Ухвала суду № 79794589, 13.02.2019, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2834/18

Пр. № 1-кп/610/37/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Храмцова В.Б.,

секретаря судового засідання Турченкової О.В.,

за участю: прокурора Фурманова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у ДУ Харківському слідчому ізоляторі.

Відповідно до довідки, наданої Балаклійським ВП ГУНП в Харківській області, спец етапом 13.02.2019 року здійснити доставлення обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання до Балаклійського районного суду Харківської області не вбачається за можливе з технічних причин.

Обвинувачений ОСОБА_1 відмовився приймати участь у підготовчому судовому засідання в режимі відеоконференції, про що свідчить його розписка від 13.02.2019 року.

У зв’язку з тим, що 14 лютого 2019 року строк запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_1 закінчується, прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою з тих підстав, що він може здійснити спроби переховуватися від суду з огляду на тяжкість злочину та можливого покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілого а також вчинити інші злочини.

Заслухавши думку прокурора суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п. 1, 2 ст. 178 КПК України суд враховує, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий в тому числі й за корисливі злочини. Обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, має незадовільний матеріальний стан і відсутність законних джерел існування.

У підготовче судове засідання 13 лютого 2019 року о 13.00 годині ОСОБА_1 не доставлено з технічних причин.

Обвинувачений відмовився приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 17.12.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2019 року включно.

Також суд звертає увагу на той факт, що розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, докази не досліджені і керується принципами конвенційного прецедентного права передбачають чотири основні підстави: такими як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд «рішення ЄСППЛ Штегмюллер проти Австрії 1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя «рішення ЄСППЛ Вемгофф проти Німеччини 1968 року); вчинення ним подальших правопорушень «рішення ЄСППЛ Мацнеттер проти Австрії 1969 року).

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

В розрізі вищезазначеного рішенні суду, суд констатує, що по даному кримінальному провадженню існує обгрунтована підозра обвинуваченому ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, обвинувачений відмовився від участі в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 14 лютого 2019 року і суд не має можливості доставити обвинуваченого до Балаклійського районного суду до цієї дати.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжних заходів ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Суд вважає, що є обєктивно наявні ризики, передбачені п.1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

За правилом п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.

Керуючись ст.ст. 183-184, 194, 331, 371, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до 12 квітня 2019 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення

Головуючий В.Б. Храмцов