Ухвала суду № 79800971, 01.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1270/19 1-кс/335/1009/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря Гончаренко М.А., слідчого Комар А.Є., прокурора Гресь Ю.Ю., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, який не має на утримані неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, має професійно-технічну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого відділу Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060000251 від 30.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 09 години 00 хвилин 26.01.2019 року по 16 годину 30 хвилин 30.01.2019 року, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, знаходячись біля будинку 16 по вул. Яценка в м. Запоріжжя, шляхом демонтажу, таємно викрали сталевий кожух труби, діаметром 1400*12 мм, в кількості 78 метрів, що належать КП «Водоканал» Запорізької ОСОБА_4, який в подальшому перевезли викрадене майно на автомобілі НОМЕР_1 на пункт прийому металобрухту, де за реалізацію зазначеного сталевого кожуху труби отримали грошові кошти.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 та невстановлені особи, спричинили значну матеріальну шкоду КП «Водоканал» Запорізької ОСОБА_4 на загальну суму 235 883 гривень.

Своїми діями, ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, що завдала значної шкоди потерпілому.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник проти клопотання слідчого заперечувала повністю, вважає пред’явлену підозру необґрунтованою, ризики на які посилається слідчий недоведені. Натомість ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації , має родину, проживає разом з обома батьками . Крім того відсутні будь-які докази, які б свідчили проте, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України. Просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання, надавши письмові заперечення або обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки або особистого зобов’язання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 підтримав свого захисника та просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 30.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060000251внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

31.01.2019 року ОСОБА_2 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2. до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з’ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; знищення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення істини по кримінальному провадженню, незаконний вплив на представника потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на представника потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов”язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрацію в м. Запоріжжя, раніше не судимий, його вік, не одружений, не працює.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 30 березня 2018 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов”язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, збитки нанесені державі, що становлять 235 883 грн., у зв’язку з чим слід визначити заставу у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов”язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30 березня 2019 року включно, який обчислювати з 30 січня 2019 року.

Встановити заставу - 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 230 520 ( двісті тридцять тисяч п’ятсот двадцять ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_2 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв”язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 30 березня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Воробйов