Ухвала суду № 79783256, 12.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/106/19

УХВАЛА

12 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Саратського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18» про стягнення заборгованості, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Саратського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 3724,42 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку протягом листопада 2017 року – грудня 2018 року включно пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою суду від 14.01.2019 року зазначений адміністративний позов залишено без руху позивачу встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду (в кількості примірників, в т.ч. для учасників справи):

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що на адресу Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18» були надіслані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з листопада 2017 року та з січня 2018 року, – на належну повну адресу Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18», або письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, – у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34310206084032; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626, або зазначення правових підстав та надання доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору.

Ухвалу суду від 14 січня 2019 року отримано позивачем 22.01.2019 року, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення. Тобто, граничний строк усунення позивачем недоліків цієї позовної заяви, з урахуванням вихідного дня, є – 28.01.2019 року включно.

28.01.2019 року до суду поштою від позивача надійшла заява «про усунення недоліків позовної заяви та про звільнення від сплати судового збору», вхід. № 3243/19, якою ухвалу суду від 14.01.2019 року позивачем не виконано.

1. У заяві, вхід. № 3243/19 від 28.01.2019 року, позивач повторно просить звільнити його від сплати судового збору за подання адміністративного позову, з тих саме підстав, що були зазначені у позові та яким надано оцінку в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 14.01.2019 року, а саме у зв’язку з відсутністю грошових коштів, призначених для цієї мети, про що свідчить довідка позивача, яка була додана до позовної заяви.

Проте, по-перше, вищенаведене не спростовує факт не усунення позивачем встановленого судом недоліку позовної заяви.

По-друге, згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

По-третє, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та усталеної практики Європейського суду з прав людини, права, гарантовані ст. 6 Конвенції, в т.ч. право доступу до суду, – не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута. (див. рішення «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).

В даному випадку доступ особи до суду обмежується законом.

Так, за правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалах від 14.08.2018 року у справі № 815/6828/17 (провадження № К/9901/53484/18) та від 30.01.2019 року у справі № 1340/4494/18 (провадження № К/9901/3155/19).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що повторне клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору – є необґрунтованим, не доведеним та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Тобто, встановлений судом недолік позовної заяви не усунуто позивачем у спосіб, встановлений ухвалою суду від 14.01.2019 року згідно ч. 3 ст. 161 КАС України.

2. Щодо усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду (в кількості примірників, в т.ч. для учасників справи): доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що на адресу Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18» були надіслані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з листопада 2017 року та з січня 2018 року, – на належну повну адресу Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18», або письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, – у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання, – позивачем у заяві, вхід. № 3243/19 від 28.01.2019 року, не наведено жодних причин/підстав їх не усунення.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як вбачається з наведеної норми закону, вона є для судді зобов’язальною та безальтернативною.

Повідомлення «Укрпошти» про вручення позивачу поштового відправлення – ухвали суду від 14 січня 2019 року отримано судом 11.02.2019 року, про що свідчить штамп Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Станом на 12.02.2019 року позивач недоліки позовної заяви не усунув, клопотання про продовження строку, встановленого судом для їх усунення, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 121 КАС України, тощо не подав.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Саратського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Відкритого акціонерного товариства «Дунайвобуд-18» про стягнення заборгованості – повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суддя М.Г. Цховребова