Рішення № 79784388, 12.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Київ №826/5403/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018р. позивач звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Центральне ОУПФУ в м. Києві), правонаступником якого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №203 є ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у поверненні безпідставно стягнутого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7375,80 грн.;

- зобов'язати відповідача звернутися із поданням до Управління ДКС у Печерському районі м. Києва для повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7375,80 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 31.07.2017 придбав квартиру №107 у м. Києві по вул. Практичній, буд. 1, у зв'язку з чим сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне стра-хування у розмірі 7375,80 грн. Оскільки згідно з п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" звільняються від сплати збору особи, які прид-бавають житло вперше, він звернувся до Центрального ОУПФУ в м. Києві з вимогою повер-нути безпідставно стягнуті кошти, але жодної відповіді на своє звернення він не отримав, що, на його думку, є порушенням ст.ст. 15, 20 Закону України "Про звернення громадян". Вважає таке ігнорування його звернення як відмову від у задоволенні своїх вимог.

ГУ ПФУ в м. Києві подано до суду відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією відносно прав власності на нерухоме майно, натомість додані до позовної заяви документи беззаперечно не свідчать про те, що придбання вказаного житла здійснено позивачем вперше. Крім цього, відповідач зазначив про пропуск позивачем строку для звер-нення до суду із цим позовом, так як спірну суму збору позивачем сплачено 31.07.2017, а до суду із цим позовом він звернувся лише 02.04.2018.

Ухвалою суду від 14.01.2019 призначено судове засідання для розгляду справи по суті та запропоновано позивачу у строк до 07.02.2019 подати до суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Дер-жавного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна що-до суб'єкта за параметрами запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: фізична особа; РНОКПП позивача; пошук за частковим співпадінням.

До судового засідання сторони не прибули. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Запропонованих судом доказів позивач не подав, причин чого суду не повідомив. Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

При вирішенні справи по суті судом взято до розгляду як належні та допустимі докази надані позивачем копії квитанції від 31.07.2017 №0.0.818515065.1 про сплату збору на обо-в'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7375,80 грн. (а.с. 7), договору купівлі-прода-жу квартири від 31.07.2017 (а.с. 8), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2017 №93309341 (а.с. 9), заяви начальнику Центрального ОУПФУ в м. Києві без дати і номеру про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 18), поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №0302208645796 від 09.10.2017 (а.с. 10).

Судом не взято до розгляду надані позивачем копії його заяви начальнику Управління ДКС у Печерському районі м. Києва про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування без дати і номеру (а.с. 19), поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №0302208645788 від 09.10.2017 (а.с. 11) згідно з ч. 4 ст. 73 КАС України та огляду на неналежність цих доказів до предмету спору і предмету доказування по справі.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні факти і відповідні їм право-відносини.

На підставі копій договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2017, нотаріально пос-відченого і зареєстрованого в реєстрі за №903 (а.с. 8) і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2017 №93309341 (а.с. 9) судом встановлено, що 31.07.2017 позивачем придбано квартиру квартира АДРЕСА_1. При цьому позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пен-сійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу у сумі 7375,80 грн., що підтверджується копією квитанції від 31.07.2017 №0.0.818515065.1 (а.с. 7).

На підставі копій заяви позивача начальнику Центрального ОУПФУ в м. Києві без дати і номеру про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 18) та поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №0302208645796 від 09.10.2017 (а.с. 10) судом встановлено, що 09.10.2017 позивач звернувся до Центрального ОУПФУ в м. Києві із заявою про повернення на його банківський рахунок сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7449,56 грн. До заяви позивач додав копію квитанції від 31.07.2017 №0.0.818515065.1.

Як стверджує позивач і не спростував відповідач, Центральним ОУПФУ в м. Києві відповідь на вказану заяву не надано.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення позивачу сплаченого ним збору.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страху-вання визначено положеннями Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обо-в'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 9 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсій-не страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабіне-ту Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з п. 151 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, орга-нізаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло вперше.

Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до дер-жавного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (абз. 1).

Згідно з п. 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету <…> (абз. 1).

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, плате-жів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких пок-ладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абз. 2).

Стверджуючи у позовній заяві про придбання житла вперше позивач відповідних до-казів на підтвердження цього факту до суду не надав. З наданих позивачем доказів, які були взяті судом до розгляду, вбачаються лише факти придбання квартири позивачем, реєстрації за ним права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та сплату ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7375,80 грн., що відповідачем не заперечувалося.

Оскільки обставина придбання житла вперше не визнається відповідачем у відзиві, який зазначив, що надані до позову документи беззаперечно не свідчать про те, що прид-бання житла здійснено позивачем вперше, а також відсутні передбачені ст. 78 КАС України підстави для звільнення від доказування цієї обставини, то згідно з визначеним у ст. 77 КАС України розподілом обов'язку доказування тягар доведення придбання житла вперше покла-дається саме на позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В ухвалі від 14.01.2019 суд зазначив про ненадання позивачем відповідних доказів придбання житла вперше і зауважив, що таким доказом може бути, але не виключно, інфор-мація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про зареєстровані позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, інші речові права, іпотеки, обтяження. На підставі ч. 3 ст. 77 КАС України запропо-нував позивачу у строк до 07.02.2019 подати до суду інформацію з Державного реєстру речо-вих прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєс-тру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за параметрами запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: фізична особа; РНОКПП позивача; пошук за частковим співпадінням.

Як зазначив суд вище, запропонованих доказів позивач не подав, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим та згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів, жоден з яких окремо, а ні у своїй сукупності, не свідчать про придбання позивачем житла вперше.

З огляду на недоведеність позивачем придбання житла вперше, підстав вважати поми-лковою/надмірною сплату позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7375,80 грн. у суду не має, а відтак відсутні підстави для висновку про набуття пози-вачем права на повернення йому цих коштів.

За цих обставин у відповідача були відсутні підстав для складення подання до відпо-відного органу Казначейства про повернення цих коштів позивачу, а тому не складення тако-го подання не порушує права позивача на повернення йому коштів, оскільки набуття такого права позивач не довів.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що Центральним ОУПФУ в м. Києві не прий-малося рішення про відмову у задоволенні заяви позивача від 09.10.2017, суд вважає безпід-ставною вимогу про визнання протиправної відмови відповідача у поверненні безпідставно стягнутого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7375,80 грн.

Зважаючи на відсутність порушення права позивача про повернення коштів у розмірі 7375,80 грн., за захистом якого він звернувся до суду, не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача звернутися до відповідного органу Казначейства з поданням про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне стра-хування у розмірі 7535,80 грн.

Таким чином, суд вважає даний адміністративний позов необґрунтованим.

Щодо порушення вимог ст.ст. 15, 20 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян", то такі твердження позивача є вірними і не спростованими відпові-дачем, який не подав до суду доказів розгляду заяви позивача від 09.10.2017 і надання на неї відповіді у встановленому цим Законом порядку і строк.

Проте, матеріально-правовими підставами для звернення до суду з даним позовом, як зазначив у позовній заяві позивач, є п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове держ-жавне пенсійне страхування", згідно з яким особа, що придбаває житло вперше не є платни-ком збору на обов'язкове пенсійне страхування, та право позивача на повернення йому помилково сплаченого збору.

Оскільки суть спору стосується повернення позивачу помилково сплаченого, на його думку, збору й позов поданий позивачем на захист саме цього права, а не права позивача на розгляд його звернення, що передбачене Законом України "Про звернення громадян", то суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог і предмету доказування по справі, оскільки це не призведе до захисту прав позивача, про які він просить у позові.

Вирішуючи справу, суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення позивачем вста-новленого КАС України шестимісячного строку для звернення до суду із цим позовом, адже відлік цього строку в спірних правовідносинах розпочався не після сплати ним збору на обо-в'язкове державне пенсійне страхування, а наступного дня після закінчення встановленого законом строку для розгляду заяви позивача від 09.10.2017. Станом на дату подання цього позову (02.04.2018) вказаний строк звернення до суду не сплинув.

Також суд відхиляє як помилкові заперечення відповідача про те, що до спірних пра-вовідносин підлягає застосуванню Порядок виконання рішень про стягнення коштів держав-ного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, а не Порядок №787.

З огляду на відмову в задоволенні позову і згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 704,80 грн., сплачений позивачем згідно з квитанцією №0.0.1002263801.1 від 02.04.2018, не підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

Стягувач: ОСОБА_1;

01001, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-298 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко