Рішення № 79795486, 08.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6234/18

Провадження № 2/645/477/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1,

за участю позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача прокуратури Харківської області – на підставі довіреності від 12.11.2018 року ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області, державної казначейської служби України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої слідчим першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому стягнути з Державного казначейства України компенсацію моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., спричиненої посадовими (службовими) особами прокуратури Харківської області, зокрема, слідчим першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 та його нібито помічником, який російською мовою представився помічником прокурора Малінки В.Є., що порушують принципи допустимості, розумності та доцільності, принижують честь та гідність заручників, його родичів, працівників його підприємств та його, погіршуючи стан його здоров'я, в інтересах безпеки та на користь п'яти прокурорів, зазначених у заяві від 18.05.2018 року, які діють в інтересах безпеки та на користь утримувачів заручників, грабіжників, а також деяких слідчих суддів та деяких прокурорів місцевих прокуратур м. Харкова, що вчиняють злочини проти правосуддя.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наприкінці робочого дня 09.10.2018 року йому зателефонував працівник прокуратури Харківської області, який представився ОСОБА_4, та повідомив про виклик на 12.10.2018 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_2 на допит щодо заяви від 18.05.2018 року. За яким кримінальним провадженням планується допит йому не повідомили. 12.10.2018 року о 09 год. 00 хв. прокурор Полянський І.І. повідомив ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 є слідчим першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області, який повинен віддати витяг з ЄРДР, що містить відомості заяви від 18.05.2018 року. О 10 год. 00 хв. слідчий Малінка В.Є. пообіцяв ОСОБА_2 винести на прохідну прокуратури витяг з ЄРДР. Очікування слідчого закінчилося виходом помічника прокурора Малінки В.Є., який повідомив, що заявники не отримають копію витягу з ЄРДР, проте ОСОБА_2 повинен піти з ним на допит до прокурора Малінки В.Є. Качанов Г.В. повідомив помічника, що без витягу нікуди не піде та наполягав на тому, щоб він повідомив своє прізвище. Однак помічник ОСОБА_4 знову втік. Чергові прокуратури відмовилися повідомляти йому прізвище особи, який представився помічником прокурора Малінки В.Є. Вказує, що своїми незаконними діями та тривалою неправомірною діяльністю посадові (службові) особи органу державної влади, яким є прокуратура Харківської області, навмисно спричиняють моральну та матеріальну шкоду йому, заручникам, заявниці ОСОБА_5, свідку ОСОБА_6, оскільки прокурори та слідчі відповідача використовують і приховують : грабіж, незаконні затримання та замахи на життя заявників; обман, залякування і незаконне використання, зокрема, деякими прокурорами та слідчими, заручників, чим порушують абсолютні, непорушні та конституційні права людини, зокрема, на безпеку, інформацію, захист, майно, здоров'я, правосуддя.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача прокуратури Харківської області – на підставі довіреності від 12.11.2018 року ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що посадовими особами органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно позивача не вчинено, доказів протиправності їх дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000001091 позивачем не надано.

Відповідач, Державна казначейська служба України, у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомився своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.10.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.

26.11.2018 року від прокуратури Харківської області надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що посадовими особами органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно позивача не вчинено, доказів протиправності їх дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000001091 позивачем не надано.

03.12.2018 року позивачем ОСОБА_2 подано заперечення проти відзиву, де вказує, що доказом бездіяльності та протиправної діяльності посадових осіб прокуратури Харківської області є кримінальне перевищення службових повноважень при виконанні службових обов'язків для порушення ухвал суду та приховання від реєстрації в ЄРДР і законного розслідування відомостей заяви ОСОБА_2 від 18.05.2018 року у кримінальному провадженні № 42018220000001091, яке розслідує дані, за яким внесено до ЄРДР за цією заявою, що зумовило порушення його прав, а саме право на безпеку, здоров'я, інформацію, майно, честь, гідність та права його родичів та заручників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Відповідач вчинює злочин проти правосуддя та порушує ухвалу суду, якою його зобов'язано зареєструвати в ЄРДР відомості заяви від 18.05.2018 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2018 року закрито підготовче засідання по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.05.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулись до прокуратури області із заявою про внесення відомостей до ЄРДР. В подальшому, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.05.2018 року задоволено скаргу позивача та зобов’язано прокуратуру Харківської області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за цією заявою.

Відповідно до витягу з ЄРДР відомості, викладені у заяві позивача від 18.05.2018 року, щодо перевищення службових повноважень, як на думку заявника, прокурорами прокуратури Харківської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 під час розгляду його скарг, внесено за № 42018220000001091, досудове слідство триває.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів

шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Отже, у спірних правовідносинах відшкодування моральної шкоди провадиться лише у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють досудове розслідування чи прокуратури завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення її нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

За ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посадовими особами органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно позивача не вчинено, доказів протиправності їх дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №420 18220000001091, позивачем не надано.

Положеннями ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Доказів на підтвердження звернень до прокуратури Харківської області із заявами про надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, неправомірної відмови у наданні витягу та оскаржень в порядку ст.303 КПК України неправомірної бездіяльності прокурора позивачем не надано.

За таких обставин суд наголошує, що процесуальні рішення, на які посилався позивач, та розцінені ним як бездіяльність, інше визначення слідчим обсягу і характеру дії при перевірці заяви про скоєння злочину, є предметом оскарження відповідно до правил ст. 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 76-81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області, державної казначейської служби України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої слідчим першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків2594013477, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): м. Харків, вул. Ювілейна, 9.

Відповідач – прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4.

Відповідач – державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Повне судове рішення складено 13.02.2019 року.

Суддя Т.В. Бабкова