Рішення № 79806567, 05.02.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2019 р. Справа № 903/788/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Плутон"

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Гал-Кат"

про стягнення 821188,01 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, ордер серія ЗП № 005978 від 15.01.2019р.; ОСОБА_2, довіреність №7 від 01.02.2019р.;

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Плутон" звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Гал-Кат" про стягнення 821188,01 грн. заборгованість за поставлений товар, згідно договору № 2309/2015.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.12.2018 року відкладено підготовче засідання на 13 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 15.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2019р..

Представники позивача в судовому засіданні 05.02.2019 року позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві та поясненнях.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду від 05.11.2018р., від 03.12.2018р. та від 13.12.2018 року не виконав, відзиву, пояснень по суті позову не надав, ухвали суду направлені останньому на адреси зазначені в позовній заяві (поштова та юридична адреса), за адресою місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, підтверджено витягом з ЄДРПОУ (а.с.109).

Дані ухвали отримано відповідачем, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301036614581, 4301036771849, 4301036769798, 4301036769801 (а.с.115, 124-126), тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, проте останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, також відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Виходячи з положень ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання відповідачем доказів та заперечень по справі та здійснені всі необхідні дії для забезпечення реалізації своїх процесуальних прав, а тому враховуючи розумні строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами у відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином.

Суд заслухавши доводи та пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,-

в с т а н о в и в:

23 вересня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «ПЛУТОН» (далі – Постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «ГАЛ-КАТ» (далі – Покупець) був укладений договір №2309/2015 (далі – Договір)(а.с.17-20).

24.12.2015р. та 27.12.2016р. між ОСОБА_3 укладено Додаткові угоди №1 та №2 до Договору №2309/2015 від 23.09.2015р.(а.с.21-22).

Згідно п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати (поставити) в обумовлені строки Покупцю продукцію електротехнічного призначення (далі – Товар), а Покупець зобов’язаний прийняти і оплатити вказаний Товар.

Згідно п.2.1 Договору поставці по даному Договору підлягає електротехнічна продукція згідно Специфікації №1

Згідно п.5.2 Договору сума Договору: 3 676 722 грн. з врахуванням ПДВ.

Згідно п.5.3 Договору (з внесеними додатковою угодою №1 змінами), ціна товару залежить від валютного курсу і приведена із розрахунку курсу НБУ по відношенню до Євро станом на 23.09.2015р., який складає 24,24 грн. за 1 євро. Сума договору, вказана в п.5.2 Договору в еквіваленті складає 151 679,95 євро з ПДВ, в разі зміни курсу НБУ по відношенню до Євро на день оплати більш ніж на 3%, сума оплати за Товар підлягає перерахунку по наступній формулі:

С=Вх(К2/К1) грн., де:

С-перерахована сума оплати за Товар в національній валюті України на день оплати;

В-сума наступної оплати за Товар в національній валюті України;

К1-вартість одного Євро в національній валюті України, згідно курсу НБУ на 23.09.2015р. (24,24грн. за 1 Євро);

К2-вартість одного Євро в національній валюті України, згідно курсу НБУ на день сплати.

Згідно пп. 5.6.3, 5.6.4. Договору (з внесеними додатковою угодою №2 змінами) остаточний розрахунок в розмірі 367 672 грн. з ПДВ сплачується протягом 10 банківських днів після підписання сторонами ОСОБА_3 приймання-передачі товару. Різниця в ціні товару, що виникла внаслідок зміни валютного курсу Євро, розраховується накопичувально, для кожного платежу окремо і оплачується в два етапи:

– пп.5.6.4.1 перед відвантаженням Товару Постачальник для кожного отриманого платежу у відповідності до п.5.6.1 і п.5.6.2 даного Договору, проводить перерахунок зміни ціни Товару в національній валюті України в співвідношені з формулою наведеною у п.5.3 Договору і виставляє рахунок Покупцю на зміну ціни Товару. Покупець зобов’язаний провести оплату по даному рахунку протягом 3 банківських днів.

– пп. 5.6.4.2 на день проведення остаточних розрахунків чи в останній день для проведення остаточних розрахунків, у відповідності з п.5.6.3 даного Договору, Постачальник проводить перерахунок ціни несплаченої частини Товару в національній валюті України, у відповідності з формулою наведеною в п.5.3 Договору, і виставляє рахунок Покупцю. Покупець зобов’язаний здійснити оплату по даному рахунку протягом 3 банківських днів.

Згідно пп.1.4 п.1 Додаткової угоди №2 від 27.12.2016р., доповнено договір пунктом 6.4, згідно якого в разі несплати Покупцем за Товар в строки вказані в даному Договорі, Постачальник має право звернутися до суду з позовом у відповідності до законодавства України, з вимогою про стягнення суми заборгованості з врахуванням курсової різниці валюти на день підготовки позову до суду в наступному порядку: ціна товару залежить від валютного курсу і приведена із розрахунку курсу НБУ по відношенню до Євро станом на 23.09.2015р., який складає 24,24 грн. за 1 євро. Сума договору, вказана в п.5.2 Договору, в еквіваленті складає 151 679,95 євро з ПДВ. В разі зміни курсу НБУ по відношенню до Євро на день підготовки позовної заяви більш ніж на 3%, сума оплати за Товар підлягає перерахунку по наступній формулі:

С=Вх(К2/К1) грн., де:

С-перерахована сума оплати за Товар в національній валюті України на день підготовки позовної заяви;

В- несплачена сума;

К1-вартість одного Євро в національній валюті України, згідно курсу НБУ на 23.09.2015р. (24,24грн. за 1 Євро);

К2-вартість одного Євро в національній валюті України, згідно курсу НБУ на день підготовки позовної заяви.

Додатком №1 до Договору №2309/2015р. є підписана між сторонами специфікація №1 на суму 3 676 722 грн..

ПрАТ «Плутон» виконав договірні зобов’язання у повному обсязі, Товар за Договором на суму 3 676 722 грн. переданий, про що ОСОБА_3 підписаний ОСОБА_3 приймання-передачі товару №1 від 16 лютого 2018 року(а.с.23), проте Товариство з додатковою відповідальністю «ГАЛ-КАТ» договірні зобов’язання по договору №2309/2015 від 23 вересня 2015 року виконало частково, а саме, станом на 27 грудня 2016 року - дата підписання ОСОБА_3 додаткової угоди №2 до договору №2309/2015 від 23 вересня 2015 року, ТзДВ «ГАЛ-КАТ» сплатив позивачу 2 002 607, 58 грн., у том числі ПДВ, про що зазначено у п.1.3. додаткової угоди №2 та відповідно, внесені зміни до п.5.6.1.договору.

Згідно п. 5.6.2 договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 27.12.2016 року), частину вартості договору в розмірі 1 306 442, 42 грн., у тому числі ПДВ, відповідач повинен сплатити до відвантаження товару рівними частинами по 217 740,39 грн., у тому числі ПДВ 28.12.2016р., 28.02.2017 року, 28.03.2017 року, 28.04.2017 року, 28.05.2017 року, 28.06.2017 року та зазначені суми оплачені відповідачем.

Відповідно до п.5.6.3. договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 27.12.2016року), остаточний розрахунок у розмірі 367 672 грн. (у тому числі ПДВ), ТзДВ «ГАЛ- КАТ» зобов’язане сплатити на протязі 10 (десяти) банківських днів після підписання ОСОБА_3 прийому-передачі товару.

Тобто, з урахуванням того, що товар був поставлений 16.02.2018 року (ОСОБА_3 приймання-передачі товару №1), останнім днем для розрахунку є 02 березня 2018 року.

В порушення п.5.6.3. договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 27.12.2016року), ТзДВ «ГАЛ-КАТ» не сплачено 367 672 грн..

Позивачем зроблений перерахунок різниці ціни товару та наданий для оплати відповідачу ОСОБА_4 коригування № П-0000001 від 16.02.2018 року до рахунку-фактури №П-00000039 від 28 вересня 2015 року на суму 328 986,84 грн.( а.с.24).

Зазначений рахунок коригування № П-0000001 від 16.02.2018 року наданий відповідачу одночасно з підписанням акту приймання-передачі товару №1, тобто 16 лютого 2018 року. В зв'язку з відмовою відповідача підписатися про отримання рахунку, представниками позивача складений акт про передачу рахунку для оплати та відмову від підписання.

Також позивачем проведений перерахунок різниці ціни товару (в частині несплаченої суми) та направлений для оплати відповідачу ОСОБА_4 коригування № П-00000002 від 02.03.2018р. до рахунку-фактури №П-00000039 від 28 вересня 2015 року на суму 124 529, 17 грн. (а.с.25).

В зв’язку з несплатою зазначених рахунків, позивачем надіслано відповідачу претензію №048-654 від 27.04.2018 року про сплату заборгованості на загальну суму 821188 грн. 01 коп. ( у тому числі курсова різниця розрахована відповідно до умов п.5.6.4.1. договору - 328 986, 84 грн. (до моменту відвантаження товару); курсова різниця розрахована відповідно до умов п.5.6.4.2. договору - 124 529,17 грн. (нарахована на суму останнього платежу - 367 672 грн.) та сума боргу - 367 672 грн.) (а.с.90-93), яка відповідачем залишена без виконання.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати за отриманий Товар, перевіривши правильність розрахунків та враховуючи умови Договору №2309/2015 від 23.09.2015р. (зі змінами внесеними Додатковими угодами №1 та №2), судом встановлено, що на день розгляду справи заборгованість по Договору у відповідача перед позивачем становить 821188 грн. 01 коп., з них:

– 328 986,84 грн. - несплачена курсова різниця, згідно п.5.6.4.1. Договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 27.12.2016 року), рахунок коригування №11-00000001 від 16.02.2018 року до рахунку - фактури ЖІ-00000039 від 28 вересня 2015 року;

– 367 672 (триста шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. - недоплачена сума за поставлений товар;

– 124 529, 17 грн. - несплачена курсова різниця, згідно п.5.6.4.2. Договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 27.12.2016 року), рахунок коригування № П-00000002 від 02.03.2018 року до рахунку - фактури ЖІ-00000039 від 28 вересня 2015 року.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (стаття 632 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Суд зазначає, що згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11, від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11 зазначено, що положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Тобто, курсова різниця - це різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 821188,01 грн. підлягає до задоволення.

Згідно ст.ст. 129, 130 ГПК України судовий збір в сумі 12317,83 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 74, 86, 123, 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Гал-Кат" (45008, Волинська обл., місто Ковель, вул. М. Левицького, будинок 75 А, квартира 3, код ЄДРПОУ 38456790) в користь Приватного акціонерного товариства "Плутон" (69600, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Леніна, будинок 75, код ЄДРПОУ 23795568) 821188,01 грн. заборгованості, а також 12317,83 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено

12.02.2019

Суддя С. В. Костюк