Ухвала суду № 79794632, 12.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3167/19

н/п 1-кс/640/2268/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220000000194 від 09.02.2019, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

11.02.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, в якому слідчий просить накласти арешт на майно ОСОБА_3, а саме на: транспортний засіб «Volkswagen-Passat», р.н. НОМЕР_1, шляхом заборони його відчуження, продажу та керування. Зберігання транспортного засобу «Volkswagen-Passat», р.н. НОМЕР_1, згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, доручити працівникам спеціального майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що 08.02.2019 приблизно о 17.30 на пр. Любові Малої, 36-А у м. Харкові (заїзд до АЗС «НПЗ»), транспортним засобом «Volkswagen-Passat», р.н. НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4, було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_5 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохода ОСОБА_5, з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом правої гомілки, перелом кісток носу та гематома носу, було госпіталізовано до ХМКЛШНМД ім. проф. Мєщанінова.

Слідчий зазначає, що згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ХАС 339006, виданого 2002 року, транспортний засіб «Volkswagen-Passat», р.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає: Харківська область, с. Пісочин, пров. Польовий, 10.

Слідчий вказує, що 08.02.2019 у період часу з 19 год. 40 хв. до 21 год. 05 хв. старшим слідчим в ОВС проведений огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, у ході якого встановлено, транспортний засіб «Volkswagen-Passat», р.н. НОМЕР_1, має сліди механічних пошкоджень, які утворились внаслідок дорожньо-транспортної пригоди: пошкоджене переднє вітрове скло, вм’ятина на передньому капоті, тому було вилучено вказаний транспортний засіб.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення судово-автотехнічної експертизи (технічний стан), з метою з’ясування технічного стану транспортного засобу, судової транспортно-трасологічної експертизи, під час досудового розслідування може виникнути необхідність у подальшому проведенні комплексної або комісійної судово-медичної та судово-автотехінчної експертизи, для з’ясування параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Слідчий про день та час розгляду клопотання повідомлений своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з’явився. 12.02.2019 старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав.

Користувач майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, 12.02.2019 через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти накладення арешту на автомобіль НОМЕР_2.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та слідчого.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 09.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000194, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.02.2019, автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, ремонтування, користування, розпорядження та відчуження зазначеного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220000000194 від 09.02.2019, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання автомобіля НОМЕР_2 визначити майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.