Рішення № 79781893, 21.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2019 року Справа № 280/4461/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Миру, 53, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, місто Пологи, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712)

про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати дії Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на пільгових умовах як матері інваліда з дитинства, протиправними;

- зобов'язати Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах як матері інваліда з дитинства, з дати досягнення пенсійного віку - 12 серпня 2016 року.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв’язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без відклику сторін та призначено судове засідання на 11 грудня 2018 року.

11 грудня 2018 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 15 січня 2019 року.

Однак, в період з 14 січня 2019 року по 18 січня 2019 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до листка непрацездатності серії АДЛ № 303831.

За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином останній день розгляду справи є 18 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернулась із заявою до відповідача на дострокове призначення пенсії після досягнення 50 – річного віку. Та надано відповідь про відмову у призначені пенсії за віком як матері інваліда, у зв’язку з відсутністю додаткових документів про підтвердження факту захворювання сина позивача до шестирічного віку та здійснення нею догляду. Сину позивача 15 січня 2015 року видано довідку про огляд медико – соціальною комісією відповідно до якої йому надано ІІІ групу інвалідності (інвалідність з дитинства). 07 серпня 2017 року Бердянською МСЕК було видано висновок про час настання інвалідності, відповідно до якого під час розгляду медичної документації ОСОБА_2, встановлено, що він визначається інвалідом ІІІ групи з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку. Отримавши висновок позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком достроково, однак відповідачем відмовлено у призначенні пенсії через відсутність документів, які б підтверджували факт захворювання її сина до шестирічного віку. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На вимогу суду позивачем надано заяву про обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду. Визначено, що протягом 2017 – 2018 років позивач неодноразово зверталась до Пологівського ОУ ПФУ з вимогою прийняття висновку МСЕК та прийняття рішення по спірному питанню. Також позивач наголосила на неодноразові звернення до Департаменту охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров’я, Пенсійного фонду України щодо необхідності надання відповідних роз’яснення та вжиття заходів. Звернення розглядались тривалі терміні, а деякі відповіді так і не отримані. У період квітня – червня 2018 року позивач перебувала на лікуванні і реабілітації.

Суд врахувавши поважність наведених обставин дійшов до висновку щодо відсутності підстав залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідачем 11 грудня 2018 року подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому послався, що позивачка висновок лікарсько – консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною – інвалідом до досягнення шестирічного віку не надала, то підстав для призначення дострокової пенсії позивачу відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має. Та зазначає, що неможливо встановити дату виникнення у Позивачки права на пенсію, оскільки позивачка народилась 01 травня 1967 році та в паспорті зроблено виправлення щодо дати народження з 01 на 11. За таких підстав просив в задоволені позовних відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, являється матір'ю ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 28 серпня 1992 року №102.

З довідки про огляд медико – соціальною комісією серії АВ №0294737 від 15 січня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 надано ІІІ групу інвалідності (інвалідність з дитинства).

07 серпня 2017 року Бердянською МСЕК видано висновок про час настання інвалідності, в якому зазначено, що підчас розгляду медичної документації ОСОБА_2 встановлено, що він визнається інвалідом ІІІ групи з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку.

08 серпня 2017 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком достроково.

Однак, 21 серпня 2017 року надано листом № 74/Z-7 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність документів, які підтверджували факт захворювання її сина до шестирічного віку.

Позивачка звернулась до ОСОБА_3 управління ПФУ в Запорізькій області з листом про роз’яснення.

Листом від 19 вересня 2017 року №117/З-9/Б Головне управління ПФУ в Запорізькій області зазначено, що в разі надання висновку лікарсько – консультаційної комісії про те, що її син мав медичне показання для визначення її дитини – інвалідом до досягнення шестирічного віку можливо буде повернутися до розгляду питання щодо призначення дострокової пенсії за віком.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Право жінки на дострокове призначення пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу, на час виникнення спірних відносин встановлено пунктом 3 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом – Закон № 1058).

Абзацом 3 наведеної норми визначено, що жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти – інваліди віком до 16 років.

Відповідно до пункту 2.18 постанови Пенсійного фонду України «Про затвердження «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі за текстом – Порядок), відповідно до Закону № 1058, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

На підтвердження визнання особи – ОСОБА_2 інвалідом з дитинства позивачем надано копію висновку про час настання інвалідності від 07 серпня 2017 року, яким його визнано інвалідом ІІІ групи с дитинства до досягнення 18-ти річного віку.

Підставою відмови прийняття документів при звернені позивача за призначенням пенсії (лист відповідача № 74/Z-7 від 21 серпня 2017 року) визначено не надання документів, які б підтверджували факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку.

ОСОБА_3 управління ПФУ України в Запорізькій області № 117/3-9/Е визначено про необхідність надання позивачем висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Суд вважає вказаний висновок відповідача та ОСОБА_3 управління протиправними, тому що ґрунтується на невірному тлумаченні наведених вище вимог Закону № 1058 та пункту 2.18 Порядку, оскільки документи щодо підтвердження захворювання дитини до шестирічного віку надаються у випадку визнання саме дитиною – інвалідом, а син позивача є інвалідом дитинства, що підтверджується дослідженим судом висновком від 07 серпня 2017 року.

Позивачем стосовно обґрунтування предмету позову визначено обставини, які свідчать про виховання сина у передбачений законодавством термін. У наведених відповідях та відзиві відповідача не наведено належних та допустимих доказів відсутності приймання участі позивача у виховані сина до шестирічного віку, тому відсутні підстави стверджувати інше.

На підставі наведеного дії Пологівського об’єднаного управління ПФ України в Запорізькій області, в частині відмови у призначені пенсії позивачу з підстави необхідності надання додаткових документів є протиправними.

Стосовно позовних вимог щодо протиправності дій по виплаті пенсії за віком та зобов’язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах слід зазначити наступне.

Для призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах, як матері інваліда дитинства, на підставі абзацу 3 пункту 3 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058, необхідно також мати страховий стаж не менше 15 років.

Позивачем щодо підтвердження наявності необхідного страхового стажу не наведено достовірних обставин у позовній заяві та не надано суду належних та допустимих доказів. Відповіді органів Пенсійного фонду, які досліджені судом, відзив не містять посилань визнання або спростування достатнього страхового стажу.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені позовної заяви в цій частині.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій в частині відмови у призначені пенсії позивачу з підстави необхідності надання додаткових документів, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 352,40 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Миру, 53, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, місто Пологи, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати дії Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині відмови у призначені пенсії ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Миру, 53, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з підстави необхідності надання додаткових документів підтверджуючих факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Миру, 53, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 352 грн. (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 21 січня 2019 року.

Суддя Д. В. Татаринов