Рішення № 79788450, 13.02.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3941/18

Провадження № 2-600/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 лютого 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.,

при секретарі Євдокімовій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, третя особа Українське водопровідно-каназаліційне підприємство виконавчого комітету Української міської ради про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до Обухівського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, третя особа Українське водопровідно-каназаліційне підприємство виконавчого комітету Української міської ради про зняття арешту.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в неї виникла необхідність розпорядитися майном, яке належить їй на праві приватної власності, а це земельна ділянка у с. Трипілля, для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1 ra, кадастровий номер 3223188000:02:012:0028, 1/3 частина квартири у АДРЕСА_1. На підставі постанови Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області б/н від 01.08.2002 року все її майно перебуває під арештом, оскільки в неї була заборгованість за послуги водовідведення та водопостачання в сумі 984 грн. 50 коп., на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області за позовом Українського водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення заборгованості за послуги водовідведення та водопостачання в сумі 984 грн. 50 коп. Відділом ДВС Обухівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження в ході якого накладено арешт на все майно та заборону на його відчуження. 27.09.2004 року вказана постанова ВДВС була реалізована та Українською міською державною нотаріальною конторою відомості про арешт майна боржника ОСОБА_2 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, номер запису про обтяження 1331707 (архівний запис) та 1331698 (архівний запис) невизначене майно, все майно, що підтверджується Інформаційною довідкою № 144667544 від 09.11.2018 року. Борг перед Українським водопровідно-каналізаційним підприємством погашена в повному обсязі, однак позивач не звернулася до нотаріуса з приводу скасування обтяжень у виді заборони відчуження вказаного майна, тому вона на даний час існує, тому просить зняти арешт з всього майна.

Ухвалою судді від 13.12.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання представника не направив, заяв та клопотань до суду не подав.

Третя особа Українське водопровідно-каназаліційне підприємство виконавчого комітету Української міської ради повідомлялось належним чином, в судове засідання представника не направив, заяв та клопотань до суду не подало.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки у с. Трипілля, для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1 гa, що підтверджується Свідоцтвом №4127552, кадастровий номер 3223188000:02:012:0028, 1/3 частина квартири у АДРЕСА_1 що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.02.2005 року.

Обухівським районним судом Київської області, у справі №2-601/02, за позовом Українського водопровідно-каналізаційного підприємства, було ухвалено Рішення про Стягнення з позивача боргу в розмірі 984 грн. 50 коп.

01.08.2002 року, державним виконавцем ВДВС Обухівського МРУЮ Київської області Глуковською Н.П. ухвалено Постанову у виконавчому провадженні про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

27.09.2004 року, вказана Постанова була реалізована та Українською міською державною нотаріальною конторою відомості про арешт майна боржника ОСОБА_2 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, номер запису про обтяження 1331707 (архівний запис) та 1331698 (архівний запис) невизначене майно, все майно, що підтверджується Інформаційною довідкою № 144667544 від 09.11.2018 року.

Будь-яке виконавче провадження відносно позивача не перебуває на виконанні в Обухівському міськрайонному ВДВС ГТУЮ Київської області, про що свідчить лист №23016 від 20.11.2018 року.

Як вбачається із зазначеного листа Обухівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, виконавче провадження, в межах якого накладений арешт на майно боржника ОСОБА_2, знищено відповідно до п. 9.9 порядку роботи з документами в органах Державної виконавчої служби від 25.12.2008 року №2274/5.

Як вбачається з довідки Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства №290 від 27.11.2018 року, заборгованість ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, станом на 01.12.2018 року погашена у повному обсязі та заходи забезпечення позову або виконання рішення суду відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На час накладення обтяження на спірне майно процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Мінюсту України від 09.06.1999 за № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року за № 364/3657 /зі змінами/, та Інструкцією про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Мінюсту України від 18.08.2004 року за № 85/5, зареєстрованим в Мінюсті України 18.08.2004 року за № 1021/9620 /зі змінами/.Відповідно до п. 1.5. вказаного вище Положення, Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів та слідчих органів та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 6 ч.1, ст. 8, ст. 16 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Згідно ч.9 ст.16 вказаного Закону державна реєстрація припинення обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Статтею 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено зняття заборони і у вказаній статті зазначено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.п. 5.1 п.5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: … про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом. При цьому, згідно з п.78 Порядку державна реєстрація припинення обтяжень речових прав не нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту її права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат позивачем не порушувалось, а тому суд залишає їх за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 316,319,321 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Припинити обтяження в виді накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений на підставі постанови б/н Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області, виданої 01.08.2002 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.М.Зінченко