Ухвала суду № 79801974, 04.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2019 Справа №607/12366/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Базана Л.Т.

суддів – Гуменного П.П., Черніцької І.М.

при секретарі с/з – ОСОБА_1

під час судового розгляду в залі суду кримінального провадження №12017210000000182 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.ч. 1, 2, 3 ст.311, ч.1 ст.313 та ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_3 – ч.3 ст.307 та ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_4 – ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 та ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_5 – ч.3 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 – ч.3 ст.307 КК України, щодо кожного з двох останніх,

за участю: прокурора – Бучковського Л.П., захисників – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, обвинувачених – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Прокурор заявив клопотання про вирішення судом питання про продовження терміну дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце під час застосування вказаних запобіжних заходів відносно даних обвинувачених.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки сторони захисту, які, кожен окремо, заперечили у задоволенні клопотань прокурора та просили змінити запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із тримання під вартою на більш м’які, посилаючись на необґрунтованість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що зазначені у клопотаннях прокурором та негативний стан здоров’я обвинуваченого ОСОБА_2, ознайомившись із матеріалами судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, а у задоволенні клопотань сторони захисту – відмовити, виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.178 КПК України, окрім інших, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов’язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров’я обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

А тому, зважаючи на наведене, а також на те, що враховувалось судом і у попередніх ухвалах про продовження строків тримання під вартою про те, що:

- обвинувачений ОСОБА_2, хоча і будучи особою молодого віку, маючою постійне місце проживання, одруженим, утримуючим неповнолітню дитину, однак ніде не працює, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі, тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, що на даний час знову обвинувачується у вчиненні, у тому числі, в складі організованої групи особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, санкція найтяжчого з яких передбачає основне покарання до 15 років позбавлення волі, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м’якого запобіжного заходу або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи також на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачуються, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують своє існування та стороною захисту доказів на їх спростування не подано і судом не встановлено;

- обвинувачений ОСОБА_3, хоча і будучи особою молодого віку, маючою постійне місце проживання, однак неодруженим, ніде не працюючим, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі, тяжких злочинів, на даний час знову обвинувачується у вчиненні, у тому числі, в складі організованої групи особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, санкція найтяжчого з яких передбачає основне покарання до 12 років позбавлення волі, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м’якого запобіжного заходу або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи також на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачуються, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують своє існування та стороною захисту доказів на їх спростування не подано і судом не встановлено.

- обвинувачений ОСОБА_4, хоча і будучи особою молодого віку, маючою постійне місце проживання, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак неодруженим, ніде не працюючим, що на даний час обвинувачується у вчиненні, у тому числі, в складі організованої групи особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, санкція найтяжчого з яких передбачає основне покарання до 12 років позбавлення волі, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м’якого запобіжного заходу або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи також на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачуються, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують своє існування та стороною захисту доказів на їх спростування не подано і судом не встановлено.

- обвинувачений ОСОБА_5, хоча і будучи особою молодого віку, маючою постійне місце проживання та утримуючою малолітню дитину, однак неодруженим, ніде не працюючим, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі, тяжких злочинів, на даний час знову обвинувачується у вчиненні, у тому числі, в складі організованої групи особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення, санкція найтяжчого з яких передбачає основне покарання до 12 років позбавлення волі, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м’якого запобіжного заходу або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи також на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачуються, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують своє існування та стороною захисту доказів на їх спростування не подано і судом не встановлено.

Вищенаведені обставини в сукупності їх аналізу, дають суду підстави вважати, що указані обвинувачені, у разі зміни на більш м’які чи не продовження їм чинних запобіжних заходів, не забезпечить належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, а також не запобіжить обґрунтованим у 4-ох попередніх абзацах даної ухвали ризикам, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строки тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закінчуються, а судове провадження неможливо завершити до їх спливу, суд приходить до висновку, що строки тримання під вартою вказаних обвинувачених слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 04 квітня 2019 року.

Крім цього, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 заявила клопотання про етапування даного обвинуваченого в заклад охорони здоров’я поза межами місця ув’язнення з метою його відповідного лікування, у тому числі, необхідного оперативного втручання в плановому порядку, оскільки зазначена дія адміністрацією установи попереднього ув’язнення не виконана, незважаючи на ухвалу про це від 18 січня 2019 року.

Суд, заслухавши клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, підтримане іншими захисниками та обвинуваченими, думку прокурора, ознайомившись із матеріалами судового провадження, приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 слід задовольнити та повторно зобов’язати адміністрацію Чортківської установи ВП №26 МЮУ етапувати обвинуваченого ОСОБА_2 у лікувальний заклад поза межами місця ув’язнення з метою його відповідного лікування, у тому числі, необхідного оперативного втручання в плановому порядку.

Керуючись наведеним, а також ч.3 ст.331, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжних заходів із тримання під вартою на більш м’які – відмовити, а клопотання прокурора – задовольнити, раніше обрані обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, обрані щодо них під час досудового розслідування, продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 04 квітня 2019 року, щодо кожного з вказаних обвинувачених.

Повторно зобов’язати адміністрацію Чортківської установи ВП №26 МЮУ на виконання ували суду від 18 січня 2019 року етапувати обвинуваченого ОСОБА_2 у лікувальний заклад поза межами місця ув’язнення з метою його відповідного лікування, у тому числі, необхідного оперативного втручання в плановому порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України

Головуючий суддяОСОБА_14

судді П.П. Гуменний

ОСОБА_15