Рішення № 79787789, 12.02.2019, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1773/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.

за участю секретаря - Щербакової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що працювала в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильський спец комбінат» - з 01 травня 2011 року на посаді інженера з охорони праці групи організаційно-технічного забезпечення ОП, ПБ та екології центру організаційно-технічного забезпечення управління зоною відчуження; з 01 лютого 2012 року – на посаді провідного інженера з охорони праці регіональної інспекції з охорони праці, пожежної безпеки та екології відділу контролю за станом охорони праці, безпеки та екології центру організаційно-технічного забезпечення; з 24 травня 2012 року на посаді провідного інженера з охорони навколишнього середовища групи екологічного супроводу виробничо-технічного відділу. 29 вересня 2017 року звільнена за п.1 ст.38 КЗпП України, за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку. Територіальною державною інспекцією з питань праці у Київській області, органом, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства про працю проведено перевірку та встановлено недотримання вимог п.4.1.4 Галузевої угоди між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України щодо дотримання мінімального розміру тарифної ставки працівника першого розряду на рівні не менше 120% прожиткового мінімуму працездатної особи. На підставі акту перевірки внесено припис №10-04-039/14-14 з вимогою усунути вказані недоліки. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року встановлено, що посадовий оклад обчислений невірно, що тягне невірно виплачену зарплату, премії, відпускні, лікарняні. Також встановлено, що в період з 2011 року формування тарифної сітки та схем посадових окладів працівника підприємства проводилось на рівні тарифної ставки робітника першого розряду, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи, а необхідно було забезпечити дотримання вимог розділу 4 – «Зобов'язання з питань оплати праці та захисту її виплати» Галузевої угоди між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій і Профспілкою атомної енергетики та промисловості України на 2009-2010 р.р. (продовженої на 2011-2012 р.р.) щодо встановлення мінімального розміру тарифної ставки (окладу) робітника першого розряду на рівні не менше 120% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого відповідно до законодавства. При наданні щорічної відпустки працівнику виплачується одноразова матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу, але не більше двох мінімальних заробітних плат на початок року за умови, що основна безперервна відпустка становитиме не менше 20 календарних днів для працівників, які працюють в зоні відчуження, та не менше 14 календарних днів – за межами зони відчуження. В 2012 році їй виплачена матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпусток у розмірі однієї мінімальної заробітної плати замість двох. Перед звільнення вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років, яка закінчилась 24 липня 2017 року. Без виходу на роботу вона оформила оплачувану соціальну відпустку. Оскільки за попередні три роки заробітна плата за основним місцем роботи їй не нараховувалась, то розрахунок проводиться виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, установлених в трудовому договорі. Тому просила стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за період з 01 березня 2011 р. по 29 вересня 2017 р. в сумі 8476,70 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки за 2012 р. в сумі 1073,00 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 36616,28 грн.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, викладене підтвердила.

Представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували, вважали вимоги позивачки необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню оскільки її оклад вираховувався із дотриманням вимог галузевих угод. Матеріальна допомога виплачена в повному обсязі з урахуванням змін внесених спільним рішенням.

Вислухавши пояснення позивачки, представників відповідача, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачка працювала в ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на посадах: інженера з охорони праці групи організаційно-технічного забезпечення ОП, ПБ та екології центру організаційно-технічного забезпечення управління зоною відчуження - з 01 травня 2011 року; з 01 лютого 2012 року – на посаді провідного інженера з охорони праці регіональної інспекції з охорони праці, пожежної безпеки та екології відділу контролю за станом охорони праці, безпеки та екології центру організаційно-технічного забезпечення; з 24 травня 2012 року на посаді провідного інженера з охорони навколишнього середовища групи екологічного супроводу виробничо-технічного відділу. 29 вересня 2017 року звільнилася за п.1 ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.6-8).

Статтею 10 Кодексу законів про працю України, передбачено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ч. 11 ст. 96 Кодексу законів про працю України, колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Заробітна плата позивачці за період роботи у відповідача нараховувалась відповідно до вимог Галузевої угоди та Генеральної угоди.

Так, відповідно до п.4.1.4 Галузевої угоди між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2009-2010 роки, мінімальний розмір тарифної ставки (окладу) працівника І-го розряду встановлюється на рівні не менше ніж 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, а з 1 грудня 2009 року 120% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлених законодавством (а.с. 109-114).

Додатком №5 до Галузевої угоди на 2009-2010 р.р. встановлено коефіцієнт співвідношень мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців підприємств, безпосередньо зайнятих переробкою та захороненням ядерного палива і захороненням радіоактивних відходів, і мінімальним розміром тарифної ставки (окладу) робітника першого розряду. Відповідно до вказаного додатку, для визначення мінімального посадового окладу провідного інженера встановлений коефіцієнт 2,255, а для інженера 1-ої категорії встановлений коефіцієнт – 2,9.

Пунктом 2.2 Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки (115-116) передбачено, що розмір заробітної плати некваліфікованого робітника не бюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства. Конкретний розмір мінімальних ставок (окладів) заробітної плати, міжпосадові, між розрядні співвідношення встановлюються у галузевих угодах і колективних договорах.

В 2011 році прийнято зміни до Генеральної угоди (а.с.117-118), відповідно до яких перелік додатків доповнено додатком 22, яким встановлені коефіцієнти співвідношень мінімальних місячних посадових окладів (тарифних ставок) працівників підприємств, які виконують роботи в зоні відчуження (крім ЧАЕС), і мінімальним розміром тарифної ставки (окладу) робітника першого розряду - провідні інженери – 2,706.

Таким чином оклад позивачки повинен був розраховуватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму збільшеного на 20 % та коефіцієнт.

З досліджених в судовому засіданні копій розрахункових листів (а.с.16-42) встановлено, що оклад позивачки перевищував вказаний розмір.

Наприклад: в серпні 2011 року посадовий оклад позивачки повинен був бути не менший ніж 3117 грн. виходячи з 960 грн. прожиткового мінімуму, встановленого ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік" (960х120%х2,706), а позивачці було встановлено посадовий оклад в розмірі 3533 грн., що підтверджується копією розрахункового листа (а.с.20); в квітні 2012 року її посадовий оклад не повинен був бути меншим ніж 3553 грн. виходячи з 1094 грн. прожиткового мінімуму, встановленого ст. 12 Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік" (1094х120%х2,706), а позивачці було встановлено посадовий оклад в розмірі 4026 грн., що підтверджується копією розрахункового листа (а.с.25).

Враховуючи викладене підстав вважати, що заробітна плата позивачці нараховувалась з порушенням зазначених угод немає.

При цьому, посилання позивачки на акт перевірки (а.с.58-62) судом до уваги не приймається, оскільки він не стосується розрахунку заробітної плати позивачки, а відтак вказаних висновків суду не спростовує.

Також не приймається до уваги розрахунок наданий позивачкою (а.с.43), оскільки обов'язковість коефіцієнтів вказаних у розрахунку не доведена, не доведено походження зазначених коефіцієнтів та їх закріплення в нормативних актах.

Відповідно до п.5 додатку №9 «Положення про виплату матеріальної допомоги працівника ДСП «ЧСК» Колективного договору від 16 травня 2012 року (а.с.44-46) одноразова матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за рахунок фонду оплати праці у розмірі посадового окладу (ЧТС), але не більше двох мінімальних заробітних плат на початок року. На підставі проведеної конференції трудового колективу, шляхом укладення Спільного рішення від 12 грудня 2012 року №61 були внесені зміни до Колективного договору, відповідно до яких матеріальна допомога на оздоровлення обмежена розміром однієї мінімальної заробітної плати, що підтверджується копіями витягу з протоколу конференції трудового колективу ДСП «ЧСК» від 20 грудня 2012 року, спільного рішення №61 від 20 грудня 2012 року (а.с.136,137).

Таким чином, підстав для задоволення позову в частині стягнення недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення не вбачається.

Оскільки при звільненні позивачка отримала розрахунок вірно нарахованих сум, то підстав вважати, що відповідач здійснив затримку розрахунку при звільненні немає. Тому в цій частині позову також необхідно відмовити.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 12 лютого 2019 року.

Головуючий-суддяОСОБА_4