Рішення № 79787475, 05.02.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1579/18

Номер провадження №2/351/62/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Горішньозалучанської сільської ради про встановлення факту спільного проживання та про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд до Горішньозалучанської сільської ради із позовною заявою про встановлення факту спільного проживання у цивільному шлюбі його матері ОСОБА_2 із ОСОБА_3, та визнання за ним права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га, що знаходиться на території Горішньозалучанської сільської ради, яка згідно державного акту належала ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що його мама ОСОБА_2 протягом тривалого часу проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_3, проживали разом, вели спільне господарство, та разом із ними у одному господарстві проживав і позивач ОСОБА_1. ОСОБА_2 померла 29.05.1982 р., в управління спадковим майном після її смерті вступили її співмешканець ОСОБА_3 та її син, позивач по справі ОСОБА_1. 15.11.1995р. помер ОСОБА_3, в управління спадковим майном вступив позивач по справі ОСОБА_1, однак оформити право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га, що знаходиться на території Горішньозалучанської сільської ради, яка згідно державного акту належала ОСОБА_3 не зміг, оскільки не було встановлено родинних зв'язків із померлим.

На підставі наведеного позивач звернувся у суд із даним позовом, який просить задоволити із підстав наведених у ньому.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 подав до суду заяву, якою вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити, справу просив розглядати у відсутності позивача та його представника.

Голова Горішньозалучанської сільської ради ОСОБА_5 подав до суду заяву, якою просив справу розглядати у відсутності представника сільської ради, та вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проживають по сусідству із позивачем подали до суду заяви, якими повністю підтвердили факт спільного проживання у цивільному шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та спільного проживання із ними сина ОСОБА_2, позивача по справі ОСОБА_1

Судом із представлених документів, зокрема: із Довідки Горішньозалучанської сільської ради №976 від 04.05.2018р. та заяв свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.09.2018р. встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали спільно у цивільному шлюбі, разом із ними проживав син ОСОБА_2, позивач по справі ОСОБА_1

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту спільного проживання має для ОСОБА_1 юридичне значення, а саме для подальшого оформлення своїх прав на спадкове майно, а тому суд вважає, що вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цивільному шлюбі - слід задоволити.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Довідку Горішньозалучанської сільської ради №976 від 04.05.2018р.; Заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.09.2018р.; Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3; Свідоцтва про народження ОСОБА_1; Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га, що знаходиться на території Горішньозалучанської сільської ради, виданий ОСОБА_3 14.02.2003р. суд встановив, що на час смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач по справі ОСОБА_1 проживав із ними та вів спільне господарство, інших спадкоємців після їх смерті немає, а тому він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання відповідачем даного позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га., яка знаходиться на території Горішньозалучанської сільської ради.

На підставі наведеного, та ст. ст. 174, 328, 392, 1218, 1225, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 у цивільному шлюбі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га., яка знаходиться на території Горішньозалучанської сільської ради Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.