Ухвала суду № 79781007, 13.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 лютого 2019 року Справа №0440/5510/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

прокурора Карпенко О.І.

представника позивача Гаврилець Д.А.

представника відповідача Журавльова О.С.

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ", в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" (код ЄДРПОУ 05761620) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №1 та Списком №2 за травень-червень 2018 у розмірі 6 885 019,23 грн. на розрахунковий рахунок 25605303013174 у філії Дніпропетровське ОУ ПАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427, код платежу 50020600.

05.02.2019 року до суду від представника АТ "ДНІПРОАЗОТ" надійшло клопотання про залишення позову без руху. В обґрунтування клопотання зазначено, що прокурор у позовній заяві не навів обґрунтованих підстав для звернення до суду в інтересах ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Крім того, відповідач вказав, що така підстава як відсутність коштів у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на сплату судового збору за подання позовної заяви є необґрунтованою та не перешкоджає ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернутись до суду з даним позовом, а тому у прокурора відсутні законні підстави для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

В підготовчому засіданні 13.02.2019 року представник відповідача підтримав клопотання. Прокурор та представник позивача просили відмовити у його задоволенні.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі №812/1689/16 (адміністративне провадження №К/9901/48550/18).

Як вбачається з позовної заяви, як підставу звернення до суду прокурором зазначено відсутність у Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області належного фінансування на оплату судового збору. Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, як орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, позбавлений можливості здійснювати захист інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду до АТ "ДНІПРОАЗОТ" про стягнення заборгованості.

В даному випадку, вказана підстава звернення прокурору до суду як відсутність у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області можливості сплачувати судовий збір є необґрунтованою.

Суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено невиконання прокурором вимог частини четвертої статті 53 та частини другої статті 160 КАС України щодо визначення у позовній заяві підстав для звернення до суду прокурора, що має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовну заяву прокурора слід залишити без руху, надавши строк для усунення її недоліків шляхом обґрунтування правових підстав для звернення з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 53, 160, 169, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Позовну заяву керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 13 лютого 2019 року.

Суддя М.В. Бондар