Рішення № 79788209, 11.02.2019, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1591/18

Провадження № 2/293/172/2019

11 лютого 2019 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Васильчука С.Ф.

секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій вказувала, що 22.11.2017 року померла її мати ОСОБА_4. Вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті матері. За життя її мати була зареєстрована з 04.05.2005 року по 22.11.2017 року в житловому будинку №66, розташованому по вул. Слобідська (раніше Червоноармійська) в смт. Черняхів Житомирської області, яким добросовісно, відкрито, безперервно володіла після смерті ОСОБА_5. За таких обставин, вона як спадкоємиця першої черги за законом після смерті матері також добросовісно заволоділа майном – житловим будинком №66, розташованим по вул. Слобідська (раніше Червоноармійська) в смт. Черняхів Житомирської області та продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним будинком та відповідно має право до часу свого володіння приєднати увесь час, протягом якого цим майном володіла її мати. У зв’язку з цим, просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинок №66, розташованим по вул. Слобідська (раніше Червоноармійська) в смт. Черняхів Житомирської області.

Позивач та її представник в судовому засіданні, заявлений позов підтримали, просили його задовольнити, з підстав, вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, заявлений позов не визнав, вказав, що житловим будинком гр.. ОСОБА_4 за життя заволоділа недобросовісно. За рішенням суду останню визнано недієздатною, та призначено опікунами гр. ОСОБА_6, а після смерті останнього визнано його співмешканку. Позивач ОСОБА_1 до дня смерті своєї матері не здійснювала догляд за нею , не являлась її опікуном та не здійснювала будь-яких дій щодо утримання та ремонту будинку, а звернення до органів внутрішніх справ про крадіжки з будинку не можуть бути доказом володіння будинком, оскільки такі звернення почали надходити після спливу чотирьох місяців після смерті гр.. ОСОБА_4 та після взяття селищною радою даного будинку на облік безхазяйного нерухомого майна. Також вказав, що покази свідків в судовому засіданні непослідовні, їх непослідовність полягає в твердженнях збирання врожаю.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що позивач її двоюрідна сестра. Мати позивача ОСОБА_4 двадцять років проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач постійно приїздила і зараз приїздить до цього будинку. Позивач доглядала матір, а після її смерті робила ремонт у будинку, обробляла земельну ділянку.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що є подругою позивача. Мати ОСОБА_1 проживала в смт. Черняхів. Позивач до смерті доглядала свою матір. Завжди бувала у матері кожні вихідні в суботу і в неділю, і так на тижні. Після смерті матері їздила доглядала за будинком, робила ремонт, садила городину.

ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що позивач є її сестрою. Її мати ОСОБА_4А проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, біля двадцяти років та до дня смерті. До будинку приїжджали у вихідні та у період відпустки. Позивач робила ремонт, привозила камінь до будинку, землю, пісок. Садили разом із сестрою квітки, гарбузи. Позивач працює водієм трамваю.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє повністю, із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22.11.2017 року померла мати позивача ОСОБА_4. Позивач після смерті матері прийняла спадщину, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори як спадкоємиця першої черги за законом. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, не має. За життя та по день смерті, а саме: з 04.05.2005 року по 22.11.2017 року, спадкодавиця була зареєстрована в житловому будинку №66, розташованому по вул. Слобідська (раніше Червоноармійська) в смт. Черняхів Житомирської області, яким добросовісно, відкрито, безперервно володіла після смерті ОСОБА_5.

Позивач в свою чергу, як спадкоємиця першої черги за законом після смерті матері, володіла спірним житловим будинком, проводила поточний ремонт, обробляла земельну ділянку, та відповідно як спадкоємиця набула право приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого володіла спадкодвииця спірним житловим будинком.

Вказані обставини відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Крім того, факт добросовісного та відкритого володіння позивачем спірним житловим будинком стверджується матеріалами справи та показами свідків.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.1 ст.344 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно п.8 прикінцевих та перехідних положень Кодексу правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом, а саме з 01.01.2001 року.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком за адресою: вул. Слобідська (раніше Червоноармійська) 66, смт. Черняхів Житомирської області, яким понад 10 років за життя добросовісно, відкрито, безперервно володіла спадкодавиця ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, вказані обставини не спростовуються належними та допустими доказами, та, зокрема, факт добросовісного заволодіння позивачем житловим будинком стверджуються як матеріалами справи так і показами свідків, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності за набувальною давністю, оскільки незаконність набуття права власності не випливає із закону та прямо не встановлена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13,14, 82, 265,273,352,354 ЦПК України, ст.ст.328, 344 ЦК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок №66, розташований по вул. Слобідська (раніше Червоноармійська) в смт. Черняхів Житомирської області за набувальною давністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий- суддя: С.Ф. Васильчук

Копія:вірно