Постанова № 7980356, 02.12.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-9258/08/1770

«02» грудня 2009 року11год. 40хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оксимчук А.О.

відповідача: представник Бухта Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Техномарт» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000692240/2/22-514 від 01 жовтня 2008 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Техномарт" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ у м.Рівне №0000692240/2/22-514 від 01 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено пеню за порушення вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в розмірі 2975,00 грн.

В ході судового розгляду, позивачем частково змінено позовні вимоги з врахуванням того факту, що за результатами процедури апеляційного узгодження, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року, що винесене з тих же підстав, що й рішення №0000692240/2/22-514 від 01 жовтня 2008 року. Відтак просить визнати нечинним останнє, винесене в ході процедури апеляційного узгодження, рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Обґрунтовує вимоги тим, що належним чином оформленою документацією ПП "Техномарт" повністю підтверджено своєчасність надходження імпортного товару за контрактом, який ревізувався ДПІ у м.Рівне, а відтак, і відсутність правових підстав для нарахування позивачу пені за порушення вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Свої позовні вимоги аргументує положеннями ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст.15 Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ №574 від 09.06.1997р., якими розкрито та визначено поняття: "момент поставки нерезидентом товару" та "момент імпорту". Стверджує, що фактичною підставою для нарахування йому штрафних санкцій є висновки відповідача про порушення термінів виконання імпортного контракту, які зроблені за рахунок безпідставного перенесення дати поставки нерезидентом товару з дня фактичного надходження товару в Україну на день розміщення товару у заявленому митному режимі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив суду, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД (зокрема типу ІМ-40 "Імпорт"). Свої заперечення обґрунтовує положеннями Інструкції "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженої постановою НБУ №136 від 24.03.1999р., в редакції постанови НБУ №255 від 22.08.2008 року. Стверджує, що співставленням дати оформлення позивачем ВМД і дати граничного терміну надходження товару за імпортним контрактом 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, було встановлення факт порушення позивачем вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і, відповідно, проведено нарахування пені в розмірі 2975,00 грн. Вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню в судовому порядку.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Суд виходив з такого.

Податковим органом - ДПІ у м.Рівне з 26.06.2008 року по 03.07.2008 року проводилась позапланова документальна перевірка приватного підприємства "Техномарт" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №02/07 від 24.10.2007 року з фірмою "Autohandel Didier N.V.", Бельгія, результати якої оформлені актом №919/86/22-513/33408805 від 03.07.2008 року. Станом на дату перевірки ДПІ у м.Рівне визначено прострочену дебіторську заборгованість по даному контракту в сумі 2700,00 ЄВРО. Відповідно, нараховано пеню починаючи з 18.05.2008 року (граничний термін погашення дебіторської заборгованості) по 03.07.2008 року (термін завершення перевірки) на суму 2700,00 ЄВРО за 47 календарних днів.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м.Рівне винесено і направлено ПП "Техномарт" рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692240/0/22-514 від 14.07.2008 року, яким визначено розмір пені за порушення вимог ст.ст.1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в сумі 2975,00 грн. Зазначене рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку до керівників ДПІ у м.Рівне, ДПА у Рівненській області, ДПА України. За результатами розгляду первинної і повторних скарг, керівниками податкових органів вищого рівня виносились рішення про відмову в задоволенні скарг позивача. Після відповідних рішень про результати розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження, відповідачем приймалися рішення з дробами "1", "2", та "3". На момент розгляду справи судом останнє винесене в процедурі оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року. Зазначені фактичні обставини підтверджуються поясненнями осіб, які беруть участь у справі, копією акту перевірки, копіями рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та копіями рішень керівників податкових органів за результатами розгляду первинної і повторних скарг.

Судом встановлено, що при виконанні імпортного контракту №02/07 від 24.10.2007 року, ПП "Техномарт" перерахувало нерезиденту - фірмі "Autohandel Didier N.V.", Бельгія, аванс в сумі 9400,00 ЄВРО (500,00 ЄВРО платіжним дорученням №10 від 26.10.2007р., та 8900,00 ЄВРО платіжним дорученням №11 від 19.11.2007 р.).

З урахуванням норми ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", граничний термін надходження імпортного товару по даним авансовим платежам 23.04.2008 року та 17.05.2008 року, відповідно.

Товар від нерезидента на суму 9400,00 ЄВРО надійшов на територію України і задекларований: на суму 2500,00 ЄВРО згідно ВМД №204000003/7/301196 від 12.12.2007 року, на суму 4200,00 ЄВРО згідно ВМД №204000003/7/301197 від 12.12.2007 року та на суму 2700,00 ЄВРО згідно ВМД №204000003/8/000912 від 22.07.2008 року, яка оформлена на заміну ВМД №204000003/7/301243 від 25.12.2007 року.

Нарахування пені здійснено відповідачем на суму 2700,00 ЄВРО, яка є вартістю останньої партії товару, імпортованого фірмою "Autohandel Didier N.V." для ПП "Техномарт" на виконання імпортного контракту №02/07 від 24.10.2007 року, і яка визначена відповідачем, як дебіторська заборгованість по контракту, позаяк на момент завершення перевірки, ВМД типу ІМ-40 на дану партію оформлено не було.

Разом з тим, дата оформлення ВМД є лише датою декларування імпортного товару, а відтак суд не може погодитись із такими висновками і розрахунками відповідача.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", встановлюючи відповідальність резидентів за порушення строків виконання імпортних операцій, які здійснюються на умовах відстрочення поставки у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, не розкриває, у якому значенні вживається у ньому термін "строк виконання імпортної операції".

Разом з тим нормативне визначення такого терміну міститься в ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка визначає моментом експорту (імпорту) : момент перетину товаром митного кордону України, або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. А моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.

Відповідно до статті 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. А за змістом статті 43, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

В силу вимог ст.92 Митного кодексу України, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Таким чином, первинним є перетин товаром митного кордону України. Як умова здійснення імпорту. Митне оформлення товарів, як наступна подія, має інше правове навантаження.

Відтак, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Відтак, вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався. Наявність на вантаж товаросупровідного документу, поставлення на якому відбитку штампа "під митним контролем" з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Товаросупровідні документи на останню партію товару, вартістю 2700,00 ЄВРО, імпортованого на виконання імпортного контракту №02/07 від 24.10.2007 року фірмою "Autohandel Didier N.V." для ПП "Техномарт", а саме, експортна ВМД імпортера від 17.12.2007 року та рахунок-фактура №20070369 від 04.12.2007 року містять відмітки митниці на кордоні - Мостинської митниці про надходження товару на територію України 20.12.2007 року і про взяття його з вказаної дати під митний контроль. На даних документах містяться відмітки і митниці призначення - Рівненської митниці про взяття товару під митний контроль 25.12.2007 року.

Факт перетину даним товаром митного кордону України доводиться також даними уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КА №913426 від 20.12.2007 року та письмовим зобовязанням водія про доставку задекларованих товарів в митницю призначення, на яких також наявні відмітки митниці на кордоні.

Судом встановлено, що для здійснення процедур імпортного контролю і митного оформлення в режимі імпорту ПП "Техномарт" 25.12.2007 року подало до Рівненської митниці ВМД №204000003/7/301243. Рівненська митниця 08.02.2008 року склала картку відмови №204000003/2008/000009 в прийнятті митної декларації, з огляду на рішення про визначення коду товару №КТ-204-0046-08 від 08.02.2008 року, згідно з яким, код товару за УКТЗЕД та його опис, заявлені у ВМД, відмінні від коду товару за УКТЗЕД та його опису, що встановлені митним органом. Вказану картку відмови ПП "Техномарт" оскаржило в судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року у справі №2-а-1616/08, в позові було відмовлено. Після набрання рішенням законної сили, ПП "Техномарт" розмістило товар у заявлений митний режим на новим кодом УКТЗЕД, згідно з ВМД №204000003/8/000912 від 22.07.2008 року.

Таким чином, позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено, що товар від нерезидента - фірми "Autohandel Didier N.V.", на суму 2700,00 ЄВРО, авансову оплату за який здійснено ПП "Техномарт" платіжним дорученням №11 від 19.11.2007 р., і граничний термін поставки якого 18.05.2008 року, перетнув митний кордон України 20.12.2007 року, тобто без порушення встановленого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" обмеження. Той факт, що вказаний товар перебував під митним контролем аж до 23.07.2008 року, не має значення для вирішення питання, оскільки вказана дата є датою пропуску товару через митний кордон, тобто означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі, а не датою імпорту, чи датою виконання імпортного контракту.

Враховуючи встановлене ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", визначення поняття "момент здійснення експортного (імпортного) контракту", як момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, суд констатує, що нерезидент - фірма "Autohandel Didier N.V." виконав усі свої зобовязання за контрактом №02/07 від 24.10.2007 року на суму 2700,00 ЄВРО, 25 грудня 2007 року. Наведене доводиться умовами контракту №02/07 від 24.10.2007 року, згідно з яким поставка здійснюється на умовах DDU- м.Рівне згідно Інкотермс 2000. Вказані правила поставки означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку покупцю, як тільки товар прибув у назване місце призначення, без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу. Відтак, враховуючи факт прибуття товару в м.Рівне та взяття його під митний контроль митницею призначення 25 грудня 2007 року, на вказану дату нерезидент вважається таким, що виконав усі свої зобовязання за контрактом.

Відповідач, констатувавши в акті перевірки позивача №919/86/22-513/33408805 від 03.07.2008 року, той факт, що товар перетнув кордон України 20.12.2007 року, що засвідчується печатками Мостиської митниці на експортній ВМД продавця фірми "Autohandel Didier N.V." від 17.12.2007 року, рахунку-фактурі №20070369 від 04.12.2007 року та реєстраційному документі на автомобіль від 11.05.2007 року, фактично дані обставини до уваги не прийняв, позаяк визначив, що на дату перевірки - 03.07.2008 року вартість даного товару вважається простроченою дебіторською заборгованістю.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі законів України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З врахуванням наведених норм законодавства, та оцінюючи наявні в матеріалах справи товаросупровідні документи, умови зовнішньоекономічного контракту, аналізуючи висновки акту податкової перевірки, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692240/2/22-514 від 01 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено пеню за порушення вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в розмірі 2975,00 грн., і, відповідно, винесене з тих же підстав в межах процедури апеляційного узгодження рішення №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року, є необґрунтованим і прийняте з порушенням норм чинного законодавства, відтак підлягає до визнання протиправним і скасування, а адміністративний позов - до задоволення.

На користь позивача слід присудити з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40грн. відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000692240/2/22-514, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Рівне 01 жовтня 2008 року в повному обсязі з моменту його прийняття.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Техномарт» (3327, Рівненська область, м.Рівне, вул.. Д.Галицького, 19, код ЄДРПОУ 33408805) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.І.Юрчук

Постанова у повному обсязі складена 11.12.09р.

Постанова законної сили не набрала

Суддя М.І.Юрчук