
Провадження № 2/641/484/2019 Справа № 641/8857/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2019 року
Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого – судді: Курганникової О.А.
за участю секретаря судового засідання: Щеглової Г.О.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 до Харківської місцевої прокуратури №5, Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Харківської місцевої прокуратури №5, Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, в якому просить визнати незаконність притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 212 КК України у зв’язку з закриттям провадження та ухваленням вироку ОСОБА_4 за той злочин в якому прокуратура обвинувачувала ОСОБА_1Є: стягнути за рахунок державного бюджету на його користь моральну шкоду у розмірі 250000,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що постановою прокурора прокуратури м. Харкова матеріали кримінальної справи № 22060055 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220540000584 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, ч.1 ст. 190 КК України. Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012220540000584 за ч.1 ст.190 КК України виділено в окреме провадження № 12014220010000134. Кримінальне провадження № 12014220010000134 02 червня 2014 року було об’єднано в одне провадження разом із провадженням № 12012220540000592. Постановою прокурора прокуратури м. Харкова від 10 жовтня 2016 року із матеріалів кримінального провадження № 12012220540000592 було виділено окреме провадження № 120016220540002368 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Постановою старшого слідчого другого ВРКП СУ ФР ГУ у Харківській області кримінальне провадження № 120016220540002368 закрито у зв’язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ СП «ОСОБА_2 - Холдинг», зокрема і ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ст. 219 КК України. З огляду на викладене, незаконними діями прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, правонаступником якої внаслідок реформи стала Харківська місцева прокуратура № 5, йому заподіяно моральну шкоду, яка оцінена ним у 250 000,00 грн.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.01.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської місцевої прокуратури №5, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду було залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.01.2018 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.04.2018 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 Харківської області.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.08.2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської місцевої прокуратури №5, Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду було закрито.
Постановою Харківського апеляційного суду від 01.11.2018 року ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 серпня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Представник ОСОБА_5 Харківської області ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.
Представник Державної казначейської служби України ОСОБА_2 проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Крім того у встановленому законом порядку та строки представником Державної казначейської служби України ОСОБА_2 був наданий відзив на позовну заяву у якому він посилається на те, що позивач на підтвердження викладених в позовній заяві доводів не надає жодного доказу, перелік яких передбачений ст. 76 ЦПК України. Вказує, що позивач не надав будь-яких фактичних доказів чи висновків судово-психологічної експертизи , що підтверджують розмір моральної шкоди.
Відповідно до відповіді на відзив ОСОБА_1 вказує, що даний вілзив є суб’єктивним та надуманий.
Суд, заслухавши пояснення позивача , представника відповідача ОСОБА_5 Харківської області представника відповідача - Державної казначейської служби України дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Постановою прокурора прокуратури м. Харкова матеріали кримінальної справи № 22060055 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220540000584 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, ч.1 ст. 190 КК України.
Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012220540000584 за ч.1 ст.190 КК України виділено в окреме провадження № 12014220010000134.
Постановою прокурора прокуратури м. Харкова від 02 червня 2014р. матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014220010000134 за ч. 1 ст. 190 КК України об’єднано в одне провадження №12012220540000592 з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012220540000592 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 206. ч. 1. ст. 367, ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 212 КК України , розпочатого за заявами ОСОБА_6, ОСОБА_1 та у виконання ухвали слідчого судці Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013р.
Постановою прокурора прокуратури м. Харкова від 10 жовтня 2016 року із матеріалів кримінального провадження № 12012220540000592 було виділено окреме провадження № 120016220540002368 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Постановою старшого слідчого другого ВРКП СУ ФР ГУ у Харківській області кримінальне провадження № 120016220540002368 закрито у зв’язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ СП «ОСОБА_2 - Холдинг», зокрема і ОСОБА_1, складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ст. 219 КК України. (а.с. 7-8).
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року, у цивільній справі № 641/6086/16-ц було частково задоволено позов ОСОБА_7 про відшкодування йому моральної шкоди. З Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. (а.с. 88-95).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994р. підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів,передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.
Відповідно до норм діючого кримінально-процесуального законодавства, процесуальний керівник і слідчий під час досудового слідства здійснюють свої процесуальні права і виконують покладені на них обов’язки у відповідності до вимог закону.
Прийняття слідчим або прокурором процесуального рішення по кримінальному провадженню, яке в подальшому скасовується компетентною особою у встановленому законом порядку, саме по собі не тягне за собою настання відповідальності з боку вказаних суб’єктів.
Як зазначено в ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої (окрім незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт) незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Можливість прийняття стороною кримінального провадження процесуального рішення і подальше скасування цього рішення у встановленому порядку передбачена нормами КПК України і само по собі не тягне за собою будь-якої відповідальності. Така відповідальність має настати лише за умови вчинення відповідною особою дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення чи кримінального злочину.
Посилання позивача на навмисні злочинні дії працівників прокуратури Харківської області оцінюються судом лише як незгода з процесуальними рішеннями, прийнятими в рамках вищевказаних кримінальних проваджень, та ґрунтуються на його особистих висновках і не підтверджуються належними доказами.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено і судом не встановлено наявність передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 12, 81, 141, 247, 263-265, ЦК України, суд,-
в и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду – відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач: Харківська місцевої прокуратури №5, місце знаходження: м. Харків, вул. Тепловозна,8.
Відповідач: ОСОБА_5 Харківської області, місце знаходження: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4.
Відповідач: Державної казначейської служби України, місце знаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Суддя: ОСОБА_8
Судове рішення № 79795479, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 04.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/8857/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: