Ухвала суду № 79804281, 13.02.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" лютого 2019 р. Cправа № 902/102/19

Суддя господарського суду Вінницької області Маслій І.В., розглянувши матеріали

за позовом: Заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових стрільців, 18, м. Київ, 04053)

до: 2-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадьбуд" (вул. Я.Мудрого, 200Б, м. Бершадь, Бершадський район, Вінницька обл.)

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору будівельного підряду

В С Т А Н О В И В :

12.02.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 05/1-78вих-19 від 06.02.2019 Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до 2-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадьбуд" про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету оформлене протоколом переговорів від 03.12.2018 між 2-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершадьбуд" щодо закупівлі робіт "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Реконструкція ДПРЧ-16 м. Бершадь по вул. Героїв України, 16 в м. Бершадь Вінницької області" за переговорною процедурою закупівлі;

- визнання недійсним договір будівельного підряду № 480 від 14.12.2018, укладений між 2-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершадьбуд" на суму 5060570,80 грн та додаткову угоду до нього № 1 від 14.12.2018.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, згідно з ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду, заступник прокурора Вінницької області зазначає, що пред'явлення даної позовної заяви в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Північний офіс Держаудитслужби, обумовлено винятково захистом порушених інтересів держави та здійснюється відповідно до норм Конституції України та Закону України "Про прокуратуру". Безумовною обставиною порушення інтересів держави, за доводами заступника прокурора, є те, що розпоряджаючись бюджетними коштами 2-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області безпідставно застосовано переговорну процедуру закупівель чим порушено принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості закупівель. Зазначені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" вплинули на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі та порушили економічні інтереси держави внаслідок укладення незаконного правочину. Враховуючи, що Північний офіс Держаудитслужби, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вжито заходів щодо визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом переговорів від 03.12.2018, договору будівельного підряду № 480 від 14.12.2018 та додаткової угоди № 1 від 14.12.2018, прокуратура Вінницької області уповноважена вжити заходи представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд не вважає наведене належним і достатнім обґрунтуванням підстав звернення заступника прокурора Вінницької області з позовом в інтересах держави до суду, а відтак, зазначає про недотримання вимог ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, та звертає увагу на наступне.

Так, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний суд звернув увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Відтак, аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Враховуючи наведене та обґрунтування, викладене прокурором у позовній заяві, суд зазначає, що заявником не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Суд зазначає, що недостатньо лише констатувати відсутність дій зі сторони позивача, спрямованих на захист своїх прав у випадку їх порушення. Необхідним є доведення прокурором неможливості подання означеною особою позову на захист своїх прав і обґрунтування виключності випадку здійснення представництва інтересів держави в суді.

Суд також звертає увагу, на положення ч.5 ст.162 ГПК України, яка встановлює, що у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень (абз.2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Позовні матеріали не містять відповідного повідомлення заступника прокурора Вінницької області адресованого Північному офісу Держаудитслужби про намір звернення з позовною заявою до суду в його інтересах.

Відтак, суд вважає наявними підстави для залишення позовної заяви заступника прокурора Вінницької області без руху та надання заявнику можливості усунути допущені при поданні позовної заяви недоліки шляхом обґрунтування підстав для звернення з позовом у даній справі в інтересах держави, а також надання доказів повідомлення Північний офіс Держаудитслужби про намір звернення з позовною заявою до суду в його інтересах, станом на 12.02.2019.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 77, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву № 05/1-78вих-19 від 06.02.2019 Заступника прокурора Вінницької області залишити без руху.

Встановити Заступнику прокурора Вінницької області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- обґрунтування підстав для звернення з позовом у даній справі в інтересах держави ;

- докази повідомлення Північного офісу Держаудитслужби про намір звернення з позовною заявою до суду в його інтересах, станом на 12.02.2019.

Встановити Заступнику прокурора Вінницької області строк для усунення недоліків позовної заяви: 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

Попередити Заступника прокурора Вінницької області про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати Заступнику прокурора Вінницької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 13.02.2019р

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратура Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)