Ухвала суду № 79806688, 13.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

13.02.2019 Справа № 905/334/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви фізичної особи-підприємця Резник Володимира Юрійовича (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) про забезпечення позову

у справі за позовом фізичної особи-підприємця Резник Володимира Юрійовича (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1-Д; код ЄДРПОУ - 14360570)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (АДРЕСА_2)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В

Фізична особа-підприємець Резник Володимир Юрійович звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 06.03.2019.

Позивачем при зверненні до господарського суду разом з позовною заявою було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №18842, вчиненого 08.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Резник Володимира Юрійовича на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.02.2011 у сумі 69 218,43 гривень за період з 15.03.2011 по 07.09.2017.

Заява обґрунтована тим, що виконавчий напис подано для виконання до органу Державної виконавчої служби і відкрито провадження із його примусового виконання. У разі, якщо виконавчий напис нотаріуса буде виконано, це призведе до негативних наслідків позивача.

Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Резник Володимира Юрійовича про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві. Заявник не навів обставин в підтвердження того, що не застосування визначених ним засобів забезпечення позову унеможливить виконання рішення щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказана обставина позбавляє суд можливості дійти висновку про адекватність запропонованих заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

В той же час, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження намірів не виконувати рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість негативних наслідків без зазначення в чому саме вони полягають, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - фізичну особу-підприємця Резник Володимира Юрійовича.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити фізичній особі-підприємцю Резник Володимиру Юрійовичу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання - 13.02.2019.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.М. Фурсова