Ухвала суду № 79803578, 12.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 496/4151/18

Провадження № 2/522/4530/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року суддя Примосрького районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Одеської області, про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 02.10.2018 року звернувся до Білїявського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1, Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Одеської області, про звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 05.10.2018 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та представнику позивача було надано строк для усунення недоліків.

24.10.2018 року до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області був направлений запит щодо зареєстрованого місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді на вказаний запит № 18335/18 від 29.10.2018 року наданою відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 3, кв. 10, знятий з обліку 15.11.2017 року, як такий, що втратив право користування житловим приміщенням.

01.11.2018 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків зазначених в ухвалі Біляївського районного суду Одеської області від 05.10.2018 року.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 05.12.2018 року матеріали цивільної справи № 496/4151/18 (провадження № 2/496/1813/18) за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Одеської області, про звільнення майна з-під арешту, були направлені до Приморського районногосуду м.Одеси за підсудністю з посиланням на п.9 ст. 28 ЦПК України.

Суддя матеріали справи отримала 04.02.2019 року.

Дослідивши матеріали позову, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Суд вбачає, що предметом позову є вимоги про зняття арешту з нежитлової будівлі, заг. пл.. 330,4 кв.м., розташованої на території Одеської області, Біляївського району, село Граданиці, вул. Леніна, буд. 99-а, на земельній ділянці 0,120 гектарів.

При цьому, арешт, який позивач просить зняти, був накладений Біляївським районним судом Одеської області згідно ухвали №2-1641/2010 від 21.10.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді, передбаченому в ЦПК України. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної та альтернативної підсудності.

Таким чином посилання судді Біляївського районного суду Одеської області в ухвалі суду від 05.12.2018 року на положення ч.9 ст. 28 ЦПК України суд вважає помилковими, оскільки пріоритет у даному випадку мають правила виключної підсудності.

Згідно з п.1 ч.1ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Так, для визначення підсудності позовної заяви відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України є наявність заявлених позивачем вимог, які б стосувались нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане нерухоме майно з приводу якого виник спір знаходиться на території Одеської області, Біляївського району, село Граданиці, вул. Леніна, буд. 99-а, на земельній ділянці 0,120 гектарів, а відтак справа підсудна Біляївському районному суду Одеської області, та не підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Статтею 376 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або часткова, п. 1 ч.3 даної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 28, 30, 31, 32, 187, 258, 260, 354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Одеської області, про звільнення майна з-під арешту передати на розгляд до Біляївського районного суду Одеської області (67600, Одеська обл.., м. Біляївка, вул. Кіпенко, 1).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Домусчі Л.В