Рішення № 79806645, 12.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.2019 м.Харків Справа № 905/2396/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О,

при секретарі судового засідання Григор’євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпопетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”

до відповідача ОСОБА_1 державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Донецькій області

про стягнення заборгованості у розмірі 32827,00грн.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №31/ю від 05.11.18р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Дніпопетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Донецькій області про стягнення заборгованості у розмірі 32827,00грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на порушення відповідачем встановленого розділом 5 Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 23.08.2012р. №428, обов'язку у разі закінчення строку дії договору (договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" від 19.11.2015р. №35-15/2712-12к500) демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів, та посилається, зокрема, на положення ст.ст.509, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, ст.ст.27, 38, 63, 66 Закону України "Про телекомунікації", Правила надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку.

Ухвалою суду від 21.12.2018р. (суддя Осадча А.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2396/18, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 17.01.2019р.

У зв’язку із перебуванням судді Осадчої А.М. на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами справу №905/2396/18 передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/2396/18: головуючий суддя – Лейба М.О.

Ухвалою суду від 09.01.2019р. прийнято до провадження справу №905/2396/18.; строк розгляду справи розпочато спочатку та судове засідання у справі призначено на 17.01.2019р.

Свої заперечення проти позову відповідач виклав у відзиві на позовну заяву від 11.01.2019р. та письмових запереченнях від 15.01.2019р. Так, відповідач вважає, що відсутність у 2016 та 2017 роках укладених між сторонами цього спору відповідних договорів щодо користування кабельною каналізацією електрозв'язку виключає можливість стягнення заявленої у позові заборгованості. А як причину не укладення таких договорів відповідач зазначає недосягнення згоди щодо їх істотних умов, оскільки на відповідну вимогу ОСОБА_1 Держспецзв'язку в Донецькій області позивач не надав доказів підтвердження наявності у нього права власності на кабельну каналізацію електрозв'язку. Крім того, відповідач є державною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому всі фінансові розрахунки відповідача проводить виключно Державна казначейська служба на підставі відповідного кошторису. За твердженнями відповідача, останній не вправі продовжувати з позивачем угоду оскільки відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів приймають бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Разом з тим, відповідач наголошує на тому, що відповідно до п.8 розділу V Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, оператор телекомунікацій не має права демонтувати кабелі електрозв’язку за відсутності договірних відносин у разі, якщо кабелі електрозв’язку належать бюджетній установі. При цьому, згідно п.7 Порядку відключення кінцевого обладнання спеціальних користувачів та з’єднувальних ліній служб секретного виклику, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004р. №607, відключення обладнання забороняється у разі, коли це може призвести до порушення умов функціонування спеціальних користувачів або коли обладнання забезпечує функціонування засекреченого, шифрованого, спеціального та урядового зв’язку.

14.01.19р. позивач подав через канцелярію суду відповідь на відзив, в якій , зокрема, зазначив, що відсутність договірних відносин не є підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості, а підставою для її стягнення є нездійснення ОСОБА_1 Держспецзв'язку в Донецькій області демонтажу належних йому кабелів із кабельної каналізації електрозв'язку після закінчення строку дії відповідного договору та фактичне отримання послуг.

28.01.19р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 25.01.19р., згідно яких останній підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Ухвалою суду від 17.01.19р. судове засідання відкладено на 12.02.19р.

У судове засідання 12.02.19р. представник позивача не з’явився. Про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання 12.02.19р. представник відповідача з’явився, проти позову заперечував.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.15р. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (позивач) та ОСОБА_1 Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у Донецькій області (відповідач, замовник) укладено договір №35-15/2712-12к500 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», відповідно до п. 2.1 якого предметом цього договору є технічні, організаційні та економічні умови надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку Укртелекому.

Згідно з розділом 1 договору, кабельна каналізація електрозв'язку (ККЕ) - це обладнання та споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання; канал кабельної каналізації електрозв'язку - це окремо виділені місця в колекторах, телекомунікаційних колодязях, тунелях, акведуках, шляхопроводах, на мостах, мостових переходах, естакадах, трубопроводах, а також інші надземні та підземні інженерні споруди, що призначені для прокладання або використовуються для прокладання магістральних, з'єднувальних та розподільних проводових і оптоволоконних кабелів електрозв'язку, а також розміщення супутніх лінійних технічних засобів телекомунікацій.

Відповідно до п.п.2.2 та 2.3 договору, Укртелеком відповідно до умов цього договору надає замовнику в користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг: а) бронювання місця в ККЕ Укртелекому; б) погодження робочого проекту; в) технічний нагляд за роботою замовника в ККЕ Укртелекому; г) надання місця в каналі ККЕ; г) використання ККЕ Укртелекому. Замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно умов цього Договору, додатків до нього та додаткових угод.

Умовний перелік ділянок та скорочені технічні дані на прокладання кабеля сторони узгодили в додатках №1/1, №1/2, №1/3 до договору.

В п.4.1. договору сторони визначили, що ціна договору складається із сумарної вартості послуг, передбачених цим договором і визначається відповідними додатками до цього договору. Вартість послуг за цим договором визначається на підставі граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій (далі - Граничні тарифи), затверджених рішенням(и) НКРЗІ, зареєстрованим(и) у Міністерстві юстиції України. Граничні тарифи застосовуються для здійснення розрахунків за цим Договором з дня набрання ними чинності або внесення до них змін.

Розрахунок плати за використання ККЕ сторони визначили в додатках №4/1, №4/2, №4/3 до договору, як це визначено п.4.8. договору.

Згідно п.4.9. договору, оплату послуг за використання ККЕ замовник здійснює щомісячно не пізніше 25 числі місяця, що настає за розрахунковим, на підставі виставлених Укртелеком рахунків та підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг).

Як визначено в п.11.1. договору, передбачені ним права та обов'язки Укртелекому, в тому числі проведення розрахунків, виконуються Дніпропетровською філією ПАТ «Укртелеком».

Згідно з п.10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015р.

Після закінчення строку дії зазначеного договору замовник належні йому кабелі електрозв'язку не демонтував, а відтак і продовжив користуватись ККЕ.

На підставі рахунків-актів за телекомунікаційні послуги №1447000093347983 за період березень 2016 р. - грудень 2017 р., №1400020474347983 за період січень 2016 р. - грудень 2017 р., №144900064347983 за період січень 2016 р. – грудень 2017 р., позивачем нараховано замовнику (відповідачу) плату за користування ККЕ за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в загальній сумі 33578,88грн., а саме за користування ККЕ:

- у м.Краматорську за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в розмірі 3287,28грн.;

- у м.Бахмут за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в розмірі 10350,48грн.;

- у м.Маріуполь за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017рп. в розмірі 19941,12грн.

19.09.2018р. позивачем на адресу відповідача направлена вимога №б/н від 19.09.2018р. про сплату заборгованості за фактично надані послуги користування ККЕ ПАТ «Укртелеком» в період з січня 2016 року по грудень 2017 року включно в сумі 33578,88грн. протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги. До вказаної вимоги були додані розрахунки суми боргу, акти звіряння розрахунків та вищевказані рахунки-акти за телекомунікаційні послуги.

Листом від 04.10.2018р. №31/10-890 відповідачем надано відповідь на вимогу про сплату заборгованості, якою запропоновано враховувати зміну обсягів отримання послуг ККЕ.

Сторони підписали акти звіряння обсягів ККЕ ПАТ «Укртелеком», які використовувало ОСОБА_1 Держспецзв'язку в Донецькій області для розміщення власних кабелів зв'язку за січень 2016 року - грудень 2017 року. В цих актах, зокрема, був визначений і розмір плати за користування ККЕ.

На підставі підписаних актів було визначено, що сума заборгованості за фактично надані послуги користування ККЕ ПАТ «Укртелеком» в період з січня 2016 року по грудень 2017 року (включно) складає 32872,00грн., яку ОСОБА_1 Держспецзв'язку в Донецькій області не оплатило.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За нормами Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) господарські зобов'язання, серед яких майново-господарські зобов'язання, можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст.ст.173-175 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 ГК України).

Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що кабельна каналізація електрозв'язку - це обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.

Відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.

Згідно з п.2 розділу І Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) від 23 серпня 2012р. №428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012р. за №1571/21883 (далі за текстом - Правила), використання ККЕ - це послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк. Замовник - це суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ. Постачальник - це оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.

За змістом п.8 розділу V цих Правил, замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше. У разі якщо замовник (крім бюджетних установ) не проведе демонтування кабелів зв'язку у вищевказані строки, постачальник має право демонтувати з ККЕ кабелі електрозв'язку замовника за власний рахунок та на ризик замовника з відшкодуванням збитків відповідно до законодавства.

При цьому, постачальник не має права самостійно демонтувати кабелі зв'язку замовника, якщо останній є бюджетною установою.

Відповідачем не заперечується надання та отримання послуг за договором №35-15/2712-12к500 в період його дії з 19.11.2015р. по 31.12.2015р. Тобто, обставини розміщення кабелів електрозв'язку відповідача в ККЕ, наданих в користування позивачем за договором, є підтвердженими.

Пунктом 3.2. розділу III Правил в редакції станом на 31.12.2015р. передбачалось, що строк дії договору на користування ККЕ має бути не менше трьох років. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на один рік або на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладеним до закінчення максимального строку резервування. У разі неукладання договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.

Згідно з редакцією пункту 2 розділу III Правил відповідно до рішення НКРЗІ від 12.07.2016р. N359 строк дії договору на користування ККЕ визначається за згодою сторін. В договорі може бути передбачено його розірвання достроково за ініціативою постачальника у разі наявності у замовника заборгованості за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ понад три місяці. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладений до закінчення максимального строку резервування місця в ККЕ. У разі неукладення договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.

По закінченню строку дії договору, що не заперечується відповідачем, останній не демонтував свої кабелі з ККЕ та продовжив їх фактичне використання на ділянках, перелік яких зазначено в додатках №1/1, №1/2, №1/3 до договору.

Розділом VI Правил встановлено, що за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ. НКРЗІ встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які передбачають надання замовнику послуг з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ. Надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ, з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.

Пунктом 4 ч.2 ст.66 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішенням НКРЗІ від 30.12.2013р. N861 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.02.2014р. за N230/25007.

Таким чином, користування ККЕ є платною послугою за регульованим тарифом. Чинне законодавство не передбачає безоплатного користування ККЕ, а отже суб'єкти, якими отримано послуги з надання в користування ККЕ, зобов'язані оплатити такі послуги за встановленим тарифом. Припинення строку дії договору, за яким надано в користування ККЕ, саме по собі не може бути підставою для звільнення замовника від оплати фактично отриманих послуг.

Отже, обставини відсутності демонтажу та не видалення відповідачем кабелю із ККЕ, які було надано позивачем за договором згідно додатків №1/1, №1/2, №1/3, свідчить про фактичне використання відповідачем ККЕ.

За розрахунком позивача відповідачеві нараховано плату за використання ККЕ за період січень 2016 рік – грудень 2017 рік в розмірі 32872,00грн.

Факт користування ККЕ відповідачем протягом вказаного періоду підтверджують, підписані відповідачем акти звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв’язку ПАТ «Укртелеком», які використовувало ОСОБА_1 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області для розміщення власних кабелів зв’язків з січня 2016 року по грудень 2017 року (включно).

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» про стягнення з ОСОБА_1 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі, у розмірі 32872,00грн.

Заперечення відповідача судом відхиляються із урахуванням вищевикладеного та з огляду на те, що право власності на кабельну каналізацію електрозв'язку не є законодавчою вимогою для укладення спірного договору.

Укладення договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку здійснюється не лише із власником, але і з володільцем та оператором відповідної інфраструктури або окремих її елементів. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.05.2018р. у справі №910/10743/17.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про право власності на відповідні ККЕ інших осіб, в тому числі право власності держави.

При цьому, відсутність бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості, а підставою для її стягнення є нездійснення ОСОБА_1 Держспецзв'язку в Донецькій області демонтажу належних йому кабелів із кабельної каналізації електрозв'язку після закінчення строку дії відповідного договору.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро до ОСОБА_1 державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Донецькій область про стягнення заборгованості у розмірі 32872,00грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації в Донецькій області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 56 А, м. Краматорськ, Донецька область, 84301; код ЄДРПОУ 34798832) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (бул. ОСОБА_3, буд.18, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Херсонська, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001, ЄДРПОУ 25543196) суму основного боргу у розмірі 32872,00грн. та судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 12.02.19р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.19р.

Суддя М.О. Лейба