Вирок № 79783798, 13.02.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5025/18

Провадження № 1-кп/591/239/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Клімашевської І.В.,

з участю секретаря Бацман Д.С.,

прокурора Алєксєєва А.О.,

захисника Шевченка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, громадянина України, не одруженого, працюючого монтажником-складальником металопластикових конструкцій ПП «Магнат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-04.08.1993 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 81, ст. 42, ст. 45 КК України до 3 років позбавлення волі;

-29.03.2001 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 143, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-12.12.2002 року Садгорським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі;

-13.09.2004 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 395 КК України до 6 місяців арешту;

-30.09.2005 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-18.12.2007 року судом Крюківського району м. Кременчук за ст. 391, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі;

-01.03.2010 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

-20.09.2013 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

-28.01.2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186,ч. 2 ст. 186 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2018 року близько 12 годин 00 хвилин, перебуваючи неподалік буд. 17 по вул. Троїцька в м. Суми, ОСОБА_2 побачив на громадянці ОСОБА_3 золотий ланцюжок, в цей час у нього виник умисел на заволодіння майном потерпілої. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом, відкрито, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок заподіяння матеріальної шкоди потерпілій, ОСОБА_2, наблизився до потерпілої, шляхом ривка зірвав золотий ланцюжок, вартістю 5911 грн. 90 коп. З місця вчинення злочину ОСОБА_2 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що в обідній час одного з днів липня 2018 року він йшов по вул.Троїцька у м.Суми, побачив потерпілу, а також те, що у неї на шиї є золотий ланцюжок. Він підійшов до неї, ривком зірвав ланцюжок та пішов до себе додому, в подальшому здав його до ломбарду. Свою вину він визнає, мав намір відшкодувати потерпілій завдані збитки, проте, йому завадили сімейні обставини, просив вибачення у потерпілої.

Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення майна, що належало ОСОБА_3, тобто - грабіж, кваліфікуючою ознакою якого є - вчинення повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого: а саме те, що обвинувачений неодноразово судимий, вчинив злочин, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку психдиспансері не перебуває, але перебуває на диспансерному обліку в наркодиспансері з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.

Крім того, суд бере до уваги наявність пом'якшуючих обставин, таких як: повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі.

Крім того, оскільки ризики того, що ОСОБА_2, знаходячись на волі, зможе вчинти інші кримінальні правопорушення, а також переховуватись від суду, суд вважає, що до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 необхідно залишити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

По справі потерпілою ОСОБА_3 заявлявся цивільний позов про стягнення на її користь з ОСОБА_2 12000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

В судовому засіданні потерпіла вимоги позову підтримала в повному обсязі та просила стягнути з ОСОБА_2 суми коштів, зазначеної у позові, оскільки обвинуваченим ані моральної , ані матеріальної шкоди не відшкодовано.

ОСОБА_2 визнав вказаний позов, заявляв, що бажав виплатити суми збитків.

Захисник зазначав, що сума завдана злочином визначена в обвинувальному акті, тому і згідно цивільного позову підлягає стягненню 5911,00 грн., а по визначенню розміру моральної шкоди поклався на розсуд суду.

Суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки вказана в позові сума матеріальних збитків в розмірі 12000 грн. не доведена належними і допустимими доказами. Згідно наданого суду товарного чеку вартість золотого ланцюжку становила станом на день купівлі, 10.12.2013 року - 12000 грн. В той же час, вартість золотого ланцюжка, яка становить 5911,90 грн. - є обставиною, яка встановлювалась експертним шляхом під час досудового розслідування і під час судового розгляду даної справи учасники процесу , і в першу чергу - потерпіла, визнали таку обставину та не оспорювали.

В той же час, суд вважає за необхідне задовольнити повністю вимоги потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, оскільки заявлена сума в повному обсязі визнана обвинуваченим та відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, враховує ступінь та форму вини обвинуваченого, характер психологічного стресу та душевних страждань, які потерпіла зазнала внаслідок вказаної події.

Згідно із ст.ст.118, 124 КПК України з ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 858,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді 4 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати з дня його затримання, а саме: з 29.01.2019 року, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зарахувати строк тримання під вартою з 29.01.2019 року, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі за проведену експертизу в сумі 858,00 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, та 5911,90 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази:куртку, яка належить ОСОБА_2 та була передана йому під зберігальну розписку, - після набрання вироком законної сили вважати повернутою законному володільцю - ОСОБА_2.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний райсуд м. Суми, а для засудженого - з моменту вручення копії вироку.

Суддя Клімашевська І.В.