Вирок № 79795772, 13.02.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/372/19

Справа № 643/2968/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Мельникової І.Д.,

за участю секретаря Петрова О.С.,

прокурора Панова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілого Терещенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000000813 від 17.06.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Іванівка, Краснолучського району, Ворошиловградської області, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 17.06.2017 приблизно о 08:15, ОСОБА_1 рухався на технічно справному автомобілі НОМЕР_1 по вул. Академіка Павлова в м. Харкові зі сторони вул. Дружби Народів у напрямку вул.Героїв Праці.В процесі руху по вказаній вулиці, в районі будинку №160 ОСОБА_1 проявив необачність, перед початком здійснення маневру лівого повороту не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не надав перевагу у русі автомобілю «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку, зі сторони вул.Героїв Праці у напрямку вул.Дружби Народів, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: -

-п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

-п. 16.6 Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

в результаті чого ОСОБА_1 допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем

Внаслідок дорожньо-транспортної події, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 754-А/17 від 03.08.2017, пасажир ОСОБА_5 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я у виді перелому кісток тазу правої лонної кістки з незначним зсувом.Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 525- КЕ/2017 від 27.02.2018, ОСОБА_6 отримала тяжке тілесне ушкодження, а саме: закрита тупа травма таза з формуванням переломів бокової частини крижі зліва, в ділянці першого та другого крижових хребців, нижньої гілки лівої лобкової та сідничної кісток, що призвела до стійких зазначених вище наслідків з відповідною травматолого-ортопедичною та неврологічною симптоматикою.Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №705/17 від 23.08.2017, у даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху України.У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «ЗАЗ» ТF 698 К, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та дав показання, які відповідають обставинам скоєння кримінального правопорушення, викладеним у обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся.

За таких обставин, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів.

Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення та данні про його особу.

Судом вивчались дані про особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_1 пенсіонер, раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує його щире каяття, сприяння суду у встановленні істини по справі, та визнає ці обставини, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, такими, що пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у межах санкції зазначеної частини статті КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у скоєному, суд вважає, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому застосовує до обвинуваченого ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 100000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачеві, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, характеру правопорушення та вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цивільного позову потерпілої.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експертів в розмірі 2175 грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням та призначити іспитовий строк на 3 (три) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 2175,14 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова)

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя І.Д. Мельникова