Рішення № 79788839, 07.02.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4788/18

Номер провадження 2/404/2841/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря - Вітохіної Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ України у Кіровоградській області про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить стягнути із ОСОБА_2 на її користьзаборгованість по аліментам, яка виникла в розмірі 41 881 грн. 29 коп., які стягуються на підставі рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 жовтня 2000 року; неустойку (пеню) по сплаті аліментів, яка станом на 17.07.2018 року складає

298 387,27 грн.

Позовну заяву обґрунтовує тим, внаслідок систематичного невиконання своїх батьківських обов'язків та невиконання рішення суду станом на 28.04.2016 року у відповідача утворилась заборгованість з виплати аліментів у розмірі 41 881,29 грн. Крім того, за її розрахунками розмір неустойки, яку відповідач має сплатити складає 298 387,27 грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, які позивач усунула. Відповідно до ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2018 року продовжено строк на виконання ухвали від 03 серпня 2018 року; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

10 грудня 2018 року витребувано у Головного управління ДФС у Кіровоградській області інформацію про доходи ОСОБА_2 та закрито підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду. В судове засідання представник позивача надала, через канцелярію суду, заяву про розгляд справи у її відсутності, погодження на ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримала повністю. Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, правом подачі відзиву на позов не скористався. В судове засідання третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, його представник не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, із наступних підстав. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов»язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у цивільному шлюбі. Від спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого записано відповідача (а.с. 32).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 жовтня 2000 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 12 жовтня 2000 року та до 28 квітня 2016 року (а.с. 35).

Згідно заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 лютого 2006 року, яке набрало законної сили 25 лютого 2006 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа- відділ опікита піклування Кіровоградського міського управління освіти про позбавлення батьківських прав задоволено. Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина- Логвіненко ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 60).

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України).

Станом на 28.04.2016 року, з урахуванням попереднього розрахунку , заборгованість ОСОБА_2 по аліментам складає -41 881,29 грн. (а.с. 12-13).

Відповідно до статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким частину першу ст. 196 СК України викладено в такій редакції: У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості".

Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 – кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An – нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn – кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 25 квітня 2018 року № 14-37цс18.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно розрахунку позивача розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2013 року по 17 липня 2018 року становить

298 387,27 грн.

Так, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами діючого сімейного законодавства України, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення ОСОБА_1 з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 на її користь суми неустойки (пені) за ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, та, ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на спростування вини боржника щодо невиконання зобов'язання по сплаті аліментів, який є обізнаним щодо покладення на нього такого обов'язку згідно рішення суду від 23 жовтня 2000 року, судом встановлено наявність підстав для реалізації передбаченого ст. 196 СК України права стягувача, на утриманні якої знаходилася неповнолітня дитина.

Згідно наведеного розрахунку пені, позивач нарахувала її на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення сплати, а нарахування пені не обмежила тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення, а відтак суд вважає вірним наданий позивачем розрахунок та приймає його до уваги. Крім того, наданий стороною позивача розрахунок жодним чином не спростований відповідачем.

Разом з цим, позивач просила стягнути пеню, яка утворилася станом на 17 липня 2018 року, а не на час ухвалення судом рішення, а тому відповідно до принципу диспозитивності, суд не має підстав для виходу за часові межі пред’явлених позовних вимог.

Статтею 196 СК України розмір стягуваної з платника аліментів (боржника) пені імперативно обмежено 100 відсотками заборгованості. Таким чином, за вказаний вище період прострочення сплати аліментів з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі, який не може перевищувати розмір самої заборгованості, тобто 41 881,29 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення із відповідача ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів в сумі 41 881,29 грн., суд зазначає, що відповідно до ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

За положеннями ст. 194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Вказана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за ініціативою платника або одержувача аліментів, поданою відповідно до ст. 187 СК України. Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір. Як вбачається із відповіді начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 17 жовтня 2018 року за №49210 на заяву ОСОБА_1, на виконанні у відділі перебував виконавчий лист №2-4304 від 23.10.2000 року виданий Кіровським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 Вказане виконавче провадження завершено 18.02.2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження”, в зв”язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Крім того, повідомлено, що має змогу повторно пред”явити виконавчий лист для примусового виконання в строк до 18.02.2021 року (а.с. 61).

Між сторонами відсутній спір щодо розміру заборгованості за аліментами. Таким чином, за відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем у порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі повторного рішення суду про стягнення заборгованості по несплачених вчасно аліментах, а відтак, суд вважає, що у задоволенні вимог про стягненні із відповідача заборгованості по аліментам необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи те, що позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з цим позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільнена від сплати судового збору, в такому разі судовий збір по справі необхідно стягнути у дохід держави. Суд стягує з відповідача – 704,80 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ України у Кіровоградській області про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів- задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі - 41 881,29 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі — 704,80 грн.

У задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів в сумі 41 881,29 грн.- відмовити. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи: позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, місцезнаходження: вул. Дворцова, 32/29, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 34977781

Повне судове рішення складено 12.02.2019 року.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда