Рішення № 79782028, 07.02.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19351/18

Провадження № 2/521/1633/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря – Манюка Д.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Військової академії (м. Одеса) витрати, пов'язані із утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 66992 грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований такими обставинами. Наказом начальника Військової академії від 29.08.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами. 16.08.2016 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант». Згідно укладеного контракту ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Разом із цим, ОСОБА_1 звернувся до командування Військової академії з рапортом про його відрахування з числа курсантів через небажання продовжувати навчання. Наказом начальника Військової академії від 28.04.2017 року ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів та розірвано контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. 28.04.2017 року відповідача виключено із списків особового складу Військової академії, знято зі всіх видів забезпечення. Посилаючись на Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, позивачі зазначають, що в разі відрахування курсанта через небажання продовжувати навчання, відраховані курсанти відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до довідки-розрахунку Військової академії від 28.04.2017 року загальний розмір витрат, пов'язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 складає 66992 грн. 71 коп. Добровільно вказані витрати відповідач не відшкодував, в зв'язку із чим позивачі звернулись до суду.

Цивільна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку Глави 10 ЦПК України.

У судове засідання представник позивачів не з’явився, так як розгляд справи проводився без виклику сторін, подав заяву про заочний розгляд справи.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзив проти позову не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутністю заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

16 серпня 2016 року наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 49-РС ОСОБА_1 призначено на посаду «курсант» (а. с. 5).

16 серпня 2016 року між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Військової академії та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а. с. 8-9).

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 197 від 29.08.2016 року ОСОБА_1 поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановлено посадовий оклад у розмірі 565 грн. (а. с. 7).

27.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Військової академії із рапортом про його відрахування з навчання у Військовій академії (м. Одеса). Відповідно до рапорту, ОСОБА_1 попереджений про порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Наказом начальника Військової академії № 28-РС від 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеса).

Із довідки-розрахунку № 1/55/406 від 28 квітня 2017 року вбачається, що грошове та продовольче забезпечення на ОСОБА_1 за період його навчання з 29.08.2016 по 28.04.2017 складає 66992 грн. 71 коп.

Отже, між сторонами виникли договірні зобов'язання у зв'язку із проходженням навчання та необхідністю відшкодування витрат, пов'язаних із навчанням, та регулюються спеціальними Законами “Про Збройні Сили України”, “Про військовий обов'язок і військову службу”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 та загальними положеннями про зобов'язання ЦК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України. Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, слухачами. З громадянами України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п'ятим частини другої статті 23 цього Закону. Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України. Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби. Військові звання випускникам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів присвоюються в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України, обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд дійшов висновку про те, що доводи позивачів ґрунтуються на вимогах закону, та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання у Військовій академії (м. Одеса) підлягає задоволенню.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 25, 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 141, 223,258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Міністерства оборони України в особі Військової академії (м. Одеса), м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020 витрати, пов'язані із утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 66992 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот девяносто дві) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Військової академії (м. Одеса), м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020 судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси, яка подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2019 року.

Суддя: Ю.В. Тополева