єктів господарювання передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а відповідач - своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

В період з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. позивачем надано відповідачу послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання на загальну суму 687 630,05 грн., про що сторонами було складено та підписано акти прийому-здачі наданих послуг за вказаний період. Рахунки для оплати отримані послуги були направлені відповідачу. Відповідач за надані послуги з 01.06.2018р. по 31.10.2018р. не розрахувався. Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за надані за договором від 01.01.2013р. про спільне використання технологічних мереж № 0-14 послуги у період з червень-жовтень 2018р. складає 687 630,05 грн.

На підставі викладеного, посилаючись на умови договору про спільне використання технологічних мереж № 0-14 від 01.01.2013р., ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 687 630,05 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.02.2019р. підтримав відзив на позовну заяву № 33-33/19374 від 28.12.2018р. зокрема зазначив про тяжке фінансове положення підприємства відповідача та просить суд розстрочити виконання рішення суду в частині сплати суми заборгованості та судового збору на 12 календарних місяців з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2018р. проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 календарних місяців заперечив, однак зазначив, що позивач не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком на 3 місяця.

В судовому засіданні 11.02.2019р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2013р. між Приватним акціонерним товариством “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” (Власник мереж) та Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Користувач) (в редакції додаткової угоди № 17 про внесення змін до договору про спільне використання технологічних мереж від 06.02.2017р.) укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 0-14. (далі – договір).

За умовами п. 1.1 договору, Власник мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб’єктів господарювання (далі - Субспоживачів), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Користувач зобов’язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з Додатком № 4 “Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж”. (п. 4.1 договору).

ОСОБА_3 п. 7.1 договору, розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 години останнього числа поточного місяця.

Як зазначено у п. 7.2 договору, вартість послуг Власника мереж з утримання технологічного електричних мереж спільного використання зазначена у Додатку № 4 “Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж”, розробленому відповідно до “Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж”, затвердженої постановою НКРЄ від 12.06.2008 № 691, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за № 732/15423, виходячи із узгодженого Запорізьким територіальним представництвом НКРЄ “Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж Власника мереж”, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 7.3 договору, за підсумками розрахункового періоду Власник мереж у термін до 5 числа місяця наступного за розрахунковим направляє Користувачу рахунок.

Сума платежу визначається, виходячи з Додатку № 4 “Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж” з урахуванням сум платежів, що надійшли від Користувача.

Разом з рахунком Власник мереж направляє Користувачу:

- податкову накладну виписану по факту надання послуг (у разі, якщо Власник мереж є платником ПДВ);

- підписані уповноваженою особою Власника мереж та скріплені його печаткою два примірники “Акту прийому-здачі наданих послуг” (додаток № 5).

Пунктом 7.4 договору (в редакції додаткової угоди від 01.12.2016р. № 16 про внесення змін до договору про спільне використання технологічних мереж № 0-14 від 01.01.2013р.) сторони визначили, що оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого “Акта прийому-здачі наданих послуг” у термін, що не перевищує 10 днів з дня отримання документів, зазначених у п. 7.3 договору.

ОСОБА_3 п. 7.7 договору (в редакції додаткової угоди від 01.12.2016р. № 16 про внесення змін до договору про спільне використання технологічних мереж № 0-14 від 01.01.2013р.) для можливості визначення суми, що підлягає відшкодуванню Власнику мереж за надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у наступному календарному році (Додаток № 4 до договору), Власник мереж не пізніше 1 жовтня поточного року направляє Користувачу три примірники підписаної уповноваженою особою Власника мереж та скріпленої його печаткою “Довідки про обсяг переданої електричної енергії” за попередній календарний рік, оформленої по формі Додатку № 6 до цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням Сторін. Уразі переходу прав власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей договір втрачає чинність. (при цьому підписання додаткової угоди з цього приводу не потрібне). (п. 11.5 договору).

Позивачем виконані умови договору та забезпечено відповідачу технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами, що підтверджується підписаними обома сторонами актами прийому-здачі наданих послуг за період з червня 2018 року по жовтень 2018р. на загальну суму 687 630,05 грн.

За надані послуги позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 687 630,05 грн., а саме: № 2766 від 30 червня 2018р. на суму 137 526,01 грн.; № 3322 від 31 липня 2018р. на суму 137 526,01 грн.; № 3870 від 31 серпня 2018р. на суму 137 526,01 грн.; № 4544 від 30 вересня 2018р. на суму 137 526,01 грн.; № 5209 від 31 жовтня 2018р. на суму 137 526,01 грн.

Зазначені рахунки були направлені відповідачу та вручені уповноваженому представнику відповідача, про що свідчать описи вкладення до цінного листа та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень додані позивачем до позову.

Доказів сплати суми заборгованості у розмірі 687 630,05 грн. станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та контррозрахунку відповідач не надав.

Доказів визнання договору про спільне використання технологічних мереж № 0-14 від 01.01.2013р. недійсним чи розірваним сторонами до матеріалів справи не додано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

ОСОБА_3 з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи із приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

ОСОБА_3 зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

ОСОБА_3 зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

ОСОБА_3 зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ОСОБА_3 зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов’язань за договором щодо забезпечення відповідачу технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами, а відповідачем не виконання своїх зобов'язань за договором по оплаті за користування електричними мережами позивача у заявленому періоді. Будь-які заперечень стосовно заявленої до стягнення суми відповідач не надав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж № 0-14 від 01.01.2013р. в розмірі 687 630,05 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви ПуАТ “Запоріжжяобленерго” про розстрочку виконання судового рішення на 12 календарних місяців суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Як зазначено у ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач, обґрунтовуючи свою заяву про розстрочку виконання рішення суду, посилається на такі виключні обставини, як перебування підприємства відповідача у вкрай критичному фінансовому стані, відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, арештом поточних рахунків, наявної багатомільйонної заборгованості по заробітній платі, наявності податкового боргу, необхідність щомісячно проводити виплату інших обов’язкових платежів, встановлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг нульового відсотка відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії а також наявність дебіторської заборгованості споживачів перед ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

ОСОБА_3 ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

На підтвердження обставин, про які йдеться у відзиві, відповідачем надано:

довідку № 003-08/368 від 10.12.2018р. щодо нормативів відрахувань для ПАТ “Запоріжжяобленерго” у 2016, 2017, 2018 роках;

довідку № 003-09/379 від 11.12.2018р. щодо заборгованості ПАТ “Запоріжжяобленерго” по заробітній платі за вересень 2017, листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018 станом на 10.12.2018р.;

довідку № 003-09/362 від 10.12.2018р. щодо розміру кредиторської заборгованості ПАТ “Запоріжжяобленерго” станом на 01.11.2018р. за роботи, послуги, ТМЦ;

довідку № 003-46/364 від 10.12.2018р. щодо розміру кредиторської заборгованості ПАТ “Запоріжжяобленерго” перед ДП “Енергоринок” станом на 30.11.2018р.;

довідку № 003-46/365 від 10.12.2018р. щодо податкового боргу ПАТ “Запоріжжяобленерго” перед ДП “Енергоринок” станом на 07.12.2018р.;

довідку № 003-08/366 від 10.12.2018р. щодо дефіциту обігових коштів ПАТ “Запоріжжяобленерго”;

копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017р.;

копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2018р.;

копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017р., ПАТ “Запоріжжяобленерго”;

копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2018р., ПАТ “Запоріжжяобленерго”;

копію Висновку експерта № 282д від 17.05.2017р. за результатами проведення економічної експертизи;

довідки № 003-09/370, № 003-09/378, № 003-09/372, № 003-09/373, № 003-09/374, № 003-09/375, № 003-09/376 від 11.12.2018р. про залишок коштів на поточних рахунках ПАТ “Запоріжжяобленерго” станом на 10.12.2018р.;

копію постанов № 53254372 від 22.09.2017р. про арешт коштів боржника ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

З наданих відповідачем документів на підтвердження фінансового стану ПАТ “Запоріжжяобленерго” суд приходить до висновку про існування у підприємства відповідача важкого фінансового становища, що може ускладнити виконання рішення.

Проте, враховуючи майнові інтереси обох сторін, надані відповідачем докази та відсутність у позивача заперечень щодо надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду на три місяця, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду частково та розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 202, 233, 236 – 238, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28, код ЄДРПОУ 31793056, р/р 26007000030100 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313) заборгованість у розмірі 687 630 (шістсот вісімдесят сім тисяч шістсот тридцять) грн. 05 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 10 314 (десять тисяч триста чотирнадцять) грн. 45 коп., розстрочивши виконання рішення на три місяці, встановивши строк оплати:

до 15.03.2019р. – 232 648, 15 грн.;

до 15.04.2019р. – 232 648, 15 грн.;

до 15.05.2019р. – 232 648, 20 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28, код ЄДРПОУ 31793056, р/р 26007000030100 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313) витрати на сплату судового збору у розмірі 10 314 (десять тисяч триста чотирнадцять) грн. 45 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 14.02.2019 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.