Рішення № 79788320, 22.01.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6214/18

Провадження № 2-а/361/72/19

22.01.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Радзівіл А.Г.

при секретарі Сулоєвій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Броварах справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Київській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до Головного управління ДФС України у Київській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2018 року та закриття провадження справі про адміністративне правопорушення відносно неї.

Свій позов обґрунтовує тим, що 17 серпня 2018 року складений протокол № 87 ГУ ДФС у Київскій області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення на підставі ст.164-5 КУпАП, ст. 11 ЗУ ”Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Позивач вказує на те, що протокол № 87 ГУ ДФС у Київській області від 17 серпня 2018 року вмотивований тим, що під час перевірки було виявлено зберігання з метою реалізації пляшки коньяку, марковану недійсною (попереднього зразка) маркою акцизного податку.

Оскаржуючи протокол про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2018 року за № 87 позивач посилається на вимоги ст. ст. 256, 268 КУпАП, та зазначає, що при його складанні не проставлена відмітка про те, що вона ознайомлена з протоколом. Справа про адміністративне правопорушення розглядалась у її відсутності, вона не була ознайомлена ні про дату та час розгляду, ні про місце розгляду адміністративної справи, тому не змогла подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від пояснень.

Позивач зазначає в змісті позовної заяви про те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 – 5 КУпАП.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Пояснення надала аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач неодноразово повідомлявся про розгляд справи, але в судове засідання не з’явився, не подав ніяких заяв, в тому числі заперечень проти позову, та доказів на спростування наведених в змісті позовної заяви обставин.

Судом ухвалено розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши письмові докази у справі, надавши належну оцінки поданим доказам, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2018 року головним державним ревізором інспектором Шимченком Сергієм Анатолійовичем за фактичною перевіркою ФОП ОСОБА_1 складено протокол за № 87 та зазначено, що о 15 год.00 хв. 05 липня 2018 року за адресою Київська область, м.Бровари, вул. Металургів, 51, ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ст. 165-5 КУпАП, ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР зі змінами та доповненнями, а саме: здійснювала зберігання з метою реалізації пляшки коньяку маркованої недійсною (попереднього зразку) маркою акцизного податку.

У протоколі відображено, що підпис ОСОБА_1 та її пояснення відсутні у зв’язку із її неявкою, а також зазначено, що акт неявки складений 16 серпня 2018 року за № 52. Одночасно вказано, що особу повідомлено, про розгляд адміністративної справи відбудеться 20 липня 2018 року у приміщенні ГУ ДФС у Київській області за адресою: м.Київ, вул. Народного ополчення, 5-а, о 9 год. 30 хв., проставлено підпис особи, яка склала оскаржуваний протокол ОСОБА_2

Стаття 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Стаття 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Стаття 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 254 КУпАП Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Стаття 256 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення суд дійшов про наступне.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення окремо в позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, враховуючи ту обставину, що протокол про адміністративне правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві та не може бути скасованим, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Київській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись cт. ст.ст. 72, 73, 77, 245, 246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Київській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2018 року за № 87, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Радзівіл А.Г.