Рішення № 79780528, 05.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/8838/18

Провадження № 2/500/851/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, яким просили:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на 1/4 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на 3/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С. їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, у зв'язку із тим, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2008 року по справі № 2-2906/2008 не зареєстроване у встановленому законом порядку.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивачів надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Так, судом встановлено, що вищезазначену квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 придбав в період шлюбу з ОСОБА_2, а тому вказана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності та їх частки у вказаній квартирі є рівними, тобто по 1/2 частині кожному.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22.05.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі розпорядження Ізмаїльської міського голови від 19.02.2016 року за № 57 Р. «Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області» проспект Леніна перейменовано у проспект Миру.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 35728963 від 13.11.2013 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 є:

- дружина ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 29.10.1959 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу;

- донька ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 16.06.1966 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 17.11.1984 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСу, згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1», свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 16.07.2002 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулись до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченими заявами від 13.11.2013 року за № 127 та від 18.11.2013 року за № 136, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_8, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 25.11.2002 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_9, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 27.11.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ - 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на 1/4 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на 3/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус