Рішення № 79794787, 22.01.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2773/18

Номер провадження 2/570/211/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач, звернувшись до суду у червні 2018 р. з позовом, зазначає, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір страхування. У результаті настання 19.05.2017 року страхового випадку - ДТП, учасниками якого були ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2, позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 11506,88 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована ТДВ "СТзДВ "Глобус". У зв’язку з чим, за заявою позивача ПАТ "Просто-страхування" про виплату страхового відшкодування в розмірі 11506,88 грн., ТДВ "СТзДВ "Глобус" було здійснено виплату відшкодування позивачеві у розмірі 7602,75 грн. Звернувшись до суду з позовом, ПАТ "Просто-страхування" вважає, що ОСОБА_2 зобов’язана відшкодувати ПАТ "Просто-страхування" різницю між сумою виплаченого страхувальнику ОСОБА_3 страхового відшкодування та сумою відшкодування, сплаченого ТДВ "СТзДВ "Глобус" на користь ПАТ "Просто-страхування" за завдану шкоду відповідачем ОСОБА_2

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду клопотання про проведення розгляду справи без участі представника ПАТ "Просто-страхування", в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задоволити. У відповіді на відзив відповідача представник позивача вказує, що ПАТ "Просто-страхування" має право на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди 11506,88 грн. і страховою виплатою 7602,75 грн., яку було здійснено ТДВ "СТзДВ "Глобус". Тобто, після виплати позивачу страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, може звернутися за компенсацією понесених витрат до свого Страховика, попередньо їх узгодивши.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві (запереченнях проти позову) вказує, що вимога позивача про стягнення з неї збитків, завданих внаслідок ДТП, за обставин, що виникли у даних правовідносинах, є зловживанням позивачем своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди та збагачення за рахунок відповідача. Зазначає, що непред’явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови у позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Так, в ході розгляду справи позивачем не пред’являються вимоги до ТДВ "СТзДВ "Глобус", а тому відповідач вважає, що стягнення з неї суми відшкодування у розмірі 3904,13 грн. та витрат на сплату судового збору у розмірі 1762 грн., задоволенню не підлягають.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у своїх поясненнях просить провести розгляд справи за відсутності її представника. Крім того, вказує на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ТДВ "СТзДВ "Глобус". 17.07.2017 року ТДВ "СТзДВ "Глобус" отримала заяву про виплату страхового відшкодування від ПАТ "Просто-страхування". Розмір відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 12006,88 грн., а матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Volkswagen Polo в результаті пошкодження при ДТП з урахуванням коефіціенту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (38,90%), складає 8602,75 грн. Таким чином, страхове відшкодування у розмірі 7602,75 грн. (за вирахуванням франшизи, яка становить 1000 грн.) згідно умов Полісу № АІ-9450345 було сплачено на розрахунковий рахунок АТ "Просто-страхування", відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підтверджується страховим актом № ЦВ-ЦВ-3446 від 24.10.2017 року. Вкаазні пояснення представник третьої особи просить врахувати при ухваленні рішення у справі.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та наявні у них докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року сталася ДТП за участю відповідача ОСОБА_2, яка керувала автомобілем НОМЕР_2, та ОСОБА_3, яка керувала автомобілем НОМЕР_3.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.06.2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.06.2017 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Між позивачем АТ "Просто-страхування" та ОСОБА_3 укладено договір страхування "Просто-каско-плюс", дата оформлення 15.12.2016 р., серія PKS № 1602317.

Згідно страхового акту № 120911 від 21.06.2017 р., розмір страхового відшкодування складає 11506,88 грн. (12006,88 грн. (вартість матеріального збитку) - 500 грн. (розмір франшизи).

Згідно платіжного доручення № 11492 від 22.06.2017 року страхове відшкодування у розмірі 11506,88 грн. сплачено за призначенням платежу "за ремонт а/м Volkswagen, р/н НОМЕР_1, власник ОСОБА_3, згідно розп. № 120911 від 21.06.2017 р. Без ПДВ".

В подальшому, АТ "Просто-страхування" надіслано ТДВ "СТзДВ "Глобус" заяву про страхове відшкодування на 11506,88 грн. за вих. № 04-1734 від 13.07.2017 р.

Між ТДВ "СТзДВ "Глобус" та ОСОБА_4 підписано поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9450345 від 11.07.2016 р., за яким автомобіль НОМЕР_2, яким 19.05.2017 року керувала ОСОБА_2, є забезпеченим транспортним засобом.

Згідно страхового акту № ЦВ-ЦВ-3446 від 24.10.2017 року, на підставі претензії АТ "Просто-страхування" № 04-1734 від 13.07.2017 р., розмір страхового відшкодування складає 7602,75 грн.

Листом ТДВ "СТзДВ "Глобус" № ЦВ-ЦВ-3446/2 від 13.10.2017 р., направленим АТ "Просто-страхування" після отримання претензії останнього, повідомлено про те, що розмір відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 12006,88 грн., а матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Volkswagen Polo в результаті пошкодження при ДТП з урахуванням коефіціенту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (38,90%), складає 8602,75 грн. Таким чином, страхове відшкодування у розмірі 7602,75 грн. (за вирахуванням франшизи, яка становить 1000 грн.) згідно умов Полісу № АІ-9450345 було сплачено на розрахунковий рахунок АТ "Просто-страхування", відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підтверджується страховим актом № ЦВ-ЦВ-3446 від 24.10.2017 року.

Виплата ТДВ "СТзДВ "Глобус" на користь АТ "Просто-страхування" страхового відшкодування у розмірі 7602,75 грн. підтверджується самим позивачем.

Позивач АТ "Просто-страхування", яке є страховиком гр. ОСОБА_3, звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 (страховиком якої є ТДВ "СТзДВ "Глобус") різницю між сумою виплаченого страхувальнику ОСОБА_3 страхового відшкодування та сумою відшкодування, сплаченого з боку ТДВ "СТзДВ "Глобус" на користь ПАТ "Просто-страхування".

Позивач посилається на ст.ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, а також на ст.27 Закону України "Про страхування".

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з положень ст.1194 ЦК України обов’язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) покладається на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність. У даному випадку право вимоги виникає у потерпілого, якою є гр.ОСОБА_5 Проте, позов пред’явлено до суду страхувальником останньої, а тому застосування положень ст. 1194 ЦК України до таких правовідносин не є можливим.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.1191 ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) до винної особи виникає у особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою. Так, ТДВ "СТзДВ "Глобус" відшкодувало на користь АТ "Просто-страхування" страхову виплату, яку понесло останнє, однак не у повному розмірі, у зв’язку з чим і виник даний спір з приводу різниці у виплачених грошових коштах.

Транспортний засіб "Дачія Логан", д.н.з. НОМЕР_4, яким 19.05.2017 року керувала ОСОБА_2, є забезпеченим транспортним засобом на підставі договірного зобов’язання (полісу), укладеного між ТДВ "СТзДВ "Глобус" та гр. ОСОБА_4 Згідно умов договору, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 100 000 грн., розмір франшизи 1000 грн.

Транспортний засіб "Volkswagen Polo", д.н.з. НОМЕР_1, яким 19.05.2017 року керувала ОСОБА_3 є забезпеченим транспортним засобом на підставі договірного зобов’язання (полісу), укладеного між АТ "Просто-страхування" та ОСОБА_3

Таким чином, право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_2 вправі пред’являти страховик останньої ТДВ "СТзДВ "Глобус", яким було відшкодовано шкоду за завдані нею збитки.

Однак, у даному випадку, між позивачем ПАТ "Просто-страхування" та відповідачем ОСОБА_2 не існує будь-яких договірних відносин, які передбачали б цивільно-правову відповідальність останньої перед ПАТ "Просто-страхування".

Шкода, завдана відповідачем, була відшкодована позивачеві. Фактично, спір існує з приводу недоотриманих сум між ПАТ "Просто-страхування" та ТДВ "СТзДВ "Глобус".

У постанові ОСОБА_6 ВСУ від 04.07.2018 р. у справі №755/18006/15-ц вказано, що до суду з позовом звернулася страхова компанія (страховик) потерпілої особи з вимогою про відшкодування шкоди. Відповідач у справі - особа, яка визнана судом винною у вчиненні ДТП. Третьою особою у справі є страховик відповідача.

Згідно п.35 вказаної постанови, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У пунтках 56-62 ОСОБА_6 ВСУ звертає увагу на те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

ОСОБА_6 Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане ОСОБА_6 Верховного Суду погоджується з доводами відповідача, який заперечував проти відшкодування вже виплаченого позивачем потерпілій страхового відшкодування, оскільки вважав, що саме на третю особу як страховика відповідача покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування.

Відтак, ОСОБА_6 Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

У висновках про правильне застосування норм права (пункт 74) вказано, що уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, позов ПАТ "Просто-страхування" до ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування є необгрунтованим, а тому в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У позові Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 3904,13 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування", м.Київ, вул.Герцена, 10, п/р 265082212 в АТ "Райффайзен ОСОБА_7", МФО 380805, код ЄДРПОУ 24745673.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., АДРЕСА_1.

Третя особа особа, яка не заявляє самостійних вимог щодопредмета спору, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус". м.Київ, вул. ОСОБА_8, 32-В, ЄДРПОУ 20448234.

Повне судове рішення складено 06.02.2019 р. у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 30.01.2019 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.