Рішення № 79805556, 31.01.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Черкаси справа № 925/899/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

від третіх осіб - не з’явились,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області в м. Черкаси

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сміла Енергоінвест”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Смілянська міська рада Черкаської області, Комунальне підприємство “Смілакомунтеплоенерго”

про стягнення 1644 206,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сміла Енергоінвест”, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 1644206,03 грн, з яких: пеня у сумі 257306,80 грн, три проценти річних у сумі 121096,84 грн, інфляційні втрати у сумі 1265802,39 грн за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Свої позовні вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу №2725/14-КП-36 від 31.01.2014 в частині здійснення своєчасного розрахунку за переданий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 24.01.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю з викладених у позовній заяві підстав та мотивів.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, у випадку задоволення позову просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також застосувати до позовних вимог позовну давність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позов. Також відповідач просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

Представник третьої особи КП "Смілакомунтеплоенерго" просив у позові відмовити повністю, мотивуючи тим, що відповідно до вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

У засіданні суду оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 31.01.2019 підписана вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши доводи і пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступні обставини справи.

31.01.2014 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Продавець, позивач по справі), в особі першого заступника голови правління ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 27.12.13 № 14-243 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі - Покупець, відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту, було укладено договір № 2725/14-КП-36 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 Договору).

Газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 393,4 тис. куб. м (триста дев'яносто три тисячі чотириста куб. м), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м):

- I кв. – 231,5;

- ІІ кв. – 25,4;

- ІV кв. – 136,5.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м газу становить 3113,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 287,00 грн, крім того ПДВ – 20 % - 57,40 грн, всього з ПДВ – 344,40 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 3462,26 грн, крім того ПДВ - 20 % - 692,45 грн, всього з ПДВ – 4154,71 грн (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири гривні 71 коп.) гривень.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Вказаний Договір підписано представниками обох сторін та скріплено їх підписи печатками сторін. Копія Договору міститься в матеріалах справи.

Окрім того, сторонами у справі було укладено ряд додаткових угод (том 1, а.с. 27-32), якими сторони змінювали ціну Договору.

Додатковою угодою № 1 від 29.04.2014 було змінено п. 5.2. Договору та викладено в наступній редакції:

« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4020,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 287,00 грн, крім того ПДВ – 20 % - 57,40 грн, всього з ПДВ – 344,40 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 4387,40 грн, крім того ПДВ - 20 % - 877,48 грн, всього з ПДВ – 5264,88 грн (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 88 коп.) гривень.»

Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 квітня 2014 року.

Додатковою угодою № 2 від 27.05.2014 було змінено п. 5.2. Договору та викладено в наступній редакції:

« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4724,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 355,00 грн, крім того ПДВ – 20 % - 71,00 грн, всього з ПДВ – 426,00 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5173,48 грн, крім того ПДВ - 20 % - 1034,70 грн, всього з ПДВ – 6208,18 грн (шість тисяч двісті вісім гривень 18 коп.) гривень.»

Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 травня 2014 року.

Додатковою угодою № 3 від 13.06.2014 було змінено п. 5.2. Договору та викладено в наступній редакції:

« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4724,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70 грн, крім того ПДВ – 20 % - 73,34 грн, всього з ПДВ – 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5185,18 грн, крім того ПДВ - 20 % - 1037,04 грн, всього з ПДВ – 6222,22 грн (шість тисяч двісті двадцять дві гривні 22 коп.) гривень.»

Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 червня 2014 року.

Додатковою угодою № 4 від 05.09.2014 було змінено п. 5.2. Договору та викладено в наступній редакції:

« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 4874,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70 грн, крім того ПДВ – 20 % - 73,34 грн, всього з ПДВ – 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5338,18 грн, крім того ПДВ - 20 % - 1067,64 грн, всього з ПДВ – 6405,82 грн (шість тисяч чотириста п’ять гривень 82 коп.) гривень.»

Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 вересня 2014 року.

Додатковою угодою № 5 від 27.11.2014 було змінено п. 5.2. Договору та викладено в наступній редакції:

« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 5100,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70 грн, крім того ПДВ – 20 % - 73,34 грн, всього з ПДВ – 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 5568,70 грн, крім того ПДВ - 20 % - 1113,74 грн, всього з ПДВ – 6682,44 грн (шість тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 44 коп.) гривень.»

Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 листопада 2014 року.

Додатковою угодою № 6 від 26.12.2014 було змінено п. 5.2. Договору та викладено в наступній редакції:

« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 5900,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою – 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70 грн, крім того ПДВ – 20 % - 73,34 грн, всього з ПДВ – 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 6384,70 грн, крім того ПДВ - 20 % - 1276,94 грн, всього з ПДВ – 7661,64 грн (сім тисяч шістсот шістдесят одна гривня 64 коп.) гривень.»

Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 грудня 2014 року.

На виконання умов Договору сторін, згідно актів приймання-передачі природного газу, за січень 2014 року продавець передав, а покупець прийняв 79,173 тис. куб. м природного газу на суму 328941 грн 01 коп, за лютий 2014 року у кількості 88,187 тис куб м на суму 366391 грн 58 коп, за березень 2014 року – 41,560 тис куб м на суму 172669 грн 83 коп, за квітень 2014 - 12,226 тис куб м на суму 64368 грн 42 коп, за жовтень 2014 року – 6,384 тис куб м на суму 40894 грн 73 коп, за листопад 2014 року – 36,816 тис куб м на суму 246020 грн 72 коп, за грудень 2014 року – 48,518 тис куб м на суму 371727 грн 44 коп, а всього протягом 2014 року на суму 1591013 грн 73 коп.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором належним чином, поставивши природний газ відповідачу у строки та в об'ємах, визначених Договором та актами приймання-передачі. Відповідач у встановлений Договором строк не розрахувався за поставлений йому у вказаний період газ, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, у якому він просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні нарахування та три відсотки річних, які були нараховані йому за прострочення сплати вартості отриманого товару.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором сторін стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, третьої особи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором, поставивши природний газ відповідачу у строки та в об'ємах, визначених Договором, що підтверджується актами приймання-передачі та не заперечується відповідачем.

Заперечень щодо отримання газу у вказаній кількості та по вказаній ціні відповідач суду не надав, ці обставини визнав.

З доводів представника позивача вбачається, що повну оплату за переданий газ відповідач не здійснив у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1. Договору, відповідно до якого оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Щодо математичних розрахунків основного боргу у відповідача заперечень немає. У своєму відзиві від 19.09.2018 на позов відповідач визнав, що у визначений Договором строк він за отриманий газ не розрахувався.

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пеня за зобов'язання січня 2014 року нарахована з 15.02.2014 по 14.08.2014, лютого 2014 – з 15.03.2014 по 14.09.2014, березня 2014 – з 15.04.2014 по 14.10.2014, квітня 2014 – з 15.05.2014 по 14.11.2014, жовтня 2014 – з 15.11.2014 по 14.05.2015, листопада 2014 – з 16.12.2014 по 15.06.2015, грудня 2014 – з 15.01.2015 по 14.07.2015.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в загальній сумі 257306,80 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд у випадку задоволення позову зменшити розмір штрафних санкцій (пені), зазначених в позовній заяві, мотивуючи тим, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв'язку з порушенням умов Договору, а також, що стягнення неустойки в повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст. 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, зі змісту наведених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені є правом суду.

При цьому відповідачем до свого клопотання не подано жодного доказу про власний майновий стан, причини виникнення заборгованості, а також як будуть враховані інтереси позивача при зменшенні розміру пені.

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що сторони є рівноправними суб'єктами господарювання, а при вирішенні спору судом повинен бути застосовано в т.ч. принцип пропорційності (ст. 15 ГПК), тобто, забезпечення належного балансу інтересів сторін у справі.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання ( п. 3 ст. 83 ГПК ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Представник відповідача не надав суду доказів для об'єктивного розгляду свого клопотання про зменшення санкцій, не вказав пропорцію цього зменшення, тому підстави для задоволення вказаного клопотання судом відсутні.

В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за газ, просить суд стягнути з відповідача 121096,84 грн – 3 % річних та 1265802,39 грн – інфляційних.

Щодо розміру заявлених до стягнення з відповідача на користь позивача сум пені, інфляційних та 3% річних, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту та правової природи спірних правовідносин, до них слід застосовувати положення Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі-Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Частина 3 статті 7 вказаного вище Закону є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише від умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.

Оскільки погашення заборгованості за переданий позивачем відповідачу природний газ за січень 2014 року за рахунок власних коштів було частково здійснено відповідачем до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (а саме до 30.11.2016) в розмірі 17297,00 грн, то відповідно до положень вказаного Закону нарахування на всю суму заборгованості, а саме на суму 328941,01 грн, пені, інфляційних втрат та 3% річних здійснене позивачем неправомірно.

На підставі положень вказаного Закону вказані нарахування повинні були здійснюватись на залишкову суму боргу, яка існувала на момент після набрання чинності вказаним Законом. Оскільки станом на 01.01.2017, як вказує сам позивач у позовній заяві та підтверджує випискою по бухгалтерським операціям по підприємству ТОВ «Сміла Енергоінвест», заборгованість відповідача перед позивачем за зобов'язаннями щодо оплати поставленого газу у січні 2014 року становила не 328941,01 грн, а 311644,01 грн, то відповідно усі нарахування сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат повинні бути здійснені позивачем на суму заборгованості 311644,01 грн.

Суд самостійно, за допомогою калькулятора штрафних санкцій інформаційно – правової системи «ЛІГА:ЗАКОН» здійснив перерахунок сум трьох відсотків річних та втрат від інфляції, пені.

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають за поставлений у січні 2014 року природний газ 27825,97 грн пені, 27638,13 грн - 3% річних та 310015,52 грн інфляційних втрат. Розрахунок міститься в матеріалах справи.

Всього за поставлений позивачем за Договором у січні-грудні 2014 року природний газ підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 256284,45 грн пені, 120804,93 грн – 3% річних, 1260396,38 грн – інфляційних втрат.

У відзиві на позов та запереченнях відповідач просив застосувати позовну давність до позовних вимог, у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Законодавством не передбачено право сторін змінити спосіб нарахування пені, який повинен проводитися виключно з моменту виникнення права на пеню.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Відповідно до частини першої ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. У відповідності до ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позивач обґрунтовано вказав, що відповідно до п. 9.3. Договору між сторонами, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Позивач подав позовну заяву 31.08.2018 за період заборгованості, яка рахується з 2014 року, тобто в межах строку позовної давності, тому суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову і примусового стягнення з відповідача 256284,45 грн пені, 120804,93 грн – 3% річних, 1260396,38 грн – інфляційних втрат, нарахованих на підставі договору № 2725/14-КП-36 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2014, укладеного Сторонами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 24663,09 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №6007537 від 22.08.2018, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 24562,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 185, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (ідентифікаційний код 36779078, вул. Свердлова, 94, м. Сміла, Черкаська область) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6 м. Київ) 256284,45 грн пені, 120804,93 грн - 3 % річних, 1260396,38 грн інфляційних втрат та 24562,29 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 13.02.2019.

Суддя О.В. Чевгуз