Рішення № 79799751, 13.02.2019, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/669/18

№ провадження 2/453/21/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 лютого 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі належно уповноваженого представника за довіреністю ОСОБА_5 (довіреність № 8331-К-Н-О, належно засвідчена копія долучена до матеріалів позовної заяви) звернувся у суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача – ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 14.02.2011 року у загальному розмірі 117 000 грн. 00 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред’явлення позову, у розмірі 1762 грн. 00 коп., позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Ясінський Ю.Є.) від 20.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 19.10.2018 року справу прийнято до свого провадження у зв’язку із закінченням п’ятирічного терміну повноважень судді Ясінського Ю.Є. та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи.

Розгляд справи по суті відбувся 13.02.2019 року за правилами спрощеного позовного провадження, з участю сторін та їх представників.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 14.02.2011 року, тобто уклав договір про надання банківських послуг, згідно якого отримав кредит у розмірі 14 600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Позивач вважає, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформованим про умови кредитування у ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення у письмовій формі. Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк», правоносатупником якого є АТ КБ «ПриватБанк», свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобовязаннями, у зв’язку з чим у відповідача станом на 28.02.2018 року виникла заборгованість у сумі 117 000 грн. 00 коп.. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов’язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, останній просить позов задовольнити.

Належно уповноважений представник позивача – ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, під час вступного слова надав пояснення, аналогічні наведеним у позові та відповіді на відзив на позовну заяву від 13.11.2018 року за вх. № ЕП-673.

Відповідач та його належно уповноважена представник – ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті проти позову заперечили повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 02.10.2018 року за вх. № 4660, під час вступного слова представником надано пояснення, аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, давши належу оцінку письмовим доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов’язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача цивільного характеру, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПривтаБанк» та ОСОБА_3 договору № б/н від 14.02.2011 року у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, позивач надав, а відповідач отримав кошти у розмірі 14 600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, відповідач станом на 28.02.2018 року має заборгованість у сумі 117 000 грн. 00 коп., з яких: 14 012 грн. 46 коп. – заборгованість за тілом кредиту, а решту суми, тобто 102 987 грн. 54 коп., -заборгованість по процентах за користування кредитом.

Оцінюючи доводи позовної заяви про те, що Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку є складовою частиною кредитного договору, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 14.02.2011року.

У цій заяві міститься умова, згідно якої відповідач згідний, що така заява разом із Пам‘яткою клієнта, Умовами і правилами надання послуг, а також Тарифами складають між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.

Оцінивши такі умови договору та спосіб його укладення, суд вважає, що укладення договору кредиту у формі заяви, якою сторона позичальника приєднується до типових умов договору, відповідає вимогам ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору у цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Однак, вирішуючи спір у даному конкретному випадку, суд вважав за необхідне на підставі належних та допустимих доказів детально перевірити та оцінити обставину укладення такого договору, а також його умови.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ОСОБА_3 та банком договір кредиту.

Однак, Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифи на обслуговування карти, які долучені до справи, не можуть визнаватись як складова частина кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки вони не містять ані дати їх складання, ані підпису позичальника, чи будь-якої іншої ознаки, яка б могла дозволити встановити факт обізнаності позичальника саме із цими умовами та тарифами на момент підписання заяви про отримання кредиту.

Згідно положень ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При таких фактичних обставинах справи, суд ввжає, що умови кредитування, на які посилається позивач, не були узгоджені стороною позичальника, а тому дійшов висновку, що Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку, а також Тарифи банку не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору кредиту.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року по справі № 226/3556/15-ц, не відійшовши таким чином від правових висновків в аналогічних правовідносинах, зроблених Верховним судом України у справі № 6-240цс14 від 11.02.2015 року та № 6-16цс15 від 11.03.2015 року.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 102 987 грн. 54 коп. не підлягають до задоволення у зв'язку із їх недоведеністю, оскільки позивач на виконання вищенаведених вимог ст. ст. 81, 89 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення процентів за користування кредитом, виходячи з того, що відповідач не підписував Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, якими передбачено їх нарахування.

У той-же час, сума заборгованості за кредитом у розмірі 14 012 грн. 46 коп. позивачем доведена повністю і така підлягає стягненню з відповідача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1 762 грн..

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 у користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 14 012 (чотирнадцять тисяч дванадцять) грн. 46 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судових витрат у справі.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»; місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване місце проживання фізичної особи: 82655, Львівська область, Сколівський район, с. Опорець, вул. Т. Шевченка, буд. 10; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 13 лютого 2019 року.