Постанова № 7980270, 11.11.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-4693/08/1770

«11» листопада 2009 року14год. 00хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучалін В.І.

відповідача: представники Бухта Н.А., Дуляницький Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення №0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року, до відповідача - Державної податкової інспекції у м.Рівне.

Позивач позовні вимоги уточнив (а.с.33), просить визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення №0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Суд виходив з такого.

10.04.2008 року посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку Філії «Рівненська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.12.2007 року, про що складено акт №456/23-400/26206466 (а.с.8-25).

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, пп.1.1 ст.1, абз «д» пп.1.3 ст.1, пп.2.1 ст.2, пп. 3.1.1, пп. 3.1.3 п.3.1, п.3.4 ст.3, пп. «є», ч.2 пп. 4.2.9, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст.19, пп. «а» п.20.2, пп. «а» пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст.20, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що проявилось в неутриманні і неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб б в загальній сумі 15737,43 грн. за 2006-2007 р.р.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомленнярішення № 0000991742/0/17-123 від 22 квітня 2008 року, яким позивачу за назване порушення визначено податкове зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 47212,29 грн. в тому числі, 15737,43 грн. за основним платежем, штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання (31474,86грн.) відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням відповідача від 14.05.2008 року №20588/25-09 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення без змін. За наслідками оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення №0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року.

Рішеннями Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 16.07.2008р. №19334/25-16/78, ДПА України від 23.09.2008 року № 19254/7/25-0315 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення без змін.

Податкове повідомлення-рішення №0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн. винесено без дотримання вимог чинного законодавства, а тому, підлягає до скасування відповідно до наступного.

Згідно із п. 1 Постанови КМ України від 31 березня 1999 р. N 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Позивачем та головою обєднаної профспілкової організації працівників ДП «Рівненський облавтодор» в 2006 році затверджено у складі додатку № 15 до колективного договору «Положення про порядок встановлення і виплати надбавки працівникам позивача за розїзний характер робіт» (а.с.28-29). Виплату такої надбавки передбачено працівникам філій позивача зайнятих будівництвом, ремонтом, утриманням автомобільних доріг та дорожніх споруд, а також контролем їх якості на обєктах віддалених від місця знаходження філій. Надбавка за розїзний характер робіт нараховується робітникам та фахівцям, які виконують роботи на підставі табеля обліку часу знаходження в розїздах, який ведеться виконавцем робіт або майстром, що очолює дільницю. Працівникам апарату управління надбавка нараховується на підставі маршрутних листів (розділ І, ІІІ названого Положення).

Витрати на виплату названих надбавок відшкодовуються за рахунок коштів передбачених у вартості виконаних робіт згідно методичних рекомендацій, затверджених наказом Держбуду України від 05.06.2005року №106.

Обумовленні надбавки встановлено у розмірі 6 грн. за один день. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними в справі письмовими доказами.

Надбавки, що виплачуються працівникам позивача, не перевищують граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України у Постанові № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», про що свідчить відсутність будь-яких зауважень щодо правильності нарахування таких надбавок з боку Відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що надбавки за розїзний характер роботи виплачуються працівникам позивача правомірно та у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер» та постановою Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» (далі по тексту постанови - Закон №889).

Відповідно до п. 2.1 ст.2 вказаного Закону платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону №889). Під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (ч.3 п.п.1.1 ст. 1 Закону №889).

Згідно п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, не належать до фонду оплати праці надбавки (за польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах не вище граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що надбавки за розїзний характер роботи, що виплачуються працівникам позивача, не включаються до фонду оплати праці, а тому не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Заперечення відповідача про те, що надбавки за розїзний характер роботи повинні оподатковуватись податком з доходів фізичних осіб через те, що розїзди таких працівників не оформлені як відрядження, судом до уваги не приймаються з огляду на положення абз. 2 «Загальних положень» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. N 146), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. N 218/2658, відповідно до якої службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

На підтвердження правомірності своєї позиції позивачем подано розяснення ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116 (а.с.27), яке надане на запит Державної служби автомобільних доріг України (органу, до сфери управління якого належить позивач), а також розяснення ДПА в Рівненській області № 8403/31-27 від 11.06.2004року (а.с.26).

У вищеназваних розясненнях викладається позиція податкового органу, згідно якої надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Відповідно до підпунктів г), д) пп. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове розяснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового розяснення (за відсутності податкових розяснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового розяснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове розяснення чи узагальнююче податкове розяснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове розяснення такому платнику податків або узагальнююче податкове розяснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн. не довів.

З огляду на викладене вище позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення № 0000991742/1/17-123, яке прийнято 14 травня 2008 року Державною податковою інспекцією у м.Рівне - визнати нечинним та скасувати його з моменту прийняття в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.І.Юрчук

Постанову в повному обсязі складено 16.11.2009 року

Постанова законної сили не набрала

СуддяМ.І.Юрчук