Рішення № 79797952, 13.02.2019, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/143/19

Провадження №2-о/443/31/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Жидачівська державна нотаріальна контора про встановлення юридичного факту,-

встановив:

Заявник ОСОБА_1, звернулася в суд з заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання її, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з спадкодавцем, її батьком – ОСОБА_2, на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, яка наступила 01 вересня 2011 року, у с. Тейсарів Жидачівського району Львівської області.

В обґрунтування заявлених вимог заявник покликається на те, що 01 вересня 2011 року помер її батько – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить: земельна ділянка площею 3,9203 га, яка розташована на території Вільхівецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №060557. За життя батько розпорядився своїми правами на випадок смерті, а саме склав заповіт на її користь. Відтак, вона, як єдиний спадкоємець за заповітом, звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, проте отримала відмову у видачі такого, у зв’язку з тим, що пропустила піврічний строк для прийняття спадщини. Просить врахувати, що спадщина нею фактично прийнята, оскільки на момент її відкриття вона проживала (без реєстрації) із спадкодавцем та в законодавчо визначений строк не відмовилась від неї. Оскільки, вказана відмова нотаріуса позбавляє її можливості належним чином реалізувати волю спадкодавця та свої спадкові права, а тому змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Жидачівської державної нотаріальної контори Львівської області – ОСОБА_3 подав заяву в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, оскільки проти задоволення заявлених заявником вимог не заперечує.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що 01 вересня 2011 року, у віці 67 року, в с. Тейсарів Жидачівського району Львівської області, помер ОСОБА_2, про що 01 вересня 2011 року складено відповідний актовий запис №32 та Вільховецькою сільською радою Жидачівського району Львівської області, від 01 вересня 2011 року, видано свідоцтво про смерть серії 1-СГ №262511 /арк. справи 6/.

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Судом встановлено, що до складу спадщини ОСОБА_2 входить земельна ділянка площею 3,9203 га, яка розташована на території Вільхівецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №060557 /арк. справи 9/.

З наявної в матеріалах справи копії заповіту від 23 жовтня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого належне йому майно заповів своїй дочці - ОСОБА_1. Судом встановлено, що на день смерті спадкодавця вказаний заповіт не змінений та не скасований /арк. справи 7-8/.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

З долучених до матеріалів справи копій паспорта громадянина України №002588237 – вбачається, що заявник по справі – ОСОБА_1 і є особою на чию користь складено заповіт /арк. справи 4-5/.

Відповідно до ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Постановою завідувача Жидачівської державної нотаріальної контори №10/02-31 від 17 січня 2019 року, встановлено факт звернення заявника до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з тим, що вона пропустила піврічний термін, передбачений цивільним законодавством для подання заяви /арк. справи 13/.

Разом з тим, в поданій до суду заяві заявник пояснила, що протягом життя і до дня його смерті спільно проживала (без реєстрації) зі спадкодавцем ОСОБА_2, оскільки останній був її батьком, з яким вела спільне господарство, здійснювала догляд за ним.

Окрім того, факт проживання заявника зі спадкодавцем додатково підтверджується актом сумісного проживання виданим Вільховецькою сільською радою Жидачівського району Львівської області від 21 січня 2019 року за вих. №77 та довідкою №77 виданою Вільховецькою сільською радою Жидачівського району Львівської області від 21 січня 2019 року /арк. справи 10-11/.

Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Приймаючи до уваги, що заявник позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, суд вважає необхідним задовольнити заяву та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із її батьком – ОСОБА_2, який помер 01 вересня 2011 року, на час відкриття спадщини та смерті останнього.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 315, ЦПК України, суд –

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Установити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з спадкодавцем, її батьком – ОСОБА_2, на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, яка наступила 01 вересня 2011 року, у с. Тейсарів Жидачівського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 82422, Львівська область, Стрийський район, с. Пукеничі, вул. Степана Бандери, 20, паспорт громадянина України №002588237, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Жидачівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 81700, Львівська область, м. Шашкевича, 2, ЄДРПОУ 02899341.

Суддя З.М. Коліщук