
Дата документу 12.02.2019
Справа № 320/8981/18
Провадження № 2/320/648/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Прозорової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №140918-133546 від 18.09.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 800,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач, в порушення законодавства та умов договору не сплатив до теперішнього часу заборгованість за кредитом, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 15.10.2018 року становить – 24624,00грн. за кредитом, та судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.
В судове засідання представник позивача не з’явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено у судовому засіданні, 18.09.2014 року відповідач ОСОБА_1 уклала з TOB «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір №140918-133546 та отримала кредит в розмірі 800,00грн., строк повернення кредиту згідно п.2.1 до 01.10.2014 року (а.с.4)
Відповідно до п.3.1, 3.3. Договору, відповідач повинен сплатити позичальник відсотки у розмірі 2% за кожен день користування кредитом. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірі 800,00грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 224,00 грн., що разом складає 1024,00 грн.
Згідно з п.6.2. Договору, у разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту, до Позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки - пені з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу.
TOB «Служба миттєвого кредитування» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
В порушення законодавства та умов договору до теперішнього часу відповідач не погасив заборгованість за кредитом, тому у нього, станом на 15.10.2018 року з’явилася заборгованість –24624,00грн., яка складається з: 800,00грн. – заборгованість за тілом кредиту; 224,00грн. – заборгованість по відсоткам; 23600,00грн. – заборгованість по пені (а.с.8-34).
Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 23600,00грн. є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 549 ЦК України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п’ятої статті 12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 4 листопада 2015 року у справі за № 6-1120цс15.
З наданого розрахунку вбачається, що розмір збитків, які просить стягнути позивач, складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 800,00грн., а розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором – 23600,00грн.
Приймаючи до уваги, що заявлена сума пені значно перевищує суму збитків, враховуючи, що сума тіла кредиту складає 800,00грн., суд вважає можливим застосувати правило ч.3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, та зменшити суму пені до 800,00грн. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом із зменшеною сумою неустойки, яка складається: 800,00грн. – заборгованість за тілом кредиту; 224,00грн. – заборгованість по відсоткам; 800,00грн. – заборгованість по пені; а всього 1824,00грн., та згідно ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1779,62грн., які позивач витратив при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625,631, 1054 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 17.12.1961р.н. (ІПН:НОМЕР_1), мешкає: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Підгірна б.154, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (код ЄДРПОУ 38839217, розташовано: 69037 м. Запоріжжя Орджонікідзевський район вул. Сорок років Рад. України б.39А оф.25), суму заборгованості за кредитним договором – 1824,00грн., яка складається з: 800,00грн. – заборгованість за тілом кредиту; 224,00грн. – заборгованість по відсоткам; 800,00грн. – заборгованість по пені, та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1779,62грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_2
Судове рішення № 79800949, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 12.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/8981/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: