Рішення № 79804669, 06.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2019 р.Справа № 910/14551/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська

теплоелектроцентраль"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство

"Всеукраїнський акціонерний Банк"

про стягнення 18 970,75 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач) про визнання кредиторських вимог на суму 18 970,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" (надалі - третя особа) перед позивачем за поставлену теплову енергію за договором №2084 від 01.10.2009р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою суду від 05.11.2018 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.12.2018 р.

19.11.2018р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує з підстав того, що він не являється належним відповідачем у даній справі; та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Протокольною ухвалою від 05.12.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання від 19.11.2018 р. про залучення до участі у справі третьої особи, засідання призначено на 09.01.2019 р.

02.01.2019 р. через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшла заява про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У підготовче засідання 09.01.2019 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою від 09.01.2019 р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, судове засідання відкладено на 06.02.2019 р.

06.02.2019 р. від третьої особи надійшла заява про заміну первісного відповідача належним.

У судовому засіданні 06.02.2019 р. представники відповідача та третьої особи підтримали заяву останньої від 06.02.2019 р. про заміну неналежного відповідача (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) належним (Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк").

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти заміни відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на те, що суб'єктом подання (особою, яка має процесуальне право на подання) заяви про заміну неналежного відповідача, відповідно до ст. 48 ГПК України, є виключно позивач.

Таким чином, оскільки відповідна заява подана третьою особою та з пропущенням встановленого процесуального строку, суд протокольною ухвалою від 06.02.2019 р. залишив без розгляду заяву ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") від 06.02.2019 р. про заміну неналежного відповідача.

У судовому засіданні 06.02.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили та зазначили, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не являться належним відповідачем у даній справі та не зможе виконати рішення, у випадку задоволення позову.

У судовому засіданні 06.02.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.10.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", найменування якого у подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (Енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний Банк", найменування якого у подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" (Споживач) укладено Договір №2084 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Як зазначає позивач, він надавав споживачу теплову енергію у гарячій воді у період з 01.10.2016 р. по 01.04.2018 р.. на суму 18 970,75 грн., яку Приватне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" не сплатило.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний Банк" заборгованості по Договору №2084 від 01.10.2009р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

20.03.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення №63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" Славкіну Марину Анатоліївну.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частинами 1, 2 ст. ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

За приписами ст. 48 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Відповідно до п. п. 4.21, 4.22 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/21893, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимога, заявлена в іноземній валюті, включається до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим НВУ на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимоги кредиторів зі сплати процентів (відсотків) за кредитами, депозитами, за незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на відповідний рахунок кредитора.

Відповідно до п. 4.20 Положення, Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Судом встановлено, що повноваження тимчасового адміністратора та ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" були делеговані виконавчою дирекцією Фонду уповноваженій особі.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантував вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

З огляду на викладене суд зазначає, що до моменту припинення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" як юридичної особи зв'язку з ліквідацією, уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду, зокрема, щодо складання та внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відтак, особою, до якої можуть пред'являтись позовні вимоги про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів, є саме банк як юридична особа.

Суд також звертає увагу позивача на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не являється стороною договору №2084 від 01.10.2009р. про постачання теплової енергії в гарячій воді; будь-які договірні відносини між позивачем і Фондом відсутні.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у даній справі заявлені до неналежного відповідача, у зв'язку з чим є недоведеними і необґрунтованими, та спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" про стягнення 18 970,75 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.02.2019 р.

Суддя Н.І. Зеленіна