Рішення № 79783054, 11.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 р. Справа№200/14571/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, зокрема, що є внутрішньо переміщеною особою, яка за місцем фактичного проживання перебувала на обліку у відповідача і йому з 01.12.2016 року було призначено пенсію, про що надіслано відповідне повідомлення.

Між тим, пенсію позивачу виплачено не було, у зв’язку з чим він звернувся до відповідача і йому пояснили, що після додаткової перевірки документів про страховий стаж пенсія буде виплачена на картковий рахунок.

В подальшому на запит адвоката позивача відповідачем надано відповідь від 21.05.2018 року № 7918/02, в якій повідомлено, що не змогли перевірити документи. Пізніше надана відповідь від 05.11.2018 року № 15656/02, в якій повідомлено, що позивач не має право на призначення пенсії за віком у зв’язку з тим, що відповідач не мав можливості перевірити довідку, що видана колишнім роботодавцем позивача, яка хоча і відображує всі пільгові періоди роботи, однак видана на підставі первинних документів ПрАТ «Харцизький трубний завод», які натепер знаходяться на не підконтрольній українські владі території, і тому орган Пенсійного фонду не може перевірити дійсність виданої довідки.

Вважав свої права порушеними, оскільки в підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 надав і трудову книжку, і інші необхідні документи. А неможливість державного органу здійснити перевірку документів не може бути підставою для відмови громадянину України в реалізації його права на пенсію

Вважаючи, що відповідачем порушено право на пенсійне забезпечення, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зняття з 01.12.2016 року з обліку пенсійної справи № 87884, за якою ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з п. «б» ст. 13 та п. 2 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити йому з 01.12.2016 року пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з п. «б» ст. 13 та п. 2 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи: з 07.09.1992 року по 20.10.1993 року; з 27.08.1996 року по 27.12.1996 року; з 28.12.1996 року по 07.12.1999 року таз 29.12.2000 року по 30.11.2003 року; з 01.12.2003 року по 28.02.2005 року; з 01.03.2005 року по 15.03.2005 року; з 16.03.2005 по 23.06.2005 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що на підставі заяви позивача від 16.01.2017 року протоколом від 24.01.2017 року №111, який є рішенням про призначення пенсії, позивачу з 01.12.2016 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з п. «б» ст. 13 та п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розпорядженням від 24.01.2017 року виплата пенсії з 01.12.2016 року призупинена до отримання акту перевірки достовірності документів про пільговий характер роботи позивача, що подані для призначення пенсії. Так довідка від 08.12.2016 року №4.3-24/712 про підтвердження пільгового стажу роботи позивача на Харцизькому державному трубному заводі видана ПрАТ «Харцизький трубний завод» - перереєстрованим підприємством на підставі первинних документів, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

24.01.2017 року відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області направлено запит щодо перевірки його роботи на Харцизькому державному трубному заводі. 09.06.2017 року від Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполі Донецької області отримано лист №6255/06 про неможливість проведення перевірки документів, оскільки вказаний завод вимушений був залишити виробничі потужності на непідконтрольній українській владі території.

Розпорядженням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.05.2018 року пенсійну справу позивача знято з обліку з 01.12.2016 року через відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, довідкою ПрАТ «Харцизький трубний завод» від 08.12.2016 року №4.3-24/712 підтверджено періоди пільгового характеру роботи, а саме: з 07.09.1992 року по 20.10.1993 року; з 28.12.1996 року по 07.12.1996 року та з 29.12.2000 року по 30.11.2003 року; з 01.12.2003 року по 28.02.2005 року; з 01.03.2005 року по 15.03.2005 року; з 16.03.2005 року по 23.06.2005 року.

Згідно із зазначеною уточнюючою довідкою щодо періоду роботи з 27.08.1996 року по 27.12.1996 року позивач не має права на пільгове пенсійне забезпечення тому, що робоче місце слюсаря-ремонтника ділянки технічного нагляду та ремонту будівель і споруд трубоелектрозварювального цеху №2 не атестовано.

Вважав, що не порушив права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач також подав письмові пояснення, в яких зазначав, що протокол від 24.01.2017 року №111, яким позивачу з 01.12.2016 року призначено пенсію, є рішенням органу Пенсійного фонду України про призначення позивачу пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Харцизьк Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території (м. Бахмут Донецької обл.), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Перебував на обліку у відповідача (який на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 є правонаступником Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області) як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, рішенням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.01.2017 року, яке відображено в протоколі від 24.01.2017 року №111, на підставі заяви позивача від 16.01.2017 року позивачу з 01.12.2016 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з п. «б» ст. 13 та п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 5 669,31 грн.

Про вказані обставини позивачу надіслано повідомлення, в якому зазначено, що пенсію призначено з урахуванням трудового стажу 38 років 5 місяців 10 днів: з 01.09.1977 року по 01.07.1978 року з 01.09.1978 року по 17.06.1983 року з 12.11.1983 року по 06.05.1985 року з 16.07.1985 року по 31.08.1992 року з 07.09.1992 року по 31.01.1995 року з 02.02.1995 року по 12.08.1996 року з 27.08.1996 року по 30.11.2016 року, в тому числі за 8 років 6 місяці 20 днів робота за списком №2, в тому числі за 1 рік 5 місяців 25 днів військова служба. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи після 01.07.2000 року по 30.11.2016 року. Розмір пенсії з 01.12.2016 по 30.11.2019 року становить 5669,31 грн.

Разом з повідомленням надіслано рішення Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.01.2017 року № 27, яким не зараховано до страхового стражу період роботи з 11.08.1983 року по 28.10.1983 року, а періоди роботи з 16.07.1985 року по 31.08.1992 року зараховано при призначення пенсії за віком.

Після призначення пенсії позивачу видано пенсійне посвідчення.

Між тим, пенсію позивачу виплачено не було.

Розпорядженням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.05.2018 року пенсійну справу позивача № 878841 з 01.12.2016 року знято з обліку у зв’язку з неможливістю провести зустрічну перевірку первинних документів. В обґрунтування відповідач послався на ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Фактично позивачу з 01.12.2016 року призначено і відразу же припинено виплату пенсії; виплата пенсії позивачу не проводилася, що підтверджується атестатом з пенсійної справи позивача.

На запит адвоката позивача щодо невиплати пенсії відповідачем надано відповіді від 21.05.2018 року № 7918/02 та від 05.11.2018 року № 15656/02, в яких повідомлено, що за результатами перевірки документів позивача встановлено, що місце проживання позивача за вказаною у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи адресою не підтверджено. Також повідомлено, що орган Пенсійного фонду не мав можливості перевірити довідку про пільговий характер роботи позивача, яка видана ПАТ «Харцизький трубний завод», яке розташовано у м. Маріуполі Донецької області та є правонаступником Харцизького державного трубного заводу. У зв’язку з цим пенсійну справу позивача взято на облік без проведення пенсійних виплат.

Також повідомлено, що Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на запит відповідача повідомило, що перевірити достовірність даних, що зазначені в довідці про пільговий характер роботи позивача, яка видана ПАТ «Харцизький трубний завод», немає можливості у зв’язку з тим, що керівництво заводу було змушене залишити виробничі потужності, що розташовані на непідконтрольній українській владі території у м. Харцизьку, втратило контроль над майном та можливість здійснювати господарську діяльність.

Судом також встановлено, що довідкою ПрАТ «Харцизький трубний завод» від 08.12.2016 року №4.3-24/712 підтверджено пільговий характер роботи позивача по списку №2 щодо періодів: з 07.09.1992 року по 20.10.1993 року; з 28.12.1996 року по 07.12.1996 року та з 29.12.2000 року по 30.11.2003 року; з 01.12.2003 року по 28.02.2005 року; з 01.03.2005 року по 15.03.2005 року; з 16.03.2005 року по 23.06.2005 року.

Разом з тим, відповідно до вказаної довідки період роботи позивача з 27.08.1996 року по 27.12.1996 року в якості слюсаря-ремонтника ділянки технічного нагляду та ремонту приміщень та споруд трубоелектрозварювального цеху №2 не користується правом на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки робоче місце позивача не атестовано.

Вказані обставини також визнаються відповідачем, про що зазначено у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Також вказаним пунктом визначені умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах до досягнення відповідного віку і за відсутності відповідного страхового стажу.

Відповідно до п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 є зайнятість особи повний робочий день на роботах, що передбачені списком № 2, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявності відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Разом з тим, відповідач не відмовляв позивачу в призначенні пенсії.

Позивачу з 01.12.2016 року було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з п. «б» ст. 13 та п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.

Протокол від 24.01.2017 року №111, яким позивачу з 01.12.2016 року призначено пенсію, і який є рішенням органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії, що також підтверджено поясненнями відповідача, не є предметом спірних правовідносин.

Однак, розпорядженням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.05.2018 року пенсійну справу позивача № 878841 з 01.12.2016 року знято з обліку у зв’язку з неможливістю провести зустрічну перевірку первинних документів. В обґрунтування відповідач послався на ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Фактично позивачу з 01.12.2016 року призначено і відразу же припинено виплату пенсії, про що пізніше прийнято розпорядження від 18.05.2018 року.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені в ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.

Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав – не приймалося.

Посилання відповідача на те, що підставою для невиплати позивачу пенсії стала неможливість провести зустрічну перевірку первинних документів, а саме уточнюючої довідки ПрАТ «Харцизький трубний завод» від 08.12.2016 року №4.3-24/712, оскільки вона видана підприємством, яке хоча і перереєструвалося на території України, однак його виробничі потужності та документи залишилися на тимчасово непідконтрольній українській владі території, і провести перевірку уточнюючої довідки неможливо, - є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.

Отже, орган Пенсійного фонду України повинен приймати до розгляду і враховувати довідки підприємств, що складені на підставі таких документів.

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Припиненням виплати пенсії з підстав, що не передбачені законом, порушено право позивача на отримання пенсії, на що позивач мав законні очікування.

З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню частково і іншим шляхом: рішення суб’єкта владних повноважень (розпорядження Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.05.2018 року) підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а порушені права – захисту шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з дня припинення її виплати зі сплатою заборгованість по ній (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нарахування та виплата позивачу пенсії має відбуватися з 01.12.2016 року на підставі протоколу Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.01.2017 року №111, який є рішенням про призначення пенсії.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (84506, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.05.2018 року.

Зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 та п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.12.2016 року зі сплатою заборгованості по ній.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 (84506, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 11 лютого 2019 року.

Суддя Логойда Т. В.