Рішення № 79780135, 28.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Справа № 182/7264/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними дії ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення розміру його пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 09 квітня 2018 року з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 01.02.1990 по 30.04.1992, з 01.06.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 (за роботу в Російській Федерації) згідно наданих довідок про заробітну плату (№1838 від 03.06.2010, №22/08 від 18.09.2008, №02/08 від 18.09.2008, №10/16 від 20.10.2010) та врахувати факт його роботи в районах Крайньої Півночі з 09 лютого 1990 р. по 31 грудня 1990 р. в пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців стажу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15 червня 2018 року звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про перерахунок розміру пенсії.

На вказане звернення відповідач відповів листом, в якому зазначив, що заробітну плату обчислено за період роботи з 01.02.1988 по 31.12.1988, з 01.02.1989 по 31.08.1989 (зараховано нулями, так як довідка про заробітну плату відсутня), з 01.02.1990 по 30.04.1992, з 01.06.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 (за роботу в Російській Федерації).

Також зазначено, що періоди роботи з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 також зараховані нулями так як в наданих довідках про заробітну плату (№1838 від 03.06.2010, №22/08 від 18.09.2008, №02/08 від 18.09.2008, №10/16 від 20.10.2010) суми вказані з урахуванням районного коефіцієнту, що не передбачено чинним законодавством для обчислення розміру пенсії.

Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права щодо пенсійного забезпечення оскільки всупереч нормам законодавства України Нікопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області не зазначив жодних обставин, що унеможливлюють здійснення перерахунку його пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди з 09 лютого 1990 р. по 04 травня 1992 р.; з 24 грудня 1993 р. по 02 лютого 1996 р.; з 05 серпня 1996 р. по 13 серпня 1996 р.; з 25 грудня 1996 р. по 18 травня 1999 р.; з 03 липня 2000 р. по 20 вересня 2008 р.; з 12 січня 2009 р. по 20 жовтня 2010 р. за наданими довідками.

Так само відповідачем не зазначено, яким саме чинним законодавством не передбачено враховувати районні коефіцієнти для обчислення розміру пенсії.

Також в обґрунтування позивачем зазначено, що має великий трудовий стаж та працював на підприємствах в Російській Федерації в районах Крайньої Півночі.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Крім того відповідно до ст. 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У відповідності до п.5 Розділу XV Закону №1058 періоди роботи до 01.01.1991 р. в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Згідно п.3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 року - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Факт роботи в районах Крайньої Півночі з 09 лютого 1990 р. по 31 грудня 1990 р. підтверджується записами в трудовій книжці, а тому спірний період роботи в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

Однак позивач стверджує, що при призначенні пенсії до трудового стажу зараховано стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 09 лютого 1990 р. по 31 грудня 1990 р. на загальних підставах, а не в пільговому обчисленні, як за роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них.

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

28 грудня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог позивача та зазначає про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 10.04.2018 року та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

Період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 09.02.1990 р. по 31.12.1990 р. вже зараховано з урахуванням кратності з моменту призначення пенсії, що підтверджується розпорядженням та розрахунком стажу.

Заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнту та північних надбавок за період роботи з 01.02.1990 по 31.12.1991 згідно довідки від 03.06.2010 року № 1838 врахована у розмірі призначеної пенсії, а отже вимоги позовної заяви в цій частині не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і спору з цього приводу немає.

Також в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на Рішення Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав № 01- 1/2-07 від 26 березня 2008 року, яким визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Крім того при виїзді громадян за межі районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей на нове місце проживання фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається без урахування районного коефіцієнта.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встанови наступні обставини.

ОСОБА_2 - позивач перебуває на обліку у ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 10.04.2018 року та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

15 червня 2018 року позивач звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 25.06.2018 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії та зазначив, що до страхового стажу зараховані періоди робота в Російський Федерації з 09.02.1990 по 04.05.1992, з 27.12.1993 по 02.02.1996, з 25.12.1996 по 18.05.1999, з 03.07.2000 по 20.09.2008, з 12.01.2009 по 20.10.2010.

Період роботи з 05.08.1996 по 13.08.1996 зарахувати до страхового стажу неможливо, так як в трудовій книжці печатка підприємства не читається.

Заробітну плату обчислено за період роботи з 01.02.1988 по 31.12.1988; з 01.02.1989 по 31.08.1989 (зараховано нулями, так як довідка про заробітну плату відсутня); з 01.10.1989 по 30.11.1989 (зараховано нулями, так як довідка про заробітну плату відсутня); з 01.02.1990 по 30.04.1992, з 01.06.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 (за роботу в Російській Федерації).

При цьому періоди з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 зараховані нулями, так як в наданих довідках про заробітну плату (№1838 від 03.06.2010, №22/08 від 18.09.2008, № 02/08 від 18.09.2008, №10/16 від 20.10.2010) суми вказані з урахуванням районного коефіцієнту, що не передбачено чинним законодавством України.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,34167 ((34x12)+2): 1200).

Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації - 0,77862.

Заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2016, 2017 роки складає 4187,34 грн. (5377,90 грн. х 0,77862).

Розмір пенсії за віком за Списком № 1 з 10.04.2018 складає 1430,69 грн. (4187,34 грн. х 0,34167).

В зв’язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2018 проведено перерахунок пенсії і розмір пенсії за віком за Списком № 1 до виплати складає 1435,00 грн.

В наданих документах, а саме в трудовій книжці, в архівній довідці № 1837 від 03.06.2010, яка підтверджує роботу в ПО “Сахморепродукт” з 09.02.1990 по 04.05.1992 та в архівній довідці № 1838 від 03.06.2010 про заробітну плату за цей період відсутні дані про роботу за трудовими договорами та користування пільгами.

Також відповідачем повідомлено, що ним направлені запити до ТОВ “Сервіс- Порт” та ТОВ “Термінал-Сервіс” щодо витребування довідок про заробітну плату без урахування районного коефіцієнта та північних надбавок за періоди з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010;

до муніципального архіву адміністрації муніципального навчання “Холмський міський округ” щодо витребування довідки про заробітну плату без урахування районного коефіцієнта та північних надбавок за період з 01.01.1992 по 04.05.1992 та з 27.12.1993 по 02.02.1996.

Після надходження довідок від підприємств, розмір пенсії буде переглянутий.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Так судом встановлено, що позивачем були надані відповідачу довідки про заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північних надбавок № 1838 від 03.06.2010, № 22/08 від 18.09.2008, № 02/08 від 18.09.2008, № 10/16 від 20.10.2010.

Заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнту та північних надбавок за період роботи з 01.02.1990 по 31.12.1991, згідно довідки від 03.06.2010 року № 1838, врахована у розмірі призначеної пенсії, а отже вимоги позовної заяви в цій частині не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і спір з цього приводу відсутній.

Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01- 1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо не передбачено двосторонніми угодами.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

Відповідно до положень статті 14 Федерального закону Російської Федерації «Про трудові пенсії в Російській Федерації» від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості особам, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, збільшується на відповідний районний коефіцієнт, який встановлюється Урядом Російської Федерації залежно від району (місцевості) проживання, на весь період проживання зазначених осіб у цих районах (місцевостях). При переїзді громадян на нове місце проживання в інші райони Крайньої Півночі і прирівняні до них місцевості, в яких встановлено інші районні коефіцієнти, фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається з урахуванням розміру районного коефіцієнта за новим місцем проживання.

При виїзді громадян за межі районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей на нове місце проживання фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається відповідно до пунктів 2-5 цієї статті (тобто без урахування районного коефіцієнта).

Аналогічні положення закріплені і в частині третій ст. 96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року №1480-1, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Враховуючи зазначене, твердження позивача про врахування розміру районного коефіцієнта в складі заробітку при обчислені пенсії позивача, який проживає та якому призначено пенсію на території України, є помилковим.

Щодо застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 1 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст. 40 Закону №1058-ІV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону №1058-ІV, визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01.07.1998) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Районний коефіцієнт це показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов'язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини Російської Федерації.

Тобто, такий коефіцієнт пов'язаний саме із проживанням та роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.

Крім того, наведеними Законами регулюються питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового. Спірний період роботи позивача не є страховим в розумінні Закону №1058, оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування України, у зв'язку з чим правила щодо обчислення пенсії з урахуванням такого заробітку застосовуються з урахуванням двосторонньої міжнародної угоди, якою є Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.

Зазначена позиція суду підтверджується постановою Верховного Суду від 07 червня 2018 року по справі № 345/3172/17.

Таким чином, відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача, заробітну плату за період з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 01.06.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 р. правомірно зараховано нулями, так як в наданих довідках про заробітну плату (№ 1838 від 03.06.2010, № 22/08 від 18.09.2008, № 02/08 від 18.09.2008, № 10/16 від 20.10.2010) суми вказані з урахуванням районного коефіцієнту та північних надбавок.

На запит управління надійшов лист архівного відділу Управління культури та архівної справи Адміністрації муніципальної освіти “Холмського міського округу” від 04.09.2018 р. № 3459, в якому зазначено про неможливість надати довідку про заробітну плату без урахування районного коефіцієнту та північних надбавок за період роботи позивача з 01.01.1992 по 30.04.1992, з 01.06.1992 по 30.06.1993.

З приводу періодів з 01.07.2000 по 30.09.2008, з 01.01.2009 по 31.10.2010 управлінням неодноразово направлено запити до ТОВ “Сервіс-Порт” та ТОВ “Термінал-Сервіс” про видачу довідок про заробітну плату позивача без урахування районного коефіцієнту та північних надбавок, але відповідь не надійшла.

Що стосується періодів роботи позивача з 09.02.1990 р. по 31.12.1990 р. необхідно зазначити, що даний період роботи відповідачем вже зараховано з урахуванням кратності з моменту призначення пенсії, що підтверджується розпорядженням та розрахунком стажу.

Таким чином, як зазначено вище, відповідачем буде переглянуто розмір пенсії позивача після надходження усіх довідок, однак наразі у діях відповідача не вбачається порушення прав позивача, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

28 грудня 2018 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник