Ухвала суду № 79804766, 13.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.02.2019Справа № 910/1566/19

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Санворд-Україна", відповідача-2: Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин", відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві

про визнання права власності, скасування державної реєстрації, визнання незаконними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (відповідач-1), Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" (відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (відповідач-3) з такими вимогами:

- визнати право власності ТОВ "Транселектромонтажбуд" на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, в Державному земельному кадастрі, здійснену 22.09.2017 державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві;

- визнати незаконними дії Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" щодо складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва, яка була затверджена директором M. К. Варламовим та Заступником директора сертифікованим інженером - землевпорядником Є. А. Тарнопольським.

В обгрунтовання позовних вимог позивач зазначив наступне:

- Товариство з обмеженою відповідачльністю "Транселектромонтажбуд" (позивач) є власником нерухомого майна (майнового комплексу загальною площею 3654,80 кв. м), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, обліковий код земельної ділянки 63:324:0010 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2010;

- до складу майнового комплексу, що належить позивачу, включено також частини об'єкта нерухомого майна: Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) та будівля панельна збірна (літ. Ж 305,2 кв.м.);

- позивачу стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Київ" (далі - третя особа) ініційовано інвентаризацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, подано клопотання на відведення земельної ділянки та укладення відповідного договору оренди по ній;

- на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, щодо якої третя особа має намір укласти договір оренди, знаходиться частина майнового комплексу, що належить позивачу;

- позивач стверджує, що розроблена Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" (відповідачем-2) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва (далі - Технічна докметація) містить чимало помилок, не враховано інтересів суміжниж землекористувачів та зазначено неправдиві відомості, що свідчить про порушення прав позивача як власника складових частин об'єкта нерухомого майна: Гараж (літ. X), Майстерня (літ. XII), Трансформаторна підстанція КТН - 3007 (XIII) та будівля панельна збірна (літ. Ж 305,2 кв.м.), так і про порушення прав позивача як користувача земельною ділянкою, на якій розміщені дані об'єкти нерухомості;

- право власності позивача оспорюється Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (відповідачем-1), оскільки згідно Технічної документації відповідач-1 прямо вказує на те, що вищезазначене майно є його власністю;

- позивач вважає, що оскільки розроблена відповідачем-2 Технічна документація потягла за собою численні порушення прав землекористувачів та власників об'єктів нерухомості, що перебувають у приватній власності, дії відповідача-2 щодо складання такої технічної документації із землеустрою підлягають визнанню незаконними;

- позивач вважає, що дієвим способом захисту майнових прав ТОВ "Транселектромонтажбуд", право власності якого оспорюється ТОВ "Санворд-Україна" у Технічній документації, є визнання права власності позивача на будівлю панельну збірну (літ. Ж 305,2 кв.м.), що перебуває на спірній земельній ділянці;

- позивач також стверджує про недотримання Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві (відповідачем-3) вимог законодавства при внесенні спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру (не перевірено відповідність технічної документації вимогам законодавства), що є підставою для скасування такої реєстрації.

Дослідивши матеріали позовної заяви №б/н від 08.02.2019 (вх. № 1566/19 від 08.02.2019), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п. 3); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5).

Позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в частині позовних вимог про визнання права власності ТОВ "Транселектромонтажбуд" на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, в якій позов підлягає грошовій оцінці, позовна заява не містить зазначення ціни позову.

Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не зазначено доказів, що підтверджують обставини, зазначені у позові.

Так, в абз. 2 стор. 2 позовної заяви позивач стверджує, що йому "...стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Київ" ініційовано інвентаризацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, подано клопотання на відведення земельної ділянки та укладення відповідного договору оренди по ній", проте докази на підтвердження наведеного у позовній заяві не зазначено.

На стор. 11 позовної заяви, в обгрунтування залучення третьої особи ТОВ "Санворд Київ", позивач зазначає, що саме "третя особа є власником збірно-розбірних металоконструкцій у вигляді складу-ангару та гаражу на вищезазначеній земельній ділянці", проте докази на підтвердження наведеного також не зазначено.

На стор. 10 позовної заяви позивач зазначає про подані ним скаргу щодо надання в оренду земельної ділянки (№ 27 від 28.11.2018) та скаргу на розробника технічної документації (№ 28 від 28.12.2018), проте копії таких документів до позовної заяви не додано.

Крім того, на стор. 1, 2 позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідачів-1, 2, 3, а також третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санворд-Київ".

Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов'язки визначеної ним у позові третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача (-ів) визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.

Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується як за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру та немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому за змістом п. 3 ч. 3 ст. 162 та ст. 163 Господарського процесуального кодексу України обов'язок з визначення вартості майна за відповідними вимогами покладається на позивача.

В силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони, зокрема, щодо визначення вартості майна за відповідною позовною вимогою - на позивача.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (про визнання права власності позивача на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17) та дві вимоги немайнового характеру (про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та про визнання незаконними дій відповідача-2 щодо складання Технічної документації).

На підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 321 від 27.12.2018 на загальну суму 6108,90 грн.

В обгрунтування сплати судового збору у наведеній сумі позивач у позовній заяві зазначив, що:

- за позовну вимогу щодо визнання права власності на нерухоме майно судовий збір сплачується виходячи з балансової вартості відповідного майна - 172 326 грн. 54 коп., що підтверджується довідкою ТОВ "Транселектромонтажбуд" № 30 від 20.12.2018, враховуючи зазначене судовий збір за вимогу майнового характеру складає 2 584 грн.

- щодо двох вимог немайнового характеру судовий збір складає 3 524 грн.

Проте, довідка ТОВ "Транселектромонтажбуд" № 30 від 20.12.2018, складена позивачем, не містить посилань на докази, які мають підтверджувати, що станом на дату складання цієї довідки вартість нерухомого майна (будівля панельна збірна (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17), право власності на яке позивач прсить визнати за собою, становить саме суму 172 326 грн. 54 коп.

Таким чином, позивачем не доведено суду, що судовий збір за вимогу майнового характеру сплачено ним у встановленому законом розмірі.

Крім того, з даною позовною заявою № б/н від 08.02.2019 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 08.02.2019, що підтверджується реєстраційним штампом відділу діловодства Господарського суду міста Києва № 1566/19 від 08.02.2019.

Таким чином, за дві вимоги немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (1921,00 грн. х 2 = 3842,00 грн.), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2019 року - календарного року, в якому позовна заява подана до суду .

За наведених обставин, позивачем не доведено, що судовий збір за вимогу майнового характеру сплачено у встановленому законом розмірі, а також, за вимогами немайнового характеру судовий збір сплачено не у повному обсязі (сума недоплати судового збору за вимогами немайнового характеру становить 318,00 грн.), відтак, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- зазначити ціну позову в частині позовних вимог, в якій позов підлягає грошовій оцінці;

- зазначити/надати докази на підтвердження обставин, що викладені у абз. 2 стор. 2, стор. 11 позовної заяви (щодо третьої особи), та у зв'язку з цим повно викласти обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

- у разі необхідності, подати заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в порядку ст. 50 ГПК України;

- надати докази сплати судового збору за вимогою майнового характеру у встановленому законом розмірі;

- здійснити доплату судового збору за вимогами немайнового характеру у розмірі 318,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- зазначення ціни позову в частині позовних вимог, в якій позов підлягає грошовій оцінці;

- зазначення/надання доказів на підтвердження обставин, що викладені у абз. 2 стор. 2, стор. 11 позовної заяви (щодо третьої особи), та у зв'язку з цим повно викласти обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

- у разі необхідності, подати заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в порядку ст. 50 ГПК України;

- надання доказів сплати судового збору за вимогою майнового характеру у встановленому законом розмірі;

- здійснення доплати судового збору за вимогами немайнового характеру у розмірі 318,00 грн.

4. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.02.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Гумега