Рішення № 79782801, 10.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2019 року 11:01Справа № 280/4289/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

та представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.04.2018 №0045514901 та №0045534901.

Ухвалою суду від 16.10.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 21.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №280/4289/18 та призначено судове засідання на 17.12.2018.

Судом оголошено перерву до 17.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Авангард-Інвест» зазначає, що камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 28.02.2018 №0428/08-01-49-01/32692239, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведено повторно за той самий період, із тих самих підстав та з того самого предмету, що і камеральну перевірку, результати якої оформлено актом від 19.01.2018 №0192/08-01-49-01/32692239. Також вказує, що акт камеральної перевірки від 28.02.2018 отримано позивачем 06.03.2018, отже у відповідності до приписів п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України контролюючий орган мав право винести податкові повідомлення-рішення у строк до 21.03.2018 (протягом десяти робочих днів), проте вказаний строк відповідачем порушено. За таких обставин, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві (вх. від 17.12.2018 №41277) зазначає, що акт перевірки від 28.02.2018 №0428/08-01-49-01/32692239 отримано уповноваженою особою підприємства 12.04.2018. Крім того, камеральну перевірку, результати якої оформлено актом від 28.02.2018 №0428/08-01-49-01/32692239, проведено з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період травень – серпень 2017 року, а камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.01.2018 №0192/08-01-49-01/32692239 – з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період травень – грудень 2017 року, тобто предмет перевірок є різним. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 10.01.2019 на підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (код ЄДРПОУ 32692239) зареєстроване в якості юридичної особи.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку ст. 76 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Авангард-Інвест», за результатами якої складено акт від 28.02.2018 №0428/08-01-49-01/32692239. Перевіркою встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум грошових зобов’язань з податку на додану вартість по деклараціям: від 21.08.2017 №9168537845, від 20.07.2017 №1778373223, від 16.05.2017 №9090994209, від 20.06.2017 №9117291674 та уточнюючим розрахункам податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 22.08.2017 №9169653816 та від 28.08.2017 №9172102739.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 №0045534901, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 35 182,88 грн. та від 11.04.2018 №0045514901, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 505,30 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Авангард-Інвест» звернулось до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується наступним.

Частиною першої статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (тут та надалі – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами, встановленими пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Подактового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Абзацем першим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як зазначено в акті перевірки від 28.02.2018 №0428/08-01-49-01/32692239, контролюючим органом встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум грошових зобов’язань з податку на додану вартість по деклараціям та уточнюючим розрахункам податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За змістом підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України).

Зважаючи на приписи зазначених норм, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.04.2018 №0045534901, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 35 182,88 грн. та від 11.04.2018 №0045514901, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу за затримку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 505,30 грн.

Не заперечуючи проти факту порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, не оскаржуючи розміру застосованих штрафних санкцій, позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення з підстав повторного проведення контролюючим органом перевірки за той самий період, із тих самих підстав та з того самого предмету та через порушення строків винесення податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що твердження ТОВ «Авангард-Інвест» про повторне проведення контролюючим органом перевірки за той самий період, із тих самих підстав та з того самого предмету спростовуються матеріалами справи, оскільки в ході проведення камеральної перевірки, результати якої оформлено актом від 19.01.2018 №0192/08-01-49-01/32692239, податковою досліджувалися питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань, відображені в акті перевірки від 28.02.2018 №0428/08-01-49-01/32692239, отже предмет перевірок не є тотожним.

Щодо зауважень про порушення відповідачем строків винесення податкових повідомлень-рішень слід зазначити про те, що у якості доказу такої несвоєчасності позивачем надано скрін-шот з сайту Укрпошти, з якого вбачається, що відправлення з ідентифікатором 6906314699760 вручено уповноваженому представнику підприємства 06.03.2018, а у відповідності до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Слід зазначити, що з наданого скрін-шоту неможливо встановити, коли рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу податкового органу, і, відповідно, коли податковий орган дізнався про вручення акту перевірки платнику.

Проте, на думку суду, вказана обставина не є вирішальною при винесенні рішення, оскільки визначальною обставиною є наявність факту правопорушення, яка позивачем не оспорюється.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.08.2018 по справі №802/1198/16-а: «…окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими…».

За таких обставин, враховуючи все наведене у сукупності, суд розцінює вимоги позивача як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 12.02.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко