Ухвала суду № 79784448, 04.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

04 лютого 2019 року справа №826/14051/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: Глазачевої Я.А.;

третьої особи 1: не з'явились;

третьої особи 2: ОСОБА_2;

третьої особи 3: не з'явились;

третьої особи 4: не з'явились

розглянувши у судовому засіданні питання щодо закриття провадження в адміністративній справі

за позовом до треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ВАСС" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ" 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляріс" 4. ОСОБА_3провизнання протиправним та скасування акта, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати: 1) визнати протиправним та скасувати акт обстеження земельної ділянки від 12 червня 2017 року №17-0878-04; 2) визнати незаконними дії відповідача щодо вилучення запису з міського земельного кадастру щодо позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ВАСС" як користувачів земельної ділянки, обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 та внесення записів до бази даних міського земельного кадастру, а саме щодо внесення громадянки ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ" як користувачів земельної ділянки, обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1; 3) зобов'язати відповідача виключити відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ" та ОСОБА_3 як користувачів земельної ділянки, обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 з міського земельного кадастру та внести відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ВАСС" як користувачів земельної ділянки, обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1; 4) визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання позивача на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та зобов'язати вчинити дії в межах наданих йому повноважень; 5) зобов'язати відповідача підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0750 га для експлуатації та обслуговування будівлі побуту і торгівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14051/17 та призначено до судового розгляду.

У зв'язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді ОСОБА_4. справу передано на повторний автоматизований розподіл.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2018 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/14051/17 та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляріс" та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судовому засіданні 04 лютого 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, питання про що поставлено на обговорення, присутні представники відповідача та третьої особи 2 необхідність закриття провадження у справі підтримали; інші особи своїх представників до суду не направили.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як свідчить зміст позовної заяви, спірні правовідносини виникли внаслідок того, що ТОВ "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" заперечує право користування ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ" на земельну ділянку, обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, та зазначає про підроблення вказаними особами документів з метою захоплення будівлі на цій ділянці. Крім того, позивач наполягає на законності користування ТОВ "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ВАСС" згаданою земельною ділянкою, зважаючи на наявність правовстановлюючих документів на будівлю, розташовану на ній. У зв'язку із чим позивач вважає, що дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вилучення запису з міського земельного кадастру про позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ВАСС" як користувачів земельної ділянки, обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 та внесення записів до бази даних міського земельного кадастру відомостей про ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ" як користувачів цієї земельної ділянки, є незаконними.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У пункті 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналогічні за змістом містить нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, чинна з 15 грудня 2017 року.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Згідно із частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), а саме: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із пунктом 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 чинної з 15 грудня 2017 року редакції Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного та господарського судочинства є змагальність сторін.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Аналіз змісту наведених статей Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних і господарських справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Враховуючи викладене, суд вважає, що звернення ТОВ "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" до суду пов'язане із захистом права користування земельною ділянкою обліковий код НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, та права власності на будівлю, розташовану на вказаній земельній ділянці, від протиправних, на його думку, дій ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ", а тому приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства як такої, у якій відсутні ознаки публічно-правового спору. Такий спір має приватноправовий характер і, в залежності від суб'єктного складу сторін (за участю фізичної особи ОСОБА_3 або за участю юридичних осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ"), має вирішуватися за правилами цивільного або господарського судочинства відповідним місцевим загальним або господарським судом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13 червня 2018 року у справі №583/2715/16-ц, провадження №14-174цс18.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі №826/14051/17 підлягає закриттю, а заявлені вимоги належить розглядати відповідним місцевим загальним або господарським судом.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 238, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі №826/14051/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРОВА 52А ЕСТЕЙТ" до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ВАСС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯРІС КОМПАНІ" та ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування акта, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко