Ухвала суду № 79780050, 08.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2019 року Справа № 160/393/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/393/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу.

Згідно з Розпорядженням в.о. керівника апарату № 125 д, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сидоренка Д.В., призначено повторний автоматичний розподіл справи.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Кальнику В.В.

Відповідно до частини 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

В результаті дослідження отриманих документів слід прийти до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті відсутні.

Враховуючи зміст позовних вимог і обставини, якими їх обґрунтовує позивач, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, суд приходить до висновку, що справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу слід віднести до справ незначної складності, та призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно позивачем заявлені клопотання, в яких він просить суд звернутись до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та до Науково-консультаційної ради Верховного Суду з метою визначення змісту правової норми пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України №769 від 25.08.2011 року, Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності ВРУ, її органів та народних депутатів України.

Відповідно до частини 7 статті 347 КАС України, після передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.

Згідно частини 1 статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення.

Таким чином, Апарат Верховної Ради України є органом, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, а можливість звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді передбачена для суддів Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне в клопотаннях позивача про звернення до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та до Науково-консультаційної ради Верховного Суду з метою визначення змісту правової норми пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відмовити.

Окрім того, позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а саме докладного розрахунку зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1, розмір якого зазначений у вимозі про сплату боргу №Ф-4497-56/482 від 13 листопада 2018 року та інформацію про щомісячний розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 як найманого працівника, єдиного соціального внеску за 2016-2018р.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про витребуванння доказів підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст 257, 258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кальником В.В., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розгляд справи по суті розпочати з 11 березня 2019 року.

В задоволенні клопотань позивача про звернення суду до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та до Науково-консультаційної ради Верховного Суду з метою визначення змісту правової норми пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - відмовити.

Витребувати від відповідача: докладний розрахунок зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1, розмір якого зазначений у вимозі про сплату боргу №Ф-4497-56/482 від 13 листопада 2018 року та інформацію про щомісячний розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 як найманого працівника, єдиного соціального внеску за 2016-2018 р.

Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази, роз'яснивши, при цьому про необхідність дотримання вимог ст. 162 КАС України в частині одночасного направлення копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, та можливість пред'явлення зустрічного позову відповідно до п.4 ст. 177 КАС України у строк для подання відзиву.

Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем - подати відповідь на відзив, дотримуючись, при цьому, приписів ст. 163 КАС України.

Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на позов, у разі його подання позивачем - подати заперечення на позов, дотримуючись, при цьому, приписів ст. 164 КАС України.

Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз'яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов'язків, що передбачені ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала про відкриття провадження по справі набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку відповідно до п.5 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник