Рішення № 79792300, 13.02.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/5985/18

Номер провадження 2/229/46/2019

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого –судді Гонтар А.Л.,

при секретарі Білик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в :

позивач ПАТ КБ "Приватбанк" 13 грудня 2018 р. звернулося до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1

про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16 жовтня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом у розмірі 36 відсотків на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобов’язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 29 травня 2017 р., складає 9281,68 гривень.

29 травня 2017 року позичальник ОСОБА_2 помер.

Позивач зазначає, що у позичальника є спадкоємець ОСОБА_1, який постійно проживав разом із спадкодавцем та не відмовився від спадщини, відповідно до вимог ст.1270 ЦК України.

Виходячи з цього ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті позичальника ОСОБА_2 та належним відповідачем у справі.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 18 грудня 2018 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання на 16 січня 2019 року (а.с. 81-82).

Відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 16 січня 2019 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 30 січня 2019 року (а.с.87-88).

Представник позивача ПАТ КБ "Приватбанк" не з’явився у судове засідання, надав суду заяву з клопотанням розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.4 зворотний бік).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи не надав, причини поважності неявки до суду не повідомив.

З огляду на це, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у суда доказів, без фіксації судового процесу.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 280 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст. 12, 13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 16 жовтня 2008 року між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с. 13 )

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов’язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, укладаючи договір, погодився з зазначеними в ньому умовами, оскільки заява (анкета) на оформлення кредитної картки, заява про відкриття рахунку і надання послуг з кредитування підписані ним, в тому числі і в графі щодо погодження з умовами і правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, про що виразив свою згоду.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 жовтня 2008 року, складає 9281,68гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає –6941,67 гривень;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають –2190,01 гривень;

- пеня складає - 150,00 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно позову банк до заборгованості ОСОБА_2 включив - пеню (штраф) у розмірі 150,00 гривень.

Позичальник ОСОБА_2 порушив умови укладеного договору, внаслідок чого заборгованість перед банком за кредитним договором від 16 жовтня 2008 року на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦК України складає 9281,68 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто вимоги банку про повернення позичальником кредиту, оскільки він прострочив строки виконання зобов’язання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

Відповідно до актового запису про смерть №498, зробленому Дружківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у донецькій області від 30 травня 2017 року, ОСОБА_2 помер 29 травня 2017 року. (а.с.57)

На момент смерті ОСОБА_2 разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, проживав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за вказаною адресою з 04.03.1998 року (а.с.56 звор.бік).

Відповідно до ст.ст.608,1218,1219 ЦК України, в зв"язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов"язання, які нерозривно пов"язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

Тому у разі смерті фізичної особи, боржника у зобов"язанні, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов"язки померлої особи - боржника у зобов"язанні, за загальним правилом перходять до іншої особи - її спадкоємців. Таким чином відбувається передбачена заміна боржників за зобов"язанням.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з цього відповідач ОСОБА_2, який на момент відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, мав право подати заяву про відмову від спадщини до 29 листопада 2017 року.

Згідно ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповіддю Дружківської державної нотаріальної контори№1086/02-14 від 02.11.2017 року, було повідомлено, що після смерті ОСОБА_2, померлого 29.05.2017 року, 02.11.2017 року була заведена спадкова справа №238/2017 (а.с.62).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов"язання померлого позичальника ОСОБА_2.

При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором згідно графіку погашення кредиту та процентів належним чином не виконував, в зв’язку з чим станом на 29.05.2017 р., мав прострочену заборгованість за кредитом – 9281,68 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає –6941,67 гривень;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають –2190,01 гривень;

- пеня складає - 150,00 гривень.

Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідачем не спростований, оскільки 15.07.2018 року до спадкоємця ОСОБА_3 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред"явив до нього свої вимги, але ніяких дій не було виконано (а.с.64-76).

Але, позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить стягнути пеню в сумі 150,00 грн., але зазначені штрафні санкції нараховані після 14 квітня 2014 року особі, яка зареєстрована у населеному пункті, у якому проводилась антитерористична операція, а тому у такому випадку нарахування штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами забороняється законом.

Так, згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, м.Дружківка Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, отже, на підставі вказаного Закону він має бути звільнений від сплати штрафних санкцій за вказаним договором кредиту в сумі 150,00 грн., які нараховані після 14 квітня 2014 року.

З врахуванням викладеного, заборгованість станом на 29.05.2017 року складає 9131,68 грн., з яких: 6941,67 грн. - заборгованість за кредитом, 2190,01грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Таким чином, позов задоволено шляхом стягнення суми заборгованості, процентів з відповідача в сумі 9131,68 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв майнового характеру юридичними особами справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі – 1762 гривень.

Суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості, яка складає 9131,68 гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1762,00 гривень, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_1.

Керуючись ст.76-80, 263-265,268 ЦПК України (в редакції 2017 р.), ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, суд-

в и р і ш и в :

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк 'Приватбанк', який знаходиться за адресою(м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, поштовий індекс 49094 р/р № 29092829003111, МФО № 305299 код ЗКПО 14360570, заборгованість по кредиту у сумі 9131 (дев"ять тисяч сто тридцять одна) грн. 68 коп., а саме: заборгованість у сумі – 6941,67гривень; заборгованість за відсотками у сумі – 2190,01 гривень; стягнути судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 150 (сто п"ятдесят) грн. 00 коп. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовленно у нарадчій кімнаті 13 лютого 2019 року.

Суддя: А. Л. Гонтар