Вирок № 79799702, 12.02.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4522/17

пр.№ 1-кп/464/39/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2019 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судових засідань ОСОБА_1

прокурора Черневого В.Ю.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження № 464/4522/17, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140070001803 від 31 травня 2017 року, про обвинувачення:

В о л к о в ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не працює, раніше судимий, востаннє – 30.11.2015 Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.186 КК України до штрафу в розмірі 1360 грн.; ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.05.2016 вказане покарання замінено на 80 годин громадських робіт, покарання невібуте,

за ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 31 травня 2017 року близько 02.00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повторно, шляхом пошкодження навісного замка проник в гараж, що в будинку № 23 по вул. Кавалерідзе в м.Львові та належить потерпілому ОСОБА_5, звідки таємно викрав майно потерпілого, а саме: дитячий велосипед «Ардіс» вартістю 2600 грн та дитячий квадроцикл з мотором потужністю 1000 ват вартістю 14850 грн, які належали ОСОБА_6, а всього майна потерпілого на загальну суму 17450 грн, після чого покинув місце події та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (кримінальне провадження відносно якого закрито ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 06.12.2018 у зв’язку з його смертю) 03 серпня 2017 року близько 04.30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом підбору ключа, проникли у загальний коридор на другому поверсі у під’їзді № 2 будинку № 9 по вул.Липова Алея в м.Львові, звідки з побутової кімнати, таємно викрали чоловічі шкіряні кросівки «Next» вартістю 50 грн, які належали потерпілій ОСОБА_8, а з двох тумб, що знаходились в коридорі таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_9, а саме, - джинсові штани в кількості 5 шт.: джинси чоловічі марки «Levi Strauss» вартістю 310 грн.; джинси чоловічі марки «MASTINO» вартістю 116,67 грн; джинси чоловічі марки «Bruce» вартістю 116,67 грн; джинси підліткові марки «Demi Curve» вартістю 76,67 грн; джинси чоловічі марки «Levi Strauss» вартістю 310 грн; бутси футбольні марки «Adidas» вартістю 186,33 грн; резинові шльопанці вартістю 31,67 грн, а всього майна потерпілої на загальну суму 1148,01 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винуватими себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, щиро розкаявся у вчиненому та надав суду наступні показання. Ствердив, що визнає обставини за яких ним 31 травня 2017 року біля 02.00 год. ночі по вул.Кавалерідзе, 23 в м.Львові було вчинено крадіжку речей потерпілого ОСОБА_6, які зазначені в обвинувальному акті. Проте заперечує те, що вчиняв крадіжку з проникненням. Вважає, що досудовим слідством невірно кваліфіковано його дії. Щодо крадіжки майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_3 суду пояснив, що 03 серпня 2017 року вночі він та ОСОБА_7 проходили по вул.Липова Алея в м.Львові. Дорогою в нього погіршилось самопочуття, тому вони присіли на бордюр. Через деякий час продовжили йти по даній вулиці. О 04.30 год. вони проходили біля будинку № 9 по вул.Липова Алея в м.Львові, де вони зайшли в під’їзд № 2 даного будинку. Через деякий час ОСОБА_7 вийшов на вулицю, а він піднявся на другий поверх та зайшов через відчинені двері в коридор, в якому стояли тумби та шафи. Біля них лежали джинси та взуття. Викравши штани та взуття, вийшов на вулицю, де його та ОСОБА_7 затримали працівники поліції. Пояснив, що визнає вину в тому, що викрав джинси та взуття, окрім футбольних бутсів «Adidas», які на його думку підкинули йому працівники поліції. Також заперечує те, що вчинив крадіжку за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення. Стверджує, що ОСОБА_7 не було відомо про те, що він вчинив крадіжку речей потерпілих. Крадіжку джинсів він вчиняв самостійно. Також заперечує те, що проникав в приміщення – коридор шляхом підбору ключа, так як двері в коридор були відчинені і зайшов туди шляхом вільного доступу. Вважає невірною кваліфікацію його дій. Вказав, що не може пояснити суду, з якою метою він заходив в під’їзд будинку, а в подальшому в коридор другого поверху. Однак розумів, що викрадає чуже майно. Просить застосувати до нього положення статті 72 КК України та зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини, винуватість його у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю та об’єктивно стверджується зібраними в ході судового розгляду доказами:

- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, а в будинку № 23 на тій же вулиці є його гараж, де він зберігав дитячий велосипед «Ардіс» вартістю 2600 грн та дитячий квадроцикл з мотором потужністю 1000 ват вартістю 14850 грн. 31 травня 2017 року о 07.30 год., підійшовши до воріт гаражу, помітив, що немає навісного замка – колодки. Коли зайшов в гараж, то виявив крадіжку вказаного майна. Після цього він викликав поліцію. Ствердив, що велосипед йому повернутий, а квадроцикл ні. Також пояснив, що окрім того, що ворота його гаражу зачинялися на колодку, є ще додаткова охорона будинку та гаражів, які розташовані в цоколі цього будинку, а саме по периметру будинку встановлено металеву огорожу висотою 2 метри та загальні ворота, які працюють на дистанційний пульт та якими користуються лише мешканці будинку. Ніхто інший доступу до відкривання загальних воріт немає, тобто навіть на територію будинку неможливо потрапити безперешкодно. Щодо призначення покарання обвинуваченим покладається на розсуд суду;

- в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. Її квартира знаходиться на другому поверсі, де є загальний коридор, в якому розташовано 16 квартир. В кінці коридору є кухня, туалет та приміщення для сушки одягу загального користування. В цьому коридорі стоять шафи та тумби, де усі мешканці другого поверху зберігають своє майно – одяг, взуття, постіль, велосипеди тощо. Вхідні двері в коридор зроблені з металу, обшиті деревом та зачиняються на замок-защіпку. 03 серпня 2017 року о 05.00 год. до неї в двері постукали сусіди та повідомили, що з коридору викрадено майно. На цей момент вже були працівники поліції. Вона перевірила і виявила, що у неї викрали шкіряні кросівки «Next», які знаходились в кінці коридору на вікні біля кімнати для сушіння одягу. Зі слів слідчого їй стало відомо, що затримано двох осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в яких виявили та вилучили викрадене взуття. Вона підтвердила, що це саме її взуття. Ствердила, що загальним коридором користуються лише мешканці другого поверху, вільного доступу в коридор немає, так як вхідні двері на ніч зачиняються на замок-защіпку, яку механічним способом було пошкоджено - підважено. Щодо призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду;

- в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що також проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 на другому поверсі, де є загальний коридор, в якому розташовано багато квартир та такий є досить довгим. Біля вхідних дверей в коридор в тумбі вона зберігала свої речі, в тому числі джинси і взуття. 03 серпня 2017 року біля 05.00 год. до неї в двері постукали сусіди та повідомили, що з коридору викрадено майно. Вона виявила, що у неї викрали декілька пар джинсів, футбольні бутси та резинові шльопанці. Зі слів слідчого їй стало відомо, що затримано двох осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в яких виявили та вилучили викрадене майно. Вона опізнала свої речі – джинси і взуття. Ствердила, що загальним коридором користуються лише мешканці другого поверху, вільного доступу в коридор немає, так як вхідні двері на ніч зачиняються на замок-защіпку, яку механічним способом було пошкоджено – вигнуто в середину коридору. До тих подій защіпка була у справному стані. Щодо призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду;

- свідок ОСОБА_10 – працівник поліції, суду показав, що 31 травня 2017 року біля 02.00 год. ночі проїжджав біля будинку № 23 по вул.Кавалерідзе в м.Львові, де помітив двох осіб, в одного з яких в руках був дитячий велосипед. Це викликало в нього підозру. Він зупинився, щоб перевірити звідки вони взяли цей велосипед. Помітивши його, ці особи різко звернули в сторону та зникли з поля зору між будинками. Так як він не був при виконанні своїх обов’язків, викликав за номером 102 поліцію. Коли прибула поліція, то вони разом розпочали піше патрулювання, в ході якого між будинками № 13 та № 15 по вул.Полуботка в м.Львові виявили ОСОБА_3, який зізнався, що вчинив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 Іншу особу, яка була разом із ОСОБА_3 виявити не вдалося;

- свідок ОСОБА_11 – працівник поліції, суду показала, що 31 травня 2017 року патрулювала у Сихівському районі м. Львова. Біля 02.00 год. ночі на службовий планшет отримала повідомлення про те, що заявник побачив двох невідомих осіб, які несли дитячий велосипед. Прибувши на місце події – на вул. Кавалерідзе в м. Львові вона та напарник розпочали піше патрулювання, в ході якого між будинками № 13 та № 15 по вул.Полуботка в м.Львові виявили ОСОБА_3, який підходив під орієнтування. Коли підійшов заявник ОСОБА_10, то опізнав ОСОБА_3 як особу, яка несла велосипед. Тоді ОСОБА_3 зізнався, що вчинив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6 Іншу особу, яка була разом із ОСОБА_3, виявити не вдалося;

- аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями є показання, дані в судовому засіданні свідком ОСОБА_12;

- свідок ОСОБА_13 – оперуповноважений Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, суду показав, що 03 серпня 2017 року він спільно з іншими працівниками патрулювали вулиці Сихівського району м.Львова. На вул.Липова Алея, 9 вони побачили, як з під’їзду № 2 вийшло двоє осіб, які в руках тримали пакети. Вони підійшли до них та представились працівниками поліції. На запитання, що вони тут роблять та що в пакетах, ці особи не змогли надати відповідь. Тоді він піднявся на другий поверх вказаного під’їзду, де були відчинені вхідні двері загального коридору. Там він почав дзвонити в двері мешканців будинку та просити їх, щоб перевірили наявність чи відсутність своїх речей. Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 опізнали свої речі, які викрали ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Ствердив, що замок вхідних дверей в коридор мав ознаки пошкодження.

- даними витягів з ЄРДР

т.1 а.с.98; т.2 а.с.5,43;

- даними заяви потерпілої ОСОБА_9

т.2 а.с.6;

- даними протоколу про прийняття заяви про вчинення злочину

т.2 а.с.7;

- даними заяви потерпілої ОСОБА_9 про надання дозволу на огляд житла

т.2 а.с.8;

- даними протоколу огляду місця події від 03.08.17., в ході якого було встановлено місце вчинення злочину відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9

т.2 а.с.9-11;

- даними протоколу огляду місця події від 03.08.17., в ході якого було встановлено місце вилучення у ОСОБА_3І та ОСОБА_14 викраденого майна, яке належить потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9

т.2 а.с.12-14;

- даними протоколів пред’явлення речей для впізнання, де потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в присутності понятих впізнали свої речі, які були викрадені ОСОБА_3І та ОСОБА_14

т.2 а.с.15-17, 18-20, 21-23, 24-26, 27-29, 30-32, 33-35, 36-38;

- даними протоколу огляду предметів – джинси, бутси та резинові шльопанці

т.2 а.с.39;

- даними заяв обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в яких вони визнають себе винуватими у вчиненні злочину

т.2 а.с.40, 41;

- даними заяви потерпілої ОСОБА_9 про отримання нею викрадених речей

т.2 а.с.42;

- даними рапорту від 31.05.2017

т.2 а.с.44-45;

- даними протоколу огляду місця події від 31.05.17., в ході якого було встановлено місце вилучення у ОСОБА_3І викраденого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_6

т.2 а.с.46-49;

- даними протоколу про прийняття заяви про вчинення злочину

т.2 а.с.50;

- даними протоколу огляду місця події від 31.05.17., в ході якого було встановлено місце вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_6

т.2 а.с.51-53;

- даними заяви ОСОБА_6 з фототаблицями

т.2 а.с.54-58;

- даними протоколу огляду речей – дитячого велосипеда марки «Ardis»

т.2 а.с.59;

- даними протоколу слідчого експерименту (з фототаблицею), в ході якого обвинувачений ОСОБА_3 добровільно з участю захисника вказує на обставини вчинення ним крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6

т.2 а.с.60-66.

Аналізуючи показання обвинуваченого в частині заперечення своєї вини, суд приходить до висновку, що такі не відповідають зібраним об’єктивним доказам у провадженні з огляду на наступне.

Відповідно до п.22 постанови ПВСУ № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Поняття «інше приміщення» включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Так, показання обвинуваченого по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 спростовуються послідовними та вичерпними показаннями:

-потерпілого, який чітко ствердив суду, що ворота його гаражу зачиняються на навісний замок – колодку. Також додатково територія будинку по периметру обгороджена металевою огорожею висотою 2 метри та є загальні ворота, які працюють на дистанційний пульт та якими користуються лише мешканці будинку. З наведеного випливає, що територія будинку є охоронюваною, а тому ОСОБА_3 навіть на територію будинку не міг потрапити безперешкодно;

-свідка ОСОБА_10, який також підтвердив, що в день події злочину бачив двох осіб. Серед них був ОСОБА_3, який в руках ніс дитячий велосипед;

-свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 – патрульних, які виявили ОСОБА_3, який добровільно зізнався, що вчинив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6, а іншу особу, яка вчиняла злочин разом із ОСОБА_3 встановити не вдалося.

Наведене приводить суд до переконання, що досудовим розслідуванням правильно пред'явлено кваліфікуючу ознаку «проникнення в інше приміщення».

Винуватість ОСОБА_3 у вчинені викрадення майна потерпілого, за попередньою змовою групо осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення підтверджується також письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 31.05.17., в ході якого було встановлено місце вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_6;

- протоколом слідчого експерименту (з фототаблицею), в ході якого обвинувачений ОСОБА_3 добровільно з участю захисника вказує на обставини вчинення ним крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6 В даних протоколах відсутні будь-які зауваження обвинуваченого.

Показання обвинуваченого по епізоду викрадення майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спростовуються послідовними та вичерпними показаннями:

-потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які ствердили суду, що загальним коридором користуються лише мешканці другого поверху, вільного доступу в коридор немає, так як вхідні двері на ніч зачиняються на замок-защіпку, яку механічним способом було пошкоджено – підважено. До події злочину защіпка була у справному стані;

-свідка ОСОБА_13, який суду ствердив, що в день події злочину було затримано ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які несли викрадені речі потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Потерпілі в подальшому опізнали свої речі. Також підтвердив той факт, що замок вхідних дверей в коридор мав ознаки пошкодження.

Наведене свідчить про факт проникнення ОСОБА_3 в приміщення (загальний коридор), так як обвинувачений не був допущений туди уповноваженою особою або особою, яка мешкала там. Він опинився там без їхнього дозволу чи запрошення, відтак суд приходить до переконання, що обвинувачений не мав права туди увійти.

Винуватість ОСОБА_3 у вчинені викрадення майна потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення підтверджується також письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 03.08.2017, в ході якого було встановлено місце вчинення злочину відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9;

- протоколом огляду місця події від 03.08.2017., в ході якого було встановлено місце вилучення у ОСОБА_3 – кросівки, які належали потерпілій ОСОБА_8, 5 пар джинсів, шльопанці та один бутс «Аdidas», які належали ОСОБА_9, а у ОСОБА_14 – другий бутс «Adidas», який також належав потерпілій ОСОБА_9 В даних протоколах відсутні будь-які зауваження обвинуваченого, що виключає його твердження про те, що працівниками поліції їм було підкинуто бутси «Adidas»;

- протоколами пред’явлення речей для впізнання, де потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в присутності понятих впізнали свої речі, які були викрадені ОСОБА_3І та ОСОБА_7

Разом з тим, твердження ОСОБА_3 про те, що в нього погіршилось самопочуття, тому він вирішив зайти в під’їзд, а в подальшому на другий поверх для того, щоб попросити в когось допомоги, в цей час як ОСОБА_7 вийшов на вулицю, спростовується його ж власними показаннями, оскільки він не просив будь-якої допомоги в мешканців будинку, не стукав та не дзвонив їм у двері, навіть не просив допомоги у жінки, яка спускалась по сходах йому на зустріч, що свідчить про наявність у їх діях заздалегідь обумовленого плану на вчинення таємного викрадення чужого майна, тобто за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи показання потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, суд надає їм віри, так як такі є належними, допустимими та відображають дійсні обставини кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд не надає віри показанням обвинуваченого в частині заперечення своєї вини як таким, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням в приміщення.

З урахуванням вимог ст.ст.65-67 КК України, призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який має судимості, хворіє на бронхіт та лівобічну пневмонію, позитивно характеризуються, щиро кається; відсутність претензій з боку потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України з врахуванням ст.72 КК України ОСОБА_3 слід приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.11.2015 у виді 80 годин громадських робіт, що становить 10 днів позбавлення волі.

З матеріалів провадження, а саме з протоколу про затримання від 03.08.2017 (т.1 а.с.131-133) та реєстру матеріалів досудового розслідування, внесених у Єдиний реєстр досудового розслідування за №12017140070002553 від 03.08.2017 (т.1, а.с.38-41), вбачається, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження до ОСОБА_3 після вчинення ним кримінального правопорушення 03.08.2017 в порядку ст.208 КПК України 03 серпня 2017 було застосовано заходи попереднього ув'язнення, тобто після 21 червня 2017 року, а відтак до нього не застосовується положення ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», а застосовуються положення ч.5 ст.72 КК України в чинній редакції, тобто в редакції Закону України №2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення», згідно з якою попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 3714 грн. - витрат на залучення експерта.

Речові докази:

-дитячий велосипед, який повернутий потерпілому ОСОБА_6 під розписку, - слід залишити потерпілому ОСОБА_6;

-чоловічі шкіряні кросівки «Next», які повернуті потерпілій ОСОБА_8, - слід залишити потерпілій ОСОБА_8;

-джинсові штани в кількості 5 шт., бутси футбольні марки «Adidas», резинові шльопанці, які повернуті потерпілій ОСОБА_9, - слід залишити потерпілій ОСОБА_9

Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту фактичного затримання – з 03 серпня 2017 року.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 Кримінального кодексу України приєднати ОСОБА_3 невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.11.2015 та остаточно призначити покарання три роки десять днів позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3714 грн.

Речові докази:

-дитячий велосипед, який повернутий потерпілому ОСОБА_6 під розписку, - залишити потерпілому ОСОБА_6;

-чоловічі шкіряні кросівки «Next», які повернуті потерпілій ОСОБА_8, - залишити потерпілій ОСОБА_8;

-джинсові штани в кількості 5 шт., бутси футбольні марки «Adidas», резинові шльопанці, які повернуті потерпілій ОСОБА_9, - залишити потерпілій ОСОБА_9

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання - 03 серпня 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий Б.Р. Мичка