Ухвала суду № 79792233, 11.02.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/696/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.02.2019 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., розглянувши матеріал цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дебальцевської міської ради, третя особа – державний нотаріус Дев’ятої Київської державної контори, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, –

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дебальцевської міської ради, в якій позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на об’єкт нерухомості – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, як спадкоємця за законом від спадкодавця ОСОБА_2, яка померла 09 травня 2015 року.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що даний позов не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Так, ст. 175 ЦПК України встановлено наступні вимоги до позовної заяви, що подається до суду: а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В порушення зазначених вимог позивачем не зазначено ціну позову, яка згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України має бути визначена відповідно до вартості майна.

Також позивачем не зазначено і в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України не додано доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, зокрема на підтвердження:

-належності спірної квартири померлій ОСОБА_2,

-фактичного прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті сина ОСОБА_3,

-належності 1/2 частини спірної квартири ОСОБА_3,

-не надано копії заповіту, зазначеного в додатках до позовної заяви, про що працівниками Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області при отриманні даної позовної заяви було складено відповідний акт.

Крім того, порушуючи питання про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2, позивач надає копію заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року, яке набрало законної сили, відповідно до якого за ОСОБА_1 вже визнано право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві конкретизувати позовні вимоги.

Звертаючись до суду із вище вказаним позовом, позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору у зв’язку із скрутним майновим становищем, посилаючись та не, що вона є одинокою матір’ю, має на утриманні двох малолітніх дітей, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Крім того є внутрішньо перемішеною особою і не має в м. Києві свого житла, що позбавляє її можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В силу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вивчивши додані до позовної заяви матеріали, суд не знайшов достатніх підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору. Так, доклопотання позивача про звільнення від сплати судового збору додано довідку про розмір отримуваної щомісячної одноразової допомоги при народження дитини за пів року за період часу липень – грудень 2018 року, а також копії свідоцтв про народження дітей.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що вона є одинокою матір’ю, так само, як і доказів, які б підтверджували її майновий стан за весь попередній календарний рік, як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», до позовної заяви не додано.

За таких обставин, вважаю, що заявлене клопотання є необґрунтованим, а тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити

Відповідно до п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн.

Таким чином, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, визначеної виходячи із вартості спірної квартири, але не менш ніж 768 грн. 40 коп. на рахунок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (реквізити для сплати: отримувач – Костянтин.УК/м. Костянтинівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел. адм. податків), код банку (МФО ГУДКСУ) – 899996, номер рахунку – 31213206005058, код класифікації доходів бюджету – 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, оскільки встановлено, що дану позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Дебальцевської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за закономзалишити без руху, повідомивши про це позивача, запропонувавши їй визначити ціну позову,зазначити і надати докази на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, конкретизувати позовні вимоги, а також сплатити судовий збір відповідно до вартості майна, та надавши строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду, одночасно роз’яснивши позивачу, що вона не позбавлена можливості повторно заявити клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати у відповідності до норм діючого законодавства, надавши докази на підтвердження існування підстав для звільнення.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дебальцевської міської ради, третя особа – державний нотаріус Дев’ятої Київської державної контори, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: