Ухвала суду № 79798428, 13.02.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/35/19

Провадження № 2/326/101/2019

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2019 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Ногайський коледж ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 державний агротехнологічний університет в особі відокремленого структурного підрозділу «Ногайський коледж ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету» (далі ВСП «НКТДАТУ») звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з укладеними з ВСП «НКТДАТУ» договорами найму житлового приміщення відповідачем одноосібно з 01.01.2015 по 17.02.2018 використовувалось для проживання житлове приміщення № 343 у гуртожитку № 2 за адресою: м.Приморськ, вул.Морська, буд. 78. В період з 01.01.2015 відповідач користувався житловим приміщенням гуртожитку на підставі договору найму житлового приміщення від 01.01.2015; з 01.01.2016 - на підставі договору від 01.01.2016; з 01.01.2018 по 17.02.2018 на підставі договору найму житлового приміщення від 01.01.2018.

Гуртожиток знаходиться в оперативному управлінні ВСП «НКТДАТУ», власником є держава Україна в особі Мінагрополітики України згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Приморської міськради 16.12.2009 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24808774, виданим Приморським КПТІ (органом БТІ) 16.12.2009 (номер запису 64 в книзі 2). Гуртожиток зареєстровано як такий у встановленому порядку, згідно з ст.127 ЖК України у виконкомі Приморської міськради. Виконуючи функції управителя, ВСП «НКТДАТУ» обслуговує гуртожиток (будівлю та прилеглу територію) та здійснює оплату спожитих ним комунальних послуг, а саме: сплачує вартість водозабезпечення і водовідведення КП «Чисте місто Приморськ», спожитої теплової енергії ТОВ «Приморське орендне підприємство теплових мереж» та вартість поставленої електроенергії ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Щомісячно у зазначений період ВСП «НКТДАТУ» відповідачу нараховувались суми плати за проживання та та суми плати за комунальні послуги. За умовами договору найму відповідач до десятого числа кожного місяця зобов’язаний проводити оплату за житлово-комунальні послуги.

В період з 01.10.2015 по 17.02.2018 відповідач оплату за житлово-комунальні послуги (проживання та комунальні послуги) не здійснював. У зв’язку із несистематичною оплатою вартості проживання та комунальних послуг станом на 17.02.2018 за боржником утворилась заборгованість в розмірі 9790 грн. 77 коп., згідно з довідкою бухгалтерії ВСП «НКТДАТУ». Пільгами по платі боржник не користується, від їх оплати не звільнений. Договору про реструктуризацію заборгованості між сторонами не укладено. Дії відповідача порушують його права та інтереси.

Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету в особі ВСП «НКТДАТУ» заборгованість за житлово-комунальні послуги за адресою м.Приморськ, вул.Морська, буд.78 (гуртожиток) в період з 01.10.2015 по 17.02.2018 в сумі 9790 грн. 77 коп. та витрати на оплату судового збору 1762 грн. (а.с.2-6)

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху з наступних підстав.

1. Відповідно до положень п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, на порушення зазначених норм, позивачем не зазначено:

- вид житлово-комунальних послуг, суму заборгованості, за які позивач просить стягнути з ОСОБА_2;

- з якого розрахунку утворилася вказана заборгованість (які суми відповідачу нараховувалися щомісячно, з яких тарифів, за який період, ким тарифи затверджені; які суми нею сплачені; як саме утворилася сума заборгованості, за які саме послуги);

- чим підтверджується, що вказані комунальні послуги позивачем сплачені.

ОСОБА_1 державний агротехнологічний університет в особі ВСП «Ногайський коледж ТДАТУ» зазначає, що здійснював розрахунки за спожиті ОСОБА_2 житлово-комунальні послуги, але позивачем не надані підтверджуючі документи.

2. Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік», у ст.7 встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1921 грн.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Тому позивач зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві зазначено, що ціна позову складає 9790,77 грн., тобто 9790,77 грн. х 1,5%=146,86 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмір 1921 грн.. Позивачем до заяви додане платіжне доручення №215 від 19.11.2018 про сплату судового збору в розмірі 1762 грн., замість 1921 грн. Таким чином позивачу необхідно доплатити: 1921 грн. – 1762 грн. = 159 грн. та надати квитанцію про його сплату.

Вказані недоліки не дають можливості здійснити всебічний та об’єктивний розгляд справи у суді.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що при подачі позовної заяви позивачем порушено вимоги ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв'язку з вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачу строк для виправлення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши йому, що, в разі невиконання даної ухвали суду до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Ногайський коледж ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 державному агротехнологічному університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Ногайський коледж ОСОБА_1 державного агротехнологічного університету», що йому необхідно усунути вказані недоліки протягом п’яти діб з дня отримання ухвали та роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_3

Копія вірна: суддя Т.В. Стріжакова

13.02.2019