Рішення № 79781192, 12.02.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/22060/18

Провадження №2/521/1767/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання – Власової В.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори, Одеської товарної біржі про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори, Одеської товарної біржі про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 09.10.1995 року на Одеській товарній Біржі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №10219, згідно якого ОСОБА_5 купила у ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина - ОСОБА_3АДРЕСА_1 (п’ятдесят шість) у будинку № 26 (двадцять шість) по вул. Бреуса в місті Одесі. Право власності було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 17.10.1995 року за № 99 стр.99 книга143 пр.

Як вказує позивач, 23 січня 2013 року померла його дружина - ОСОБА_5.

Коли позивач звернувся до ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що Договір не відповідає правовим нормам законодавства, які діяли на час реєстрації договору, були порушені ст. ст. 45, 47 ЦК України ( 1963 року) ст. ст. 1,8, 15, 16 Закону « Про товарну біржу» а саме: учасниками біржі є тільки її члени, а неповнолітня особа, яка зазначена у вищевказаному договорі на момент його укладення не мала права бути прийнята в члени біржі».

У зв’язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 09 жовтня 1995 року ОСОБА_5 (в якості покупця) та ОСОБА_2, яка діяла у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (в якості продавців) на Одеській товарній біржі.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала до канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав до канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Представник відповідача - ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори, яка нині - Малиновська державна нотаріальна контора в місті Одеса, в судове засідання не з’явився. Про явку до суду вказаний відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідач - Одеська товарна біржа, в судове засідання не з'явився, про явку до суду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 09.10.1995 року на Одеській товарній Біржі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №10219, згідно якого ОСОБА_5 купила у ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина - ОСОБА_3, квартиру АДРЕСА_3.(а.с. 7-8)

Право власності на вказану квартиру було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 17.10.1995 року за №99 стр.99 книга 143 пр (а.с. з.б. 8)

При укладенні даного договору купівлі-продажу, сторони (продавці та покупець) прийшли до згоди щодо всіх умов договору та виконали його: ОСОБА_5, сплатила продавцям обумовлену договором купівлі-продажу суму, а продавці (відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3), передали покупцеві предмет договору купівлі-продажу - квартиру АДРЕСА_2.

Після сплати відповідної суми, договір купівлі-продажу було підписано та майно у вигляді квартири було передано продавцем покупцю, про що свідчить те, що після оформлення цього договору право власності на майно у вигляді квартири було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» та покупець - ОСОБА_5, вселилася у вказану квартиру та зареєструвалася там.

Біржове оформлення договору сторонами було вибрано, оскільки така форма оформлення подібного роду договорів відповідала дійсному законодавству, що підтверджується державною реєстрацією даного договору ОМБТІ та РОН.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 936, 23 січня 2013 року померла ОСОБА_5.(а.с. 9)

Померла ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з позивачем - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії ІІІ-ЖД № 358078, виданим 18.01.1992 року. (а.с. 10)

Позивач звернувся з заявою до ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори від 19.07.2013 року було повідомлено ОСОБА_1 про неможливість видати свідоцтво про право власності на квартиру, у зв’язку з тим, що Договір не відповідає правовим нормам законодавства, які діяли на час реєстрації договору, були порушені ст.ст. 45, 47 ЦК України (1963 року) ст. ст. 1, 8, 15, 16 Закону «Про товарну біржу» а саме: учасниками біржі є тільки її члени, а неповнолітня особа, яка зазначена у вищевказаному договорі на момент його укладення не мала права бути прийнята в члени біржі. Тим же листом, було рекомендовано позивачу звернутись з позовом щодо вказаного до суду. (а.с. 11)

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» №1957 ХІІ від 10.12.91 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов'язково лише у випадках, встановлених законом. Суд за позовом сторони, яка виконала усі умови угоди, може визнати таку угоду дійсною.

Згідно з п. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі змінами №15 від 15.05.1998 року «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними, з підстав недодержання нотаріальної форми», визнаються недійсними тільки угоди, які, відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі - продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Суд вважає, що сторони домовилися про усі істотні умови договору купівлі - продажу квартири, виконання договору відбулося.

Статтею 41 Конституції України, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту посвідчення договору, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що такий договір можна визнати дійсним.

Керуючись ст.ст. 16, 220, 334, 638, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13, 81, 223, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Одеської державної нотаріальної контори, Одеської товарної біржі, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, – задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири №56 ( п’ятдесят шість) будинку № 26 (двадцять шість) по вул. Бреуса в місті Одесі, укладений 09 жовтня 1995 року ОСОБА_5 ( в якості покупця) та ОСОБА_2, яка діяла у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (в якості продавців) на Одеській товарній біржі, - дійсним.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук