Ухвала суду № 79804895, 06.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"06" лютого 2019 р. Справа № 911/1362/15

за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна”, м. Біла Церква (код ЄДРПО України 32412412)

про спростування майнових дій боржника

В межах провадження у справі про банкрутство № 911/1362/15

Суддя Лопатін А.В.

За участю секретаря Ковальової Л.В.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1362/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародні інвестиційні технології” про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна”, провадження в якій порушено ухвалою суду від 28.04.2015 р.

Постановою господарського суду Київської області від 15.10.2015 р. визнано банкрутом ТОВ “Ерфольг-Україна” та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов’язано ліквідатора ТОВ “Ерфольг-Україна” протягом встановленого Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку, за результатами роботи, подати до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута, який відповідає фактичному фінансовому та майновому стану останнього.

29.10.2018 р. через канцелярію суду ПАТ “Дельта Банк” подано заяву, в якій останнє просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ40/14/1 від 02.06.2014 р. між ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” та ТОВ “Ерфольг-Україна”, спростувати майнові дії боржника – ТОВ “Ерфольг-Україна” щодо набуття інвестиційних сертифікатів в бездокументарній формі ТОВ “КУА ОСОБА_2” (ЗНВПІФ “АВК”) в кількості 281749 шт. та підписання акту прийому-передачі цінних паперів від 04.02.2014 р. до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ40/14/1 від 02.06.2014 р.

31.10.2018 р. до канцелярії господарського суду Київської області представником ПАТ “Дельта Банк” подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2018 р. прийнято до розгляду заяву ПАТ “Дельта Банк” про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ “Ерфольг-Україна”, підготовче засідання з розгляду заяви про спростування майнових дій боржника призначено на 28.11.2018 р.

27.11.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” подано відзив на позовну заяву ПАТ “ДельтаБанк” про визнання недійсним правочину та спростування майнових дій.

27.11.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області арбітражним керуючим ОСОБА_1 подано відзив на заяву конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину(договору).

27.11.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “ДельтаБанк” подано пояснення на виконання ухвали суду від 05.11.2018 р.

28.11.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Дельта Банк” подано клопотання про надання часу для підготовки відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду київської області від 28.11.2018 р. розгляд заяви про спростування майнових дій боржника відкладено на 12.12.2018 р., закрито провадження з розгляду клопотання про витребування доказів в частині витребування у ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” оригіналу та копії договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ40/14/1 від 02.06.2014 року, який укладений між ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” та ТОВ “Ерфольг-Україна”, клопотання ПАТ “Дельта Банк” про витребування доказів від 31.10.2018 р. задоволено частково, витребувано у ліквідатора ТОВ “Ельфорг-Україна” - ОСОБА_1 фінансову звітність ТОВ “Ерфольг-Україна” за 2013, 2014 роки, в іншій частині клопотання ПАТ “Дельта Банк” про витребування доказів від 31.10.2018 р. – залишено без задоволення.

10.12.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором ТОВ “Ерфольг-Україна” подано пояснення на виконання вимог ухвали від 28.11.2018 р.

11.12.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Дельта Банк” подано відповідь на відзиви ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” та ліквідатора ТОВ “Ерфольг-Україна”.

12.12.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Дельта Банк” подано клопотання про призначення судової економічної експертизи цінних паперів.

Ухвалою господарського суду Київської області 12.12.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд клопотання про призначення судової економічної експертизи цінних паперів та розгляд заяви про спростування майнових дій боржника у підготовчому засіданні відкладено на 23.01.2019 р.

22.01.2019 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” подано заперечення щодо клопотання ПАТ “Дельта Банк” про призначення судової економічної експертизи цінних паперів.

22.01.2019 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Дельта Банк” подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2019 р. розгляд клопотання про призначення судової економічної експертизи цінних паперів та розгляд заяви про спростування майнових дій боржника у підготовчому засіданні відкладено на 06.02.2019 р.

В судовому засіданні, заслухавши присутніх учасників у даній справі та розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

12.12.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Дельта Банк” подано клопотання про призначення судової економічної експертизи цінних паперів.

Присутній в судовому засіданні представник ПАТ “Дельта Банк” підтримав вказане клопотання та в обґрунтування останнього зазначив, що висновок експерта підтвердить обґрунтованість підстав звернення кредитора з заявою у порядку ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо придбання боржником майна за цінами вище від ринкових.

Ліквідатор ТОВ “Ерфольг-Україна” заявив, що встановлення даних обставин – «це лише затягування процедури зі сторони кредитора».

Присутній представник ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” підтримав позицію ліквідатора банкрута та заперечив щодо задоволення клопотання ПАТ “Дельта Банк” про призначення судової економічної експертизи цінних паперів.

Відповідно до приписів частин першої, другої, третьої та п. 4 частини п’ятої ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 2, 3 частини першої ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, крім іншого, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Також, згідно із приписами п. п. 2, 4 частини другої ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов’язані, крім іншого, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із приписами частин першої та четвертої ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з приписами частини першої та частини другої ст. 86, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Частиною першою ст. 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Пунктом п’ятим Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23.03.2012 передбачено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: - визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; - визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; - максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; - за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); - визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; - здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; - у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; - у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; - з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Предмет заявлених вимог полягає у визнанні недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ40/14/1 від 02.06.2014 р. між ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” та ТОВ “Ерфольг-Україна”, а також спростуванні майнових дій ТОВ “Ерфольг-Україна” щодо набуття інвестиційних сертифікатів іменних в бездокументарній формі ТОВ “КУА ОСОБА_2” (ЗНВПІФ “АВК”) в кількості 281749 шт. та підписання акта прийому-передачі цінних паперів від 04.02.2014 р. до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ40/14-1 від 02.06.2014 р. Вказані вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Ерфольг-Україна” протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство придбало у ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” цінні папери в кількості 281749 шт. за ціною, яка майже в 370 разів є вищою за реальну вартість, що в подальшому призвело до ініціювання ТОВ “Міжнародні інвестиційні технології” справи про банкрутство ТОВ “Ерфольг-Україна”.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що для встановлення важливих для правильного вирішення даного спору фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме: встановлення дійсної вартості цінних паперів (інвестиційних сертифікатів іменних) станом на 02.06.2014 р., необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

З огляду на викладене, з метою уникнення порушень процесуальних прав сторін, для забезпечення принципів змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві, враховуючи, що відповідно до частини п’ятої ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, за результатами повного та всебічного розгляду, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача щодо призначення експертизи.

Приписами п. 1.6. Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до вищезазначеного переліку м. Київ та Київська область входять до територіальної компетенції Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відтак суд вважає за необхідне доручити останньому проведення експертизи у даній справі. Сторони проти обраної установи не заперечували.

У відповідності до Закону України “Про судову експертизу” та ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи суд доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

За змістом п. 23 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Оскільки від заявника надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд дійшов висновку, що саме Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Згідно п. 2 частини першої ст. 228 ГПК України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Відтак, суд дійшов висновку призначити судову експертизу, а провадження у даній справі зупинити на підставі п. 2 частини першої ст. 228 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 125, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Призначити у справі № 911/1362/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна” про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ “Ерфольг-Україна” судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступне питання:

1) якою була вартість цінних паперів, а саме: інвестиційних сертифікатів іменних, код ISIN-UA4000052526, форма існування – бездокументарна, номінальна вартість 1 (одного) ЦП – 100,00 грн., дата реєстрації 14.01.2009 р., емітент ЦП – ЗНВПІФ «АВК» ТОВ «КУА «Холдинг Груп», код ЄДРПОУ емітента ЦП – 35141110, код ЄДРІСІ – 2331224, станом на 02.06.2014 р.

3. У розпорядження експертизи надіслати справу господарського суду Київської області № 911/1362/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна” про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ “Ерфольг-Україна”.

4. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

5. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов’язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на заявника – Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38; ідентифікаційний код - 34047020).

6. По закінченню експертизи висновок і матеріали справи № 911/1362/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна” про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ “Ерфольг-Україна” та розрахунок витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, надати господарському суду Київської області.

7. Зупинити провадження у справі № 911/1362/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна” про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ “Ерфольг-Україна” до закінчення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

Копію ухвалу надіслати учасникам справи та експертній установі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 11.02.2019 р.

Суддя А.В. Лопатін