Рішення № 79793630, 13.02.2019, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/1370/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі: Антонович М.Я.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Млинівський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що сімейне життя з відповідачем суттєво погіршились. Понад двох років проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. Зазначає, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, так як спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Крім того, відповідач практично не приймає участі у вихованні дочок, не зважаючи на його обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідач є фізично здоровою та працездатною особою, інших дітей та утриманців немає, на даний момент офіційно не працевлаштований, проте їздить на заробітки за кордон. Та обставина, що відповідач на даний час не працевлаштований, ніяк не звільняє його від обов’язку утримувати своїх дітей, цікавитись ними та надавати їм матеріальну допомогу. Домовленості з приводу добровільної щомісячної сплати аліментів між нею та відповідачем не досягнуто.

Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 25 серпня 2007 року Острожецькою сільською радою Млинівського району Рівненської області за актовим записом №17.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 починаючи із дня звернення до суду і до досягнення ними повноліття, в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину, щомісячно з індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь понесені судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити.

Що ж стосується вимоги щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат, то в цій частині зменшила розмір позовних вимог та просила суд стягнути половину судових витрат у вигляді судового збору та оплату гонорару адвокату за надання правничої допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підставним і підлягаючим до задоволення повністю, так як він підтверджується зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами, а саме: свідоцтвом про шлюб серії 1-ГЮ №024362 виданим 25 серпня 2007 року Острожецькою сільською радою Млинівського району Рівненської області, підтверджується, що громадянин ОСОБА_2 та громадянка ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 25 серпня 2007 року, прізвище дружини після одруження – Денисюк.

(актовий запис №17).

(а.с. 6)

З копії свідоцтва про народження серії І-ГЮ №066167 виданого 13 травня 2008 року Острожецькою сільською радою Млинівського району Рівненської області, з копії свідоцтва про народження серії І-ГЮ №143986 виданого 03 серпня 2011 року Острожецькою сільською радою Млинівського району Рівненської області та копії свідоцтва про народження серії І-ГЮ №221275 виданого 11 вересня 2014 року Острожецькою сільською радою Млинівського району Рівненської області, вбачається, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

(актові записи №14,24,30).

(а.с. 7-9)

Згідно довідки №2014 від 10 жовтня 2018 року Острожецької сільської ради Млинівського району Рівненської області ОСОБА_1 проживає за адресою в ІНФОРМАЦІЯ_5, склад сім’ї її наступний: чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6.

(а.с.10)

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права та обов’язки в шлюбі та сім’ї.

Частиною 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України – документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності,поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Суд, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, враховуючи викладені у позові обставини, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Подальше збереження шлюбу протирічить правам та інтересам сторін, порушує їх права на вільний вибір та добровільність шлюбу, а тому є всі підстави суду визнати, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали неможливими.

Разом з тим, при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу, позивачем було також заявлено вимогу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь його дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка також підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначається, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. N 789-XII) передбачено, що, дитина враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дитини суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено на 2019 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для неї утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно.

Встановивши, що відповідач є молодою, працездатною особою, доказів на підтвердження того, що він не має змоги отримувати доходи, надано не було, позов визнає, погоджуючись на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, суд призначає розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення аліментів від сплати судового збору звільняються.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи встановлено, що позивачкою у позовній заяві було об’єднано дві позовні вимоги про розірвання шлюбу і стягнення аліментів.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, то судовий збір в сумі 704,80 грн. стягується з відповідача в дохід держави.

Судом встановлено, що позивачка при звернені до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу сплатила судовий збір в сумі 704,80 грн., що об’єктивно підтверджується квитанцією №15 від 11 жовтня 2018 року, а також оплатила гонорар адвокату за надання правничої допомоги в сумі 600 грн., що підтверджується квитанцією № 93 від 11 жовтня 2018 року.

(а.с.1,11-12)

Оскільки позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні просила зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача ОСОБА_2 половину сплаченого нею судового збору та гонорару адвокату за надання правничої допомоги, то на користь позивача слід стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір в розмірі 352,40 грн. за позовні вимоги про розірвання шлюбу та 300 грн. за надання адвокатом правничої допомоги.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 2,4,5,8,15,17,18, 137, 141 ЦПК України,

ст.ст.24, 105, 110,112,114,115, ст.ст.137,141,180,182, 184, СК України,с у д, -

Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити повністю.

Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25 серпня 2007 року Острожецькою сільською радою Млинівського району Рівненської області за актовим записом № 17 – розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісячно, з наступною індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 жовтня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, судові витрати за надану правничу допомогу адвоката у розмірі 300 (триста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, судовий збір в сумі 352,40 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 копійок в дохід держави.

/отримувач коштів: ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106/

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура