Ухвала суду № 79781355, 13.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/716/19

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання провести донарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій остання просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати з 17 липня 2018 року ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - 40% від мінімальної заробітної плати кожному у відповідності до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати відповідача провести з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_2, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати кожному, встановленої Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік щомісячно.

Суддя перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, одночасно з позовною заявою позивач подала клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування якого вказала, що не працює та на утриманні має неповнолітню дитину. Вказує, що за попередній календарний рік доходи взагалі відсутні. Наголосила, що у разі сплати судового збору за подання до суду даного адміністративного позову буде позбавлена можливості купити ліки, продукти харчування та оплатити комунальні послуги.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат, слід вказати наступне.

Частиною 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI).

Приписами ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; - або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, встановлено, що: позивач не працює та у останньої відсутні будь-які доходи, що підтверджується довідкою виконкому Бігунської сільської ради №281 від 31.01.2019 та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Головного управління ДФС у Житомирській області №30852/14/06-30-55-73-03 від 31.01.2019.

Однак, із довідки про склад сім'ї вбачається, що позивач проживає разом із чоловіком - ОСОБА_3 (1990 р.н) та донькою - ОСОБА_2 (2012 р.н), проте довідки про сукупний дохід родини до суду позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що з урахуванням наданих суду документів підстави для звільнення від сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за подання даного адміністративного позову відсутні.

Відтак, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 768,40 грн (1921 грн * 0,4 %).

Судовий збір в сумі 768,40 грн має бути сплачений за наступними реквізитами: призначення платежу: 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки "84" Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050); код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно пункту 4 частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч.5 ст.5 КАС України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.

Відповідно до п. 5 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Дана позовна заява подана до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, до якого, позивач зверталася із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_2, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати кожному, встановленої Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік щомісячно.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне зазначити, що вимогами КАС України не передбачено подання адміністративного позову колективно декількома позивачами, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Таким чином, позивачу необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами, в тому числі в інтересах малолітньої особи, яка не досягла віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, оскільки ОСОБА_1 є законним представником ОСОБА_2.

Слід також відмітити, що у відповідності до ч.2 ст.172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Отже, питання про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача може бути вирішено судом з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом звернення до суду з окремими позовними заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи, яка не досягла віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність ОСОБА_2 та доказу сплати судового збору у вказаному розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Черноліхов