Ухвала суду № 79803574, 13.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/14867/13-ц

Провадження № 6/520/3/19

УХВАЛА

13.02.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю заінтересованої особи – ОСОБА_1, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред’явлення їх до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

За наслідком розгляду вказаної справи, 04 лютого 2014 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11145701000 від 20 квітня 2007 року в розмірі 208003 гривні 83 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати в розмірі 2080 гривень 04 копійки.

20 березня 2014 року Київським районним судом міста Одеси були видані виконавчі листи №520/14867/13-ц, про: стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11145701000 від 20 квітня 2007 року в розмірі 208003 гривні 83 копійки; стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судових витрат в розмірі 2080 гривень 04 копійки.

22 січня 2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю заінтересованої особи – ОСОБА_1, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред’явлення їх до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій заявник просить суд видати дублікати виконавчих листів та поновити строк для їх пред’явлення до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 04 лютого 2014 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на виконання якого надалі судом були вил дані виконавчі листи.

Як стверджує представник заявник, під час поштової пересилки оригінали вказаних виконавчих листів було втрачено, про що свідчить довідка надана до заяви.

Внаслідок втрати виконавчих листів, ПАТ «Дельта Банк» був позбавлений можливості звернутися із заявою про відкриття виконавчого провадження та отримати належне виконання рішення суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23 січня 2018 року прийнято вказану заяву до розгляду та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

За наслідком розгляду вказаної заяви, 15 травня 2018 року Київським районним судом міста Одеси було постановлено ухвалу, якою заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю заінтересованої особи – ОСОБА_1, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред’явлення їх до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишено без задоволення.

Так суд постановляючи зазначену ухвалу в частині вимог про видачу дублікатів виконавчих листів дійшов висновку, що заявником належним чином не підтверджено цих фактів виходячи з наступного.

Так, з наданої до суду довідки ПАТ «Дельта Банк» від 27.11.2017 року, вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» особисто підтверджує, що під час обробки працівниками АТ «Дельта Банк» вхідної кореспонденції виявилося, що виконавчі листи по цивільній справі №520/14867/13-ц було втрачено.

Згідно з листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 09.11.2017 року за №09.2/7953 вбачається, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі листи №520/14867/13-ц Київського районного суду міста Одеси, за якими боржником є ОСОБА_1, на виконання до територіальних відділів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надходили.

Судом було не прийнято вказані докази, як належні докази саме втрати виконавчих листів, оскільки лист Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області містить інформацію на підтвердження не надходження виконавчих листів до відділів державної виконавчої служби та жодним чином не підтверджує саме втрату оригіналів виконавчих листів.

Довідка АТ «Дельта Банк» також була не прийнята судом, як належний доказ на підтвердження втрати оригіналів виконавчих листів №520/14867/13-ц, виданих Київським районним судом міста Одеси, оскільки заявником не надано до суду жодного належного доказу, реєстру відправки, тощо, на підтвердження надсилання поштовою кореспонденцію вказаних виконавчих листів.

Суд дійшов висновку, що заявником не було надано доказів, що банком дійсно здійснювався пошук цих виконавчих листів, здійснювався відповідний запит до Одеської дирекції «Поштамт – Центр поштового зв’язку №1» Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

На підставі чого, суд вважав, що представником ПАТ «Дельта Банк» не підтверджено факт втрати оригіналів виконавчих листів по цивільній справі №520/14867/13-ц.

В частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчих документів для виконання, суд в ухвалі від 15.05.2018 року дійшов висновку, що представником ПАТ «Дельта Банк» взагалі у заяві не зроблено жодного посилання щодо поважності пропуску строку подання виконавчих листів до виконання починаючи з 2014 року, а норми чинного законодавства та встановлені ними гарантії виконання рішення суду не можуть вважатись поважною причиною пропуску строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред’явлення до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так у вказаній постанові суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що судом помилково надано вищевказану оцінку доказам та визнано їх неналежними, а тому районний суд позбавив ПАТ «Дельта Банк» можливості на відновлення свого порушеного права зі сторони боржника у зв’язку з тим, що рішення Київського районного суду міста Одеси залишається не виконаним та основний боржник ухиляється від самостійного виконання даного рішення суду.

02 січня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси були повернуті матеріали справи.

У судове засідання представник заявника не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Інші сторони по справі у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч.3 ст.433 ЦПК України, питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання розглядаються в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення вказаного питання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення до виконання підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Щодо втрати оригіналів виконавчих листів, заявник зазначив, що під час поштової пересилки оригінали вказаних виконавчих листів було втрачено, про що свідчить довідка надана до заяви.

Суд одночасно зазначає, що з дня подання відповідної заяви до суду та після апеляційного перегляду ухвали Київського районного суду міста Одеси суду від 15.05.2018 року, заявником заява не уточнювалась, додаткові пояснення і докази до неї не надавались.

З наданої заявником до суду довідки ПАТ «Дельта Банк» від 27.11.2017 року, вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» особисто підтверджує, що під час обробки працівниками АТ «Дельта Банк» вхідної кореспонденції виявилося, що виконавчі листи по цивільній справі №520/14867/13-ц було втрачено.

Згідно з листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 09.11.2017 року за №09.2/7953 вбачається, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі листи №520/14867/13-ц Київського районного суду міста Одеси, за якими боржником є ОСОБА_1, на виконання до територіальних відділів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надходили.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 року, судом приймаються вказані довідки, як належні докази підтвердження втрати виконавчих листів №520/14867/13-ц, виданих 20 березня 2014 року Київським районним судом міста Одеси.

Представник ПАТ «Дельта Банк» у заяві також зазначив, що банком пропущено строк пред’явлення виконавчих листів №520/14867/13-ц до виконання з поважних причин, посилаючись на обов’язковість виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У відповідності до частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

В рішенні по справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року (заява №60750/00), «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року (заява №67534/01), «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду».

У рішенні від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (перше рішення стосовно Росії: «Бурдов проти Росії». Комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 тощо).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (див. серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

На підставі викладених обставин, з урахуванням того, що виконавчі документи по справі №520/14867/13-ц були втрачені, суд вважає, що заявником було пропущено строк на пред’явлення виконаних листів до виконання з поважних причин, з одночасним врахуванням того, що рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.02.2014 року по справі №520/14867/13-ц є не виконаним.

У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що заява – Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю заінтересованої особи – ОСОБА_1, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред’явлення їх до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Заявником при поданні до суду вказаної заяви, судовий збір за за видачу стягувачу дублікатів виконавчого документа сплачено не було, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь держави, з урахуванням заявлених вимог щодо видачі двох дублікатів виконавчих листів, судовий збір в сумі 105 гривень 72 копійки (52,86*2=105,72).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю заінтересованої особи – ОСОБА_1, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред’явлення їх до виконання по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Видати стягувачеві – Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б) дублікати виконавчих листів на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 04 лютого 2014 року по цивільній справі №520/14867/13-ц за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11145701000 від 20 квітня 2007 року в розмірі 208003 гривні 83 копійки;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судових витрат в розмірі 2080 гривень 04 копійки.

Поновити стягувачеві – Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б) строк для пред'явлення до виконання вказаних дублікатів виконавчих листів №520/14867/13-ц, виданих Київським районним судом міста Одеси про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11145701000 від 20 квітня 2007 року в розмірі 208003 гривні 83 копійки;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судових витрат в розмірі 2080 гривень 04 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б) на користь держави судовий збір в сумі 105 (сто п’ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали суду складено – 13 лютого 2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.