Рішення № 79784877, 08.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3903/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Тимошенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області) про: визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.10.2018 № 2044 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3»; визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 30.10.2018 № 298 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого оперативно-розшукового сектору відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію»; поновлення ОСОБА_3 з 30.10.2018 на посаді оперуповноваженого оперативно-розшукового сектору відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнення з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.10.2018 по день фактичного поновлення на службі в поліції без урахування обов'язкових податків та зборів.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що під час проведення службового розслідування відповідачем було порушено порядок його проведення, оскільки ОСОБА_3 не було ознайомлено з висновками службового розслідування, які гуртуються виключно на припущеннях. Вказані обставини є підставою для скасування оскаржуваних наказів. Також зазначив, що на дату винесення оскаржуваних наказів був відсутній протокол про адміністративне правопорушення за ознаками статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того звернув увагу суду на той факт, що скоєння ним кримінального злочину не встановлено.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 03.12.2018 прийнято позовну заяву ОСОБА_3 до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки проведеним службовим розслідуванням встановлено грубе порушення позивачем службової дисципліни, вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, а також вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, у діях, поведінці старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по відношенню до цивільних осіб, що підриває авторитет органів Національної поліції та знижує рівень довіри від населення, та у вчиненні дій, що мають ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - нанесення умисних тілесних ушкоджень поліцейському у зв'язку із виконанням службових обов'язків.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що відповідачем не надано доказів того, що участь позивача у події завдала істотної шкоди інтересам служби чи такі дії порочать честь працівника поліції, підривають довіру і авторитет органів поліції, та є несумісним із подальшим проходженням позивачем служби у поліції. Також зазначив, що внаслідок події не було завдано шкоди життю, здоров'ю чи майну третіх осіб, та сталося у час відпочинку, коли позивач перебував поза службою.

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь, у яких останній звернув увагу суду на той факт, що у відповіді на відзив фактично визнано вчинення позивачем дій, що утворюють склад дисциплінарного проступку, за який останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того зазначив, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві і відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні 30.01.2019 пояснила суду, що вона працює в пункті розповсюдження державної лотереї «Космолот». Події, які відбувалися 19.10.2018 о першій годині ночі добре не пам'ятає. У цей час у закладі було дуже багато людей, до неї і її колеги підійшли чотири чоловіки, які мали явні ознаки алкогольного сп'яніння, вимагали, щоб вони продали їм лотерейний квиток. Оскільки внутрішні правила закладу не дозволяють продавати лотерейні квитки особам, які мають ознаки алкогольного сп'яніння, вони відмовили їм. Зазначила, що чоловіки поводилися грубо, лаялись нецензурною мовою, чіплялися до них, один із них в цей час знімав їх на мобільний телефон, а тому вони викликали працівників державної служби охорони. Через деякий час вона виходила на вулицю покурити та бачила як двоє цих хлопців конфліктували з поліцейськими, а потім вони тікали, а поліцейські їх наздоганяли. Зовнішній вигляд цих хлопців не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_5, поліцейський Управління поліції охорони в Чернігівській області у судовому засіданні 30.01.2019, пояснив суду, що в жовтні 2018 року, вночі біля першої години їх викликали до пункту розповсюдження державної лотереї «Космолот», який знаходиться за адресою: проспект Миру, 194. Біля входу у приміщення закладу стояв молодий чоловік, який поводився агресивно, висловлювався нецензурно. ОСОБА_6 зайшов у приміщення закладу, а він залишився з молодим хлопцем, який продовжував погрожувати та лякати зв'язками, почав хапатися за його формений одяг. Коли з приміщення вийшов ОСОБА_6 з двома хлопцями, то вони повідомили цим особам про їх затримання, на що ті почали тікати. Один із них побіг через дорогу, зачепився за паркан і упав обличчям на асфальтну дорогу. При його затриманні він поводився агресивно, нецензурно висловлювався, мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, чинив опір їм, як поліцейським та ударив його по обличчю, а тому вони вирішили викликати ще один наряд поліції та швидку медичну допомогу цій особі. Коли приїхала швидка медична допомога, лікарі забрали його та повезли до обласної лікарні. Дії цієї особи підпадали під кваліфікацію дрібного хуліганства. Пізніше було з'ясовано, що цією особою був ОСОБА_3 Щодо нанесення йому тілесних ушкоджень при виконанні службових обов'язків він звертався до поліції за номером телефону 102.

Свідок ОСОБА_6, старший сержант, поліцейський у судовому засіданні 30.01.2019 пояснив суду, що за сигналом тривоги вони з ОСОБА_5 виїхали до пункту розповсюдження державної лотереї «Космолот», який знаходиться за адресою: проспект Миру, 194. Прибувши за вказаною адресою, помітили біля закладу особу, яка вела себе неадекватно, з нею залишився ОСОБА_5, а він зайшов до приміщення закладу для того, щоб з'ясувати, що трапилось. В приміщенні було двоє осіб, які мали ознаки алкогольного сп'яніння та вели себе неадекватно, а тому він запропонував їм залишити приміщення закладу. Коли вони вийшли на вулицю, він помітив, що особа, яка залишилася з ОСОБА_5, нецензурно виражалася, хапалася за формений одяг ОСОБА_5 Одна особа, яка разом з ним вийшла з приміщення, також почала нецензурно висловлюватися, а тому вони з колегою повідомили їм про затримання. В цей час ці особи почали тікати, одна з них побігла через дорогу, зачепилася за паркан та упала обличчям на асфальтну дорогу. Вони її затримали та викликали другий наряд поліції для підтримки і швидку медичну допомогу для надання допомоги цій особі. При затриманні особи, ця особа нанесла ОСОБА_5 удар в обличчя. Вважає, що дії цієї особи підпадають під кваліфікацію дрібного хуліганства, оскільки ця особа порушувала етичні норми, висловлювалася нецензурно, мала явні ознаки алкогольного сп'яніння, нанесла удар поліцейському при виконанні ним службових обов'язків.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні 04.02.2019 пояснив, що в жовтні 2018 року, який день не пам'ятає, він біля 22:00 зустрівся з ОСОБА_3, у цей вечір він випив пиво, а ОСОБА_3 не вживав з ним спиртні напої. Разом вони зайшли до пункту розповсюдження державної лотереї «Космолот», який знаходиться за адресою: проспект Миру, 194. В закладі була компанія чоловіків з ознаками алкогольного сп'яніння, яка вела себе агресивно. Пізніше до закладу під'їхала машина поліцейських. Вони з ОСОБА_3 не порушували громадський порядок та не приймали участі в конфлікті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15.08.2009 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 31.10.2018 - в Національній поліції, з 09.12.2016 - на посаді оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (далі - оперуповноважений оперативно-пошукового сектору ВКП ЧВП ГУНП в Чернігівській області) (старший лейтенант поліції), що підтверджується копією трудової книжки позивача від 20.08.2009 серії НОМЕР_2, наказами начальника ГУНП в Чернігівській області Альохіна Е.В. по особовому складу від 07.11.2015 № 3 о/с та від 09.12.2016 № 246 о/с (а.с. 14-15, 50-51).

19.10.2018 начальником ГУНП в Чернігівській області Альохіним Е.В. видано наказ №1840 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», відповідно до якого призначено службове розслідування за фактом події, яка мала місце 19.10.2018 за участю оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору ВКП ЧВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, проведення якого доручено утвореній дисциплінарній комісії (а.с.38).

25.10.2018 проведено засідання дисциплінарної комісії, яка, за результатами розгляду матеріалів службового розслідування, прийшла до висновку, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та вирішила зокрема, скласти висновок службового розслідування, який подати на затвердження начальнику ГУНП в Чернігівській області (а.с.33-34).

За результатами проведеного службового розслідування 26.10.2018 комісією ГУНП в Чернігівській області складено висновок службового розслідування за фактом події, що мала місце 19.10.2018 за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, яким, зокрема, за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, в частині вчинення дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та вчиненні дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору ВКП ЧВП ГУНП в Чернігівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.35-37).

26.10.2018 висновок службового розслідування затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області Альохіним Е.В.

На підставі висновку службового розслідування, 29.10.2018 начальником ГУНП в Чернігівській області Альохіним Е.В. видано наказ №2044 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору ВКП ЧВП ГУНП в Чернігівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3.», яким ОСОБА_3, за вказані у висновку службового розслідування порушення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції (а.с.45).

У свою чергу, на підставі наказу начальника ГУНП в Чернігівській області Альохіна Е.В. від 29.10.2018 №2044 та висновку службового розслідування ГУНП в Чернігівській області від 26.10.2018, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області Альохіна Е.В. від 30.10.2018 №298 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору ВКП ЧВП ГУНП в Чернігівській області, звільнено зі служби в поліції з 31.10.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с.52).

Вважаючи оскаржувані накази протиправними та такими, які підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді із виплатою відповідних сум грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2327-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У свою чергу, Законом України від 15.03.2018 №2327-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут НПУ), який, відповідно до преамбули, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ).

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту НПУ за порушення службової дисципліни поліцейські, незалежно від займаної посади та спеціального звання, несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту НПУ).

Згідно з частинами 3, 5 статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частинами 1, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частини 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706 (далі - Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, виявляти повагу до гідності кожної людини; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Правил етичної поведінки передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

У свою чергу, згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (далі - Інструкція №230), чинна на момент проведення службового розслідування відносно позивача), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Особа рядового та начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення (пункт 6.3. розділу VI Інструкції №230).

В силу пункту 8.1 розділу VIII Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до частини 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Згідно зі статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.10.2018 №2044 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3», суд зазначає наступне.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

При цьому в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Зі змісту висновку службового розслідування від 26.10.2018 випливає, що порушення позивачем службової дисципліни полягає в ігноруванні обов'язків поліцейського та вчинення дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже до спірних правовідносин застосовуються приписи Дисциплінарного статуту НПУ щодо порядку накладання дисциплінарних стягнень та, відповідно, Інструкції №230 щодо порядку проведення службового розслідування.

Зі змісту службового розслідування та показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 випливає висновок про активну участь позивача у конфлікті між поліцейськими та цивільними особами, а також у нанесенні сержанту поліції ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді забою м'яких тканин обличчя.

При цьому позивач не вжив жодних заходів щодо припинення порушення громадського порядку і спокою громадян.

Наведене зумовлює висновок про порушення позивачем службової дисципліни внаслідок недотримання вимог Присяги поліцейського, норм професійної етики, визначених Правилами етичної поведінки, та визначених Дисциплінарним статутом НПУ обов'язків.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 14.11.2018 у справі № 825/1779/17 (адміністративне провадження № К/9901/49629/18), яку, у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_7, оскільки в матеріалах службового розслідування містяться письмові пояснення ОСОБА_3, в яких позивач повідомив, що 18.10.2018 біля 22:00 год. він разом з ОСОБА_7 випили пляшку горілки.

Посилання ОСОБА_3 на той факт, що на дату винесення оскаржуваних наказів був відсутній протокол про адміністративне правопорушення за ознаками статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд відхиляє з огляду на приписи частини 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Суд відхиляє також посилання позивача на той факт, що його не було ознайомлено з висновками службового розслідування, як на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження подання ним письмового рапорту про ознайомлення з висновком службового розслідування згідно з пунктом 6.3. розділу VI Інструкції №230.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у ГУНП в Чернігівській області були підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.10.2018 № 2044 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3» задоволенню не підлягає.

Водночас не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо: визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 30.10.2018 № 298 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого оперативно-розшукового сектору відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію»; поновлення ОСОБА_3 з 30.10.2018 на посаді оперуповноваженого оперативно-розшукового сектору відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнення з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.10.2018 по день фактичного поновлення на службі в поліції без урахування обов'язкових податків та зборів, оскільки є похідними від основної позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 12.02.2019.

Позивач: ОСОБА_3, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 40108651.

Суддя В.В. Падій